Справа № 221/4474/12
П О С Т А Н О В А
14.05.2013 Вінницький міський суд Вінницької області
в складі судді Венгрин О.О.,
при секретарі Постернаку А.М.,
за участі прокурора Коломійця В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою засудженого до довічного позбавлення волі
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, росіянина, громадянина України, уродженця м. Енгельса
Саратовської області, з середньо-спеціальною освітою, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності,
відбуває покарання
за вироком Одеського обласного суду від 05.07.2001 р. за
- ст. 93 п.п. "б, з " КК України 1960 р. у виді довічного позбавлення волі,
- ст.ст. 17, 93 п.п. "б, ж, з" КК України 1960 р. у виді 10 років позбавлення волі,
- ст. 141 ч. 3 КК України 1960 р. у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна,
- ст. 140 ч. 3 КК України 1960 р. у виді 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна,
- ст. 143 ч. 2 КК України 1960 р. у виді 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна,
згідно ст. 42 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна,
за ухвалою Верховного Суду України від 13.12.2001 р.вирок приведено у відповідність з КК України від 05.04.2001 р.: виключено з вироку визнання ОСОБА_1 особливо небезпечним рецидивістом, перекваліфіковано дії ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 143 КК України 1960 р. на ч. 2 ст. 190 КК України, за якою визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, а за сукупністю злочинів, передбачених ст. 190 ч. 2 КК України 2001 р., ст. 93 п. б, з, ст.ст. 17,93 п. б,ж,з , ст. 140 ч. 3, ст. 141 ч. 3 КК України 1960 р. остаточно визначено основне покарання - довічне позбавлення волі. В решті вирок залишено без змін.
про приведення вироку у відповідність діючому законодавству,
в с т а н о в и в:
До суду звернувся засуджений до довічного позбавлення волі ОСОБА_1 з заявою ( клопотанням ) про приведення вироку у відповідність діючому законодавству. (а.с. 2, 3 т. 1 )
В судове засідання засуджений ОСОБА_1, який відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, не доставлений в зв"язку з етапуванням його до СІЗО м. Києва.
Враховуючи те, що засуджений ОСОБА_1 вже не вперше етапований до СІЗО м. Києва, що призвело до тривалого розгляду справи, беручи до уваги те, що засуджений ОСОБА_1 в минулому судовому засіданні при розгляді справи іншим складом суду брав участь в судовому засіданні, давав пояснення, що вбачається з протоколу судового засідання і постанови Староміського райсуду м. Вінниці від 14.05.2012 р. (а.с. 22, 23), а згідно ст. 411 ч. 2 КПК України 1961 р. на розгляд питань, зв"язаних з виконанням вироку, в судове засідання, як правило, викликається засуджений, тобто можливий розгляд і у його відсутність, суд з"ясувавши думку
прокурора, вважає можливим розглянути справу у відсутність засудженого ОСОБА_1
В судовому засіданні прокурор заперечив щодо задоволення заяви засудженого ОСОБА_1, вважаючи її безпідставною.
Вислухавши думку прокурора, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що заява (клопотання) задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 засуджено вироком Одеського обласного суду від 05.07.2001 р. за
- ст. 93 п.п. "б, з " КК України 1960 р. у виді довічного позбавлення волі,
- ст.ст. 17, 93 п.п. "б, ж, з" КК України 1960 р. у виді 10 років позбавлення волі,
- ст. 141 ч. 3 КК України 1960 р. у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна,
- ст. 140 ч. 3 КК України 1960 р. у виді 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна,
- ст. 143 ч. 2 КК України 1960 р. у виді 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна,
згідно ст. 42 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. (а.с.73-83)
Ухвалою Верховного Суду України від 13.12.2001 р. вирок Одеського обласного суду від 05.07.2001 р. приведено у відповідність з КК України від 05.04.2001 р.: виключено з вироку визнання ОСОБА_1 особливо небезпечним рецидивістом, перекваліфіковано дії ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 143 КК України 1960 р. на ч. 2 ст. 190 КК України, за якою визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, а за сукупністю злочинів, передбачених ст. 190 ч. 2 КК України 2001 р., ст. 93 п. б, з, ст.ст. 17, 93 п. б, ж, з , ст. 140 ч. 3, ст. 141 ч. 3 КК України 1960 р. остаточно визначено основне покарання - довічне позбавлення волі. В решті вирок залишено без змін. (а.с.84-86)
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.01.2012 р. касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 27.04.2011 р.. якою постанову Березівського райсуду Одеської області від 21.01.2011 р. залишено без змін, у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову слідчого прокуратури Березівського району Одеської області від 09.04.2010 р. про відмову в порушенні кримінальної справи щодо працівників Березівського райвідділу Головного управління МВС України в Одеській області, залишено без змін. (а.с. 5-7)
На підставі викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення заяви (клопотання) засудженого ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 409, 411 КПК України 1961 р., суд
п о с т а н о в и в:
В задоволенні клопотання засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_1 про приведення вироку у відповідність вимогам чинного законодавства відмовити.
Постанова може бути оскаржена протягом 07 днів з дня її проголошення через Вінницький міський суд Вінницької області до апеляційного суду Вінницької області, а засудженим ОСОБА_1 - в той же строк, але з моменту отримання копії постанови.
Суддя