АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1915/8396/2012Головуючий у 1-й інстанції Братасюк В.М.

Провадження № 22-ц/789/418/13 Доповідач - Ходоровський М.В.

Категорія - 20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2013 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Ходоровського М.В.

суддів - Фащевської Н. Є., Гурзеля І. В.,

при секретарі - Щебивовк Г.І.

з участю - представника позивачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 23 січня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним правочину, як такого, що вчинений під впливом тяжкої обставини

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2012 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1.

Позивачка зазначила, що у зв"язку із необхідністю проведення операції та відсутністю на це коштів вона у вересні 2007 році продала відповідачці ОСОБА_3 належну їй квартиру АДРЕСА_1.

Посилаючись на те, що відчуження квартири відбулося під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, позивачка просила її вимоги задовольнити.

РішеннямТернопільського міськрайонного суду від 23 січня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким її вимоги задовольнити посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник ОСОБА_2апеляційну скаргу підтримав.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника позивачки, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не доведено відчуження нею квартири під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах.

З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону та грунтується на матеріалах справи.

Відповідно до ст.ст. 203, 233 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі. Правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї особистої обставини і на вкрай невигідних для неї умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Згідно п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" до тяжких обставин відноситься тяжка хвороба особи, яка оскаржує правочин. Вона повинна довести, що за відсутності тяжкої обставини, правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Тернопільському обласному клінічному онкологічному диспансері з 21.11.1990 року з діагнозом: рак лівої молочної залози. 06.12.1990 року їй проведена операція -Мастектомія за Пейті зліва.

25 вересня 2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу квартири, згідно якого ОСОБА_2 продала належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_3 Даний продаж квартири вчинено за 19 108, 33 гривень.

15 грудня 2007 року у Тернопільському обласному клінічному онкологічному диспансері, що є комунальною установою Тернопільської обласної ради, ОСОБА_2 зроблено операцію, видалено фіброміозний вузол правої молочної залози.

Як вбачається із матеріалів справи позивачкою та її представником не надано суду жодного доказу(рахунки з визначенням сум, чеки, акти, тощо), який би вказував на те, що в грудні 2007 року нею на проведення операції витрачено будь-які кошти, в тому числі кошти отримані від відчуження квартири за спірним договором купівлі-продажу квартири, укладеним між сторонами спору у вересні 2007 року. Окрім цього нею не надано також доказів відчуження квартири на невигідних умовах.

Відповідно до змісту оскаржуваного договору при його укладенні позивачка перебувала при здоровому розумі та ясній пам'яті, розуміла значення своїх дій та діяла добровільно, без примусу та насильства, попередньо була ознайомлена нотаріусом із приписами цивільного законодавства, що регулюють укладений правочин (зокрема з вимогами щодо його недійсності), й згідно п. 9 договору його сторони підтвердили, що правочин вчиняється за відсутності впливу тяжкої для них обставини.

Таким чином, з врахуванням встановлених судом обставин справи, положень ст. 49 Конституції України, згідно якої у державних та комунальних закладах охорони здоров'я, медична допомога надається безоплатно, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що позивачкою не доведено ті обставини, за наявності яких правочин може бути визнано недійсним за ст. 233 ЦК України.

Рішення суду є законним, обгрунтованим, підстав для його скасування не має.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргуОСОБА_2 відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 23 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області М.В. Ходоровський