ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Черкаси
17 травня 2013 року Справа № 823/1609/13-а
10 год. 40 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
при секретарі - Журавель Т.В.,
за участю представника позивача - Ткаченка А.В. (за довіреністю), представника відповідача - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення штрафу,-
ВСТАНОВИВ:
07.05.2013 до суду з адміністративним позовом звернулася Смілянська районна державна адміністрація (далі - позивач) до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області, в якому просить визнати дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області щодо накладення на Смілянську районну державну адміністрацію штрафу неправомірними та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області від 05.04.2013 серії ВП №35232537, прийняту головним державним виконавцем Яжук С.С., про стягнення з позивача штрафу.
Позов мотивований тим, що позивач виконав всі необхідні від нього дії для виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду про стягнення на користь ОСОБА_2 грошової допомоги у розмірі 10 посадових окладів, як державному службовцю при виході на пенсію, а саме: позивач неодноразово повідомляв відповідача про неможливість виконання зазначеного рішення суду у зв'язку з тим, що на поточний рік не було закладено видатків Бюджетним кодексом України на такі виплати. Крім того, позивач звертався до відповідача з клопотанням про зупинення виконавчого провадження до розгляду касаційної скарги по справі, але відповідач на жодні листи і прохання не реагував. А тому позивач вважає, що відповідач у справі неправомірно не врахував ці обставини та наклав на позивача штраф.
В судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив позов задовольнити у повному об'ємі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, письмового заперечення суду не надав.
Заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази у справі, надавши їм оцінку з точки зору достовірності, належності, допустимості та повноти, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області від 14.11.2012 відкрито виконавче провадження з виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду за виконавчим листом від 13.11.2012 у справі №2а/2370/2487/2012 про зобов'язання Смілянської районної державної адміністрації виплатити ОСОБА_2 грошову допомогу у розмірі 10 посадових окладів, як державному службовцю при виході на пенсію. Позивачу у цій справі було запропоновано добровільно виконати це рішення у 7-денний строк. Копію постанови про відкриття виконавчого провадження направлено сторонам до відома та виконання згідно Закону України «Про виконавче провадження».
У зв'язку з неможливістю виконання даного рішення Смілянська РДА зверталася до відповідача неодноразово, що підтверджується наявними в матеріалах справи листами, про неможливість виконання рішення суду у зв'язку з тим, що Бюджетним кодексом України не передбачені у Державному бюджеті такі видатки.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваної постанови) (далі - Закон) у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
З матеріалів справи вбачається, що 10.12.2012 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області за № 13190/1-03-01-30 винесено вимогу державного виконавця про негайне виконання рішення суду та повідомлення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області про його виконання до 24.12.2012 р. Одночасно у вимозі повідомлено позивача про те, що у разі повторного невиконання рішення суду на боржника буде накладено штраф.
Дану вимогу відповідно до витягів журналу вхідної кореспонденції Смілянської райдержадміністрації позивач отримав 14.12.2012 р.
Суд звертає увагу, що позивач 12.12.2012 р. звертався до відповідача з листом про призупинення примусового виконання виконавчого документа до розгляду касаційної скарги, але відповіді від відповідача не отримав.
У зв'язку з тим, що позивачем рішення суду виконано не було, постановою про накладення штрафу від 10.12.2013 року з позивача постановлено стягнути 680 грн. 00 коп. штрафу.
З наданих позивачем матеріалів справи вбачається, що відповідач, не дотримавшись зазначених ним же вимог, викладених у вимозі, завчасно виніс постанову про накладення штрафу, не надавши позивачу можливості виконати вимогу.
Ст.30 Закону визначено строк здійснення виконавчого провадження. Згідно з ч.2 цієї статті державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.
Відповідно до вимог ст. 1 вказаного Закону виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.1 ст.28 цього Закону у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.
За приписами ч.3 ст.28 Закону постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.
Ч.7 ст.28 Закону встановлено, що у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.
Кошти виконавчого збору відповідно до ч.1 ст. 41 Закону є витратами органів державної виконавчої служби, що пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень (витрати виконавчого провадження). Кошти виконавчого провадження складаються з: коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника; авансового внеску стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; стягнутих з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій; інших надходжень, що не суперечать законодавству. Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк. (ч.5 цієї статті).
Відповідно до п.4.1.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.
Суд звертає увагу, що пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26 грудня 2003 року № 14 встановлено, що відповідно до статей 45, 46 Закону України «Про виконавче провадження» витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово.
Тобто, із вищевикладеного вбачається, що виконавчий збір підлягає стягненню у разі проведення виконавчою службою дій щодо примусового виконання рішення.
Проте, під час розгляду справи відповідачем не надано доказів вчинення ним таких дій щодо виконання виконавчого документа у примусовому порядку, а тому суд вважає неправомірним стягнення з позивача виконавчого збору у сумі 680 грн. 00 коп
Керуючись ст.ст. 41, 106-110, 254-256 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області щодо накладення штрафу на Смілянську районну державну адміністрацію Черкаської області неправомірними.
Скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області від 05.04.2013 року про накладення штрафу в сумі 1360 грн. на Смілянську районну державну адміністрацію Черкаської області.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у порядку та строки, встановлені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.А. Гайдаш
Повний текст постанови виготовлений 18.05.2013 року