Справа №784/2308/13 24.05.2013 24.05.2013 24.05.2013
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження №11-сс/784/130/13 Головуючий у 1-й інстанції: Рудяк А.О.
Категорія: 303 КК України Доповідач апеляційної інстанції: ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого судді Войтовського С.А.,
суддів Кателіна В.П., Семенчука О.В.
при секретарі Кельїній А.Г.
за участю:
прокурора Козирева І.В.
судового розпорядника ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали провадження № 12013160030000681 за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 25.04.2013 року, якою відмовлено у відкриті провадження за скаргою ОСОБА_3 на постанову заступника прокурора Миколаївської області про продовження строків досудового розслідування,
ВСТАНОВИЛА:
23.04.2013 року підозрюваний ОСОБА_3 звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва зі скаргою в який просив скасувати постанову заступника прокурора Миколаївської області про продовження строків досудового розслідування.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 25.04.2013 року ОСОБА_3 було відмовлену у відкриті провадження за його скаргою.
Мотивуючи прийняте рішення про відмову у відкритті провадження за скаргою, слідчий суддя послався на встановлений ст. 303 ч. 1 КПК України вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування та зазначив, що вказаною нормою не передбачено оскарження постанови прокурора про продовження строків досудового розслідування.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду та направити його скаргу на новий судовий розгляд у суд першої інстанції або розглянути її по суті та прийняти рішення. Крім того, просить зобов’язати суд повернути йому додаток до скарги, а саме постанову прокурора від 03.04.2013 року.
Зазначає, що слідчий суддя відмовляючи у відкритті провадження за його скаргою, обмежив йому доступ до правосуддя, оскільки, на його думку, оскарженню підлягають всі процесуальні рішення прокурора.
Звертає увагу не те, що при вирішенні питання про відмову у відкритті провадження, слідчий суддя послався на ч.4 ст.303 КПК України, тобто на норму закону, якої не існує.
Також вказує, що слідчим суддею безпідставно не було вирішено клопотання щодо відновлення строків на оскарження постанови прокурора.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив залишити ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів визнає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_3 є підозрюваним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 115 ч.2 п.6, 187 ч.4 КК України.
23.04.2013 року підозрюваний ОСОБА_3 звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва зі скаргою на постанову заступника прокурора Миколаївської області про продовження строків досудового розслідування до 4-х місяців.
Главою 26 КПК України, визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.
В ч.1 ст.303 КПК України наведений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування та особи, які мають на це право.
Вказаною нормою закону не передбачено оскарження постанови прокурора про продовження строків досудового розслідування.
Таким чином, суд обґрунтовано, відмовив у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_3, оскільки відповідно до ч.4 ст.304 КПК України, слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягають оскарженню.
Тому доводи апелянта про те, що оскарженню підлягають всі процесуальні рішення прокурора під час досудового розслідування, є помилковими.
Відмовляючи у відкриті провадження за скаргою з зазначених вище підстав, питання щодо поновлення строків на оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора не вирішуються, тому доводи апелянта в цій частині є неспроможними.
Не беруться до уваги й посилання апелянта на те, що при вирішенні питання про відмову у відкритті провадження, слідчий суддя послався на неіснуючу норму закону, оскільки приймаючи рішення по справі суд вірно керувався ст.ст.303, 304 КПК України про що вказав в ухвалі, а зазначення в мотивувальній частині ч.4 ст.303 КПК України є технічною помилкою.
Щодо вимог апелянта про не повернення йому всіх матеріалів зі скаргою, а саме - копії постанови прокурора про продовження строку досудового розслідування, то як вбачається з наданих судом матеріалів провадження, вказана копія до суду не надходила, про що свідчать складені в суді акти від 23.04.2013 року.
Порушень норм кримінального процесуального закону, які б могли потягнути скасування постанови слідчого судді, колегія суддів, не вбачає.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_3, залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 25.04.2013 року, якою відмовлено у відкриті провадження за скаргою ОСОБА_3 на постанову заступника прокурора Миколаївської області про продовження строків досудового розслідування - залишити без зміни.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді