ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 116/2340/13-а
Провадження № 2-а/116/191/13
23.05.2013 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Шаратова Ю.А., при секретарі Уржумовій В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Голови Гвардійської селищної ради ОСОБА_1 до Сімферопольського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим про визнання протиправною та скасування постанови серія АА2 № 388603 від 04.04.2013 про притягнення до адміністративної відповідальності
ВСТАНОВИВ:
Голова Гвардійської селищної ради ОСОБА_1 звернувся до Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Сімферопольського РВ ГУ МВС України в АР Крим про визнання протиправною та скасування постанови серія АА2 № 388603 від 04.04.2013 про притягнення до адміністративної відповідальності. Свій позов мотивує тим, що до його посадових обов'язків не відноситься ремонт та реконструкція доріг в с. Гвардійське, у зв'язку з чим його безпідставно притягнено до адміністративної відповідальності.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов, просив його задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, просив відмовити у його задоволені.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази наявні в матеріалах адміністративної справи, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі, з при цьому суд видить з наступного.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні данні, на основі яких у визначеному законі порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з постанови серія АА2 № 388603 від 04.04.2013 начальник ВДАІ Сімферопольського РВ розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, адміністративний протокол АГ2 № 220363, встановив, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, будучи посадовою особою - Гвардійським селищним головою, 20.03.2013 об 11:30 в с. Гвардійське, Сімферопольського району по вул. Радянська, порушив правила, норми та стандарти, щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, при утриманні вул. Радянська, припустив утворення просадок, вибоїн, ямковість, гранична глибина яких перевищує 6 см. Своєчасно не прийняв мір до відновлення безпечних умов для руху, не позначив ділянку дороги дорожніми знаками 1.10 «Неровна дорога», 1.11 «Вибоїна», чим порушив п. 1.5 ПДР України, ст. 7, 12 Закону України «Про дорожній рух». Враховуючи наведене скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 140 КУпАП, за що притягнений до адміністративної відповідальності та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1020 гривень /а.с. 7/.
Частиною першою статті 140 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху. Тобто, за вказаною статтею можуть бути притягненні до відповідальності особи, відповідальні за утримання автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів та інших дорожніх споруд.
Відповідно до пункту 1.5 Правил дорожнього руху України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган. Отже, цей пункт передбачає, що бездіяльність осіб відповідальних за забезпечення безпечних умов руху, не повинна створювати загрозу безпеки руху, життю або здоров'ю громадян.
Як вбачається з довідки № 988/02-13 від 07.05.2013 Виконавчого комітету Гвардійської селищної ради, складеної головних бухгалтером та бухгалтером, вулиця Радянська на балансі Гвардійської селищної ради та Виконавчого комітету Гвардійської селищної ради, не перебуває /а.с. 12/.
На запит суду Сімферопольська районна державна адміністрації в Автономної Республіці Крим надала відповідь № 2846/04-15 від 23.05.2013, що автодорога по вулиці Радянській в с. Гвардійському не є власністю Сімферопольської районної ради та на балансі райдержадміністрації не перебуває, у зв'язку з чим, до компетенції райдержадміністрації не відноситься організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільної дороги та вулиці Радянської в с. Гвардійське /а.с. 37/.
Суд критично сприймає вказану відповідь Сімферопольської районної державної адміністрації в АР Крим, у зв'язку з тим, що відповідно до статті 6 Закону України «Про дорожній рух» саме до компетенції районних державних адміністрацій у сфері дорожнього руху належить організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів.
Згідно частини третьої статті 12 Закону України «Про дорожній рух» посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов'язані: забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також відновлення безпечних умов для руху; впроваджувати у повному обсязі заходи щодо безпеки дорожнього руху при здійсненні будівництва, реконструкції та ремонту доріг, вулиць та залізничних переїздів; позначати місця виконання робіт, місця, де залишено на дорозі, вулиці, залізничному переїзді машини і механізми, будівельні матеріали тощо, відповідними дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами, а в темний час доби і при тумані - сигнальними вогнями, передбаченими діючими нормами; по закінченні робіт на дорозі, вулиці, залізничному переїзді негайно привести їх у стан, що забезпечує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів і пішоходів, та впорядкувати зони відчуження; у разі забруднення проїзної частини доріг, вулиць, залізничних переїздів невідкладно здійснювати заходи для їх очищення і своєчасного попередження учасників дорожнього руху про загрозу безпеці руху, що виникла; обладнувати їх технічними засобами регулювання дорожнього руху; виявляти аварійно-небезпечні ділянки та місця концентрації дорожньо-транспортних пригод та забезпечувати здійснення у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення умов та організації дорожнього руху для забезпечення його безпеки; своєчасно виявляти перешкоди дорожньому руху та забезпечувати їх усунення, а у разі неможливості - невідкладно позначати дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; щомісяця проводити лінійний аналіз аварійності.
Проте, відповідно до статті 7 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції сільських, селищних рад, їх виконавчих органів у сфері дорожнього руху належить лише сприяння діяльності по утриманню у безпечному для дорожнього руху стані автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та їх облаштуванню об'єктами сервісу. Отже, вказаним законом не передбачено обов'язок сільських, селищних рад та їх виконавчих органів, щодо організації будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів.
Згідно з статтею 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків. Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення, який є одним із джерел доказів і підставою для притягнення особи до відповідальності, не зазначено, який нормативний акт встановлює компетенцію особисто сільського голови по додержанню правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення дорожнього руху при утримані автомобільних шляхів і вулиць.
Отже, судом не встановлено порушення головою Гвардійської селищної ради ОСОБА_1 статей 7, 12 Закону України «Про дорожній рух», п. 1.5 Правил дорожнього руху України, п. 3.1.1, 3.1.2 ДСТУ 3587-97.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що постанова серія АА2 № 388603 від 04.04.2013 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч. 1 ст. 140 КУпАП підлягає скасуванню.
Керуючись, п. 1.5 ПДР України, ст. 6, 7, 12 Закону України «Про дорожній рух», ст. 14, 17, 23, 71, 73, 86, 94, 158-163, 167, 171-2 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною та скасувати постанову серія АА2 № 388603 від 04.04.2013 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч. 1 ст. 140 КУпАП.
Відповідно до ст. 171-2 КАС України, постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.А. Шаратов