Справа № 2-105/2007 p.

РІШЕННЯ

Іменем    України

10 травня 2007 року                                                                                                     м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Кемінь В.Д.

при секретарі судового засідання Озарук О.І.

з участю ОСОБА_5,

 її представника ОСОБА_1

представників ОСОБА_2, ОСОБА_3.

представника Хустської міської ради - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хуст позов ОСОБА_5 до Хустської міської ради, ОСОБА_6 про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю та рішення Хустської міської ради про надання у приватну власність земельної ділянки, об'єднаний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_5, Хустської міської ради про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_6про визнання недійсними рішення сесії Хустської міської ради від 21.06.2004 року про надання у приватну власність відповідачці земельної ділянки та визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю виданого відповідачці на підставі вказаного рішення. В позовній заяві ОСОБА_5 посилається на те, що їй на підставі рішення Хустської міської ради від 11.03.1993 р. виділено земельну ділянку площею 0,512 га для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1). Пізніше, нею подано заяву та всі необхідні правовстановлюючі документи до Хустської міської ради для приватизації даної земельної ділянки. 29.09.1997 року їй видано державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку серій НОМЕР_1 реєстровий номер 1859. Крім цього, на початку січня 1996 року у неї була виготовлена проектна документація для поведения будівництва будинку на виділеній земельній ділянці. Через брак коштів зразу проводити будівництво у неї не було можливості, тому лише весною 2006 р. вона хотіла приступити до будівництва. Однак, з'ясувалося що на її належну земельну ділянку відповідачці 05.05.2006 р. видано державний акт на право приватної власності на землю. Просить суд визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю виданий відповідачці та рішення Хутської міської ради, на підставі якого видано вказаний державний акт.

Ухвалою Хустського районного суду від 28.11.2006 року, на підставі ст. 126 ЦПК України в одне провадження об'єднано справу за позовом ОСОБА_6до ОСОБА_5, Хустської міської ради, про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю виданого ОСОБА_5 на земельну ділянку розташовану по АДРЕСА_1. В позовній заяві ОСОБА_6посилається не те, що на підставі рішення Хутської міської ради від 21.06.2004 р. їй виділено для будівництва вказану земельну ділянку площею 0,0736 га. 05.05.2006 р. їй виготовлено державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку. Вважає, що державний акт на право приватної власності на землю ОСОБА_5 виданий незаконно, так як в самому рішенні Хустської міської ради від 11.03.1993 р. спірна земельна ділянка виділялася громадянину ОСОБА_7 а тому ОСОБА_5. не мала права на отримання державного акту на підставі вказаного рішення. З цих підстав позивачка просить суд задовольнити її позовні вимоги та визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю виданий ОСОБА_5 29.09.1997 р.

В судовому засіданні ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_1 підтримали позовні вимоги, та просять суд задовольнити позов з підстав наведених в позовній заяві. В своїх поясненях позивачка та її представник ствердили суду, що на підставі письмової заяви в 1993 році саме їй було виділено спірну земельну ділянку. Однак, про те що в рішенні міської ради допущено помилку в написанні ініціалів вона не знала. Хустська міська рада в кінці 1996 року видала їй виписку з вказаного рішення, на підставі якого вона виготовила державний акт. Разом з цим, ОСОБА_6про наявність у неї державного акту була обізнана, так як весною 2005 року вона зверталася до прокурора і останній вносив протест, про скасування рішення Хустської міської ради, яким ОСОБА_6виділялося земельну ділянку на яку вона вже мала державний акт. Цими обставинами знехтувала відповідачка та міська рада, продовживши незаконну приватизацію, внаслідок чого ОСОБА_6теж отримала державний акт на право приватної власності на землю, яка вже була у її приватній власності. В судовому засіданні позивачка та її представник просять суд відмовити у позовних вимогах ОСОБА_6

Представники ОСОБА_6, що діють за дорученням - ОСОБА_3., ОСОБА_2 не визнали позовних вимог ОСОБА_5 та підтримали позовні вимоги своєї довірительки. Посилаючись на обставини наведені в її позовній заяві. Вважають, що ОСОБА_5 отримала державний акт на право приватної власності на землю, не маючи рішення Хутської міської ради, так як в самому рішенні від 11.03.1993 р. вказано, що земельна ділянка (АДРЕСА_1, виділялася ОСОБА_7 а не ОСОБА_5 Просять суд задовольнити позовні вимоги ОСОБА_6та відмовити в позові пред'явленому ОСОБА_5

Представник Хустської міської ради ОСОБА_4позовні вимоги ОСОБА_6визнала і просила суд відмовити в позові ОСОБА_5, посилаючись на те, що в самому рішенні Хустської міської ради від 11.03.1993 року не вказано, що ОСОБА_5 отримала під будівництво спірну земельну ділянку, так як там вказано прізвище ОСОБА_7. На її думку ОСОБА_5 отримала незаконно виписку з вказаного рішення та на підставі фіктивних документів оформила державний акт на право приватної власності на землю. Перевірити чи зверталася ОСОБА_5 із заявою до Хустської міської ради, про надання їй земельної ділянки під будівництво не можливо, оскільки термін зберігання таких заяв скінчився і вони були знищені у встановленому законом порядку.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_5 слід задовольнити, в позовних вимогах ОСОБА_6слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень і ОСОБА_5 під час розгляду справи навела суду докази в обґрунтування правомірності своїх позовних вимог.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 відповідно до ст. 23 ЗК України (1992р.) набула права власності на землю, розташовану в АДРЕСА_1), на яку вона отримала державний акт про право приватної власності на землю, від 29.09.1997 року серіїНОМЕР_1 реєстровий номер 1859.

В судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили проте, що вказану земельну ділянку від позивачки вилучалося або припинялося її право власності на цю земельну ділянку у встановленому законом порядку.

Доводи представника Хустської міської ради про неправомірність виготовлення державного акту на ім'я ОСОБА_5 на основі фіктивних матеріалів, а також те, що в рішенні ради не вказані ініціали позивачки і перевірити факт звернення позивачки до міської ради не має можливості через знищення заяв, суд не бере до уваги, оскільки такі твердження в судовому засіданні нічим не доведені.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що Хустська міська рада, знаючи про наявність власного рішення від 11.03.1993 р. та виділення у приватну власність земельної ділянки (АДРЕСА_1на ім'я ОСОБА_7, не перевірила обставин про реальне володіння даною земельною ділянкою та наявності виданого і зареєстрованого в міській раді державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_5

Проте, Хустська міська рада в порушення вимог ст. 140 ЗК України, не припиняючи права власності на землю з боку ОСОБА_5 прийняла рішення від 21.06.2004 р. № 512 про передачу у приватну власність вище вказаної земельної ділянки громадянці ОСОБА_6

В матеріалах справи міститься протест Хустського міжрайонного прокурора від 01.06.2005 р. на вказане рішення міської ради, в частині виділення земельної ділянки громадянці ОСОБА_6Такий протест внесений після звернення ОСОБА_5 та наявності підстав, які вказували б, що остання має право приватної власності на земельну ділянку, яку знову міська рада виділила ОСОБА_6Про розгляд цього протесту представник Хутської   міської   ради   в   судовому   засіданні надала лише проект рішення, який судом не може братися до уваги.

Не зважаючи на такі обставини, Хутська міська рада 05.05.2006 року реєструє та видає другий державний акт про право приватної власності на землю серії ЗК № 004036, на одну й ту ж саму земельну ділянку на ім'я ОСОБА_6

Враховуючи наведене, суд констатує що ОСОБА_5 обгрунтовано та правомірно вимагає захисту свого права власності на землю, з підстав передбачених та гарантованих ст. ст. 152,153 ЗК України. А тому, з врахуванням цих обставин доводи ОСОБА_6та її представників в судовому засіданні суд вважає безпідставними і такими, що не підлягають до задоволення.

Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст. ст. 10,60,209 ЦПК України, ст. ст. 125, 152,153 ЗК України, суд -

РІШИВ:

Позов ОСОБА_5 задовольнити.

Визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії ЗК №004036 від 05.05.2006 року, виданий ОСОБА_6 про надання їй у приватну власність земельної ділянки площею 0,0732 га в АДРЕСА_1 Закарпатської області та скасувати рішення Хустської міської ради 15 скликання 2 сесії від 21.06.2004 р., про надання ОСОБА_6 у приватну власність земельної ділянки площею 0,0732 га по АДРЕСА_1

В задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_5, Хустської міської ради про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю - відмовити.

На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а також може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Закарпатської області.