Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 33/781/187/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Загреба А.В.
Категорія - ст. 124 КУпАП Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Драний В. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.05.2013 року суддя апеляційного суду Кіровоградської області Драний В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією ОСОБА_3 на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19 квітня 2013 року, якою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Згідно постанови суду, ОСОБА_3 08.02.2013 року о 22.20 годині, по вул. Жовтневої Революції на перехресті із проспектом Правди в м. Кіровограді, керуючи автомобілем Nissan Almera Classic, державний номерний знак НОМЕР_1, в порушення п.8.7.3 (е) ПДР України, виїхав за перехрестя на заборонений (червоний) сигнал світлофора, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_2, який рухався по проспекту Правди на дозволений (зелений) сигнал світлофора. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.
ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду від 19.04.2013 року, викликати та допитати свідків у справі та винести постанову, яку направити в Управління ДАІ у м. Кіровограді для притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП. В обґрунтування вимог зазначив, що викладені в постанові висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки на перехрестя він виїхав на мигаючий зелений сигнал світлофора і відповідно до вимог п. 16.8 ПДР закінчував проїзд перехрестя незалежно від сигналу світлофора. В підтвердження своїх доводів посилається на схему ДТП відповідно якої його автомобіль знаходився за серединою перехрестя. Крім цього вважає, що в ДТП винний ОСОБА_4, який, на його думку, порушив п. 16.5 ПДР, рухаючись на великій швидкості не надав дорогу його автомобілю, коли він завершував рух через перехрестя. В підтвердження цих обставин просить допитати свідків ОСОБА_5, яка знаходилась в його автомобілі, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які були очевидцями події.
Заслухавши ОСОБА_3 та в його інтересах захисника ОСОБА_9, які підтримали апеляцію та просили задовольнити, перевіривши матеріали справи, зваживши доводи апеляції, вважаю, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова районного суду без змін, виходячи з наступних підстав.
За змістом ст. 124 КУпАП відповідальність за вказаною статтею настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 ставиться в провину те, що він, в порушення вимог п. 8.7.3 (е) ПДР, був неуважним, не вірно відреагував на зміну дорожньої обстановки, виїхав на регульоване перехрестя на заборонений (червоний) сигнал світлофора, де допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_2, який рухався на дозволений (зелений) сигнал світлофора, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Зазначені обставини об'єктивно підтверджуються сукупністю послідовних та узгоджених між собою доказів, зокрема: протоколом, відповідно якого зафіксований факт адміністративного правопорушення (а.с. 1); протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 6); схемою з графічним зображенням дорожньої обстановки та умов місця ДТП (а.с. 6 зворот); відібраними слідчим в ході перевірки поясненнями потерпілої ОСОБА_10 та водіїв ОСОБА_4 і ОСОБА_3 про обставини ДТП (а.с. 6, 7, 8); витягом з кримінального провадження № 12013120060001129 від 09.02.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (а.с. 5); висновком експерта № 331/18 судової автотехнічної експертизи від 15.03.2013 року, відповідно якого з фактом зіткнення транспортних засобів знаходяться саме невідповідні вимогам п. 8.7.3 ПДР (вимогам режиму роботи світлофорного об'єкту) дії водія автомобіля Nissan Almera Classic ОСОБА_3 (а.с. 10-14).
Постановою від 25.03.2013 року старшого слідчого СВ Кіровського ВМ КМВ УМВС України Іващенко О.П. кримінальне провадження № 12013120060001129 від 09.02.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрито у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення. Копія постанови була направлена до ВДАІ м. Кіровограда для вирішення питання про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності (а.с. 3-4).
Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_3 свою вину у вчиненні правопорушення визнав, однак в судовому засіданні вказав, що у ДТП винний також водій автомобіля ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_2, який перевищив допустиму швидкість руху. В апеляційній скарзі ОСОБА_3 змінив свої пояснення посилаючись вже на те, що він правомірно виконував вимоги п. 16.8 ПДР, натомість водій автомобіля ВАЗ 2101 порушив вимоги п.16.5 ПДР не надавши можливості його автомобілю закінчити проїзд перехрестя.
Проте з такими суперечливими твердженнями апелянта не можна погодитися.
Той факт, що на час виїзду транспортних засобів на перехрестя в напрямку руху автомобіля Nissan Almera Classic перед перехрестям горів червоний сигнал світлофора, а в напрямку руху автомобіля ВАЗ 2101, перед перехрестям горів зелений сигнал світлофора, підтверджується записом відео реєстратора, розташованого на перехресті вул. Жовтневої Революції та пр. Правди.
Тобто, саме невиконання водієм автомобіля Nissan Almera Classic ОСОБА_3 вимог п. 8.7.3 (е) ПДР перебуває в причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою.
Клопотання апелянта про допит свідків є необґрунтованим, оскільки в ході дослідчої перевірки відомості про них не заявлялись, до того ж інформація, яку вони, зі слів апелянта, можуть повідомити, не спростовує вини ОСОБА_3 і не підтверджує винність в ДТП водія автомобіля ВАЗ 2101 - ОСОБА_4
Крім цього, згідно висновку експерта № 331/18 судової автотехнічної експертизи від 15.03.2013 року, у фазі розвитку, що передувала ДТП, не вбачається об'єктивних ознак відступу дій водія автомобіля ВАЗ 2101 ОСОБА_4 від вимог Правил дорожнього руху, що регламентують проїзд регульованого перехрестя (а.с. 14).
Таким чином, вимога апелянта про направлення постанови до ВДАІ для притягнення до відповідальності ОСОБА_4 є безпідставною, і до того ж не належить до компетенції апеляційного суду за наслідками апеляційного розгляду.
Будь-яких порушень законодавства, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляду справи в суді першої інстанції, в тому числі і тих, на які посилається апелянт, які тягнуть за собою скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Під час апеляційного розгляду справи, обставини, на які посилається апелянт щодо відсутності його вини у дорожньо-транспортній пригоді свого підтвердження не знайшли, та спростовуються належними доказами, а тому апеляція задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19 квітня 2013 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, - залишити без зміни.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя