АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
Справа № 22 -ц/796/4386/2013 року Головуючий у 1-й інстанції:Оксюта Т.Г.
Доповідач: Чобіток А.О.
Ухвала
Іменем України
14 травня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі :
головуючого - судді Чобіток А.О..
суддів - Немировської О.В.,Ящук Т.І.
при секретарі - Бабіч К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 24 січня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Завод 410 ЦА" про визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення та відшкодування моральної шкоди ,-
в с т а н о в и л а:
В грудні 2012 року ОСОБА_1 пред»явив позов до відповідача, в якому просив визнати наказ № 18 л/в від 15.11.2012 року про накладення на нього дисциплінарного стягнення незаконним, а в подальшому доповнив вимоги стягненням моральної шкоди в сумі 10 000 грн. та 3 000 грн. витрат на лікування. При цьому зазначав, що 05.10.2011 року його було прийнято на роботу до ДП «Завод 410 ЦА» на посаду слюсар-складальник. Наказом № 113/л з 01.11.2011 року його було переведено на посаду квітникаря вказаного підприємства, а 15.11.2012 року на нього накладено дисциплінарне стягнення за порушення трудової дисципліни у вигляді догани, яке він вважає незаконним.
Рішенням Солом»янського районного суду м. Києва від 24 січня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено .
Не погодившись з таким висновком суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове,яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неповне з»ясування обставин справи порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Вислухавши доповідь судді,пояснення осіб,що з»явилися в судове засідання,обговоривши доводи апеляційної скарги,обставини справи,колегія суддів приходить до наступного.
Встановлено,що позивач працював на Державному підприємстві «Завод 410 ЦА» з 05.10.2005 року на посаді слюсаря - складальника і наказом №113/л від 02.11.2011 року його було переведено за станом здоров»я з 01.11.2011 року на посаду квітникаря в Дільниці благоустрою території,пральні та хімчистки і його було ознайомлено з робочою інструкцією.
06.11.2011 року йому було встановлено денну норму прибирання території та очищення майданчика від трави та бруду на ЛВЕК -2,яка дорівнює 275 кв.м..
Наказом № 18 л/в від 15.11.2011 року на позивача було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення п.5.1 колективного договору ДП «Завод 410 ЦА» на 2012 рік та п.п.3.2.3 «Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників цехів,відділів і служб ДП «Завод 410 ЦА».
Посилаючись на порушення відповідачем вимог трудового законодавства,позивач просив визнати вказаний наказ незаконним.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 213 ЦПК України, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог,суд першої інстанції встановив і виходив з того,що відповідач по відношенню до позивача щодо утворення умов праці,діяв відповідно до норм чинного трудового законодавства,а з боку позивача мало місце порушення трудової дисципліни,за що на нього накладено дисциплінарне стягнення з дотриманням порядку передбаченого ст.149 КЗпП України.
Такий висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам закону,що регулює правовідносини,які виникли між сторонами.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Посилання позивача на неможливість виконати завдання щодо прибирання території ЛВЕК-2 06.11.2012 року,оскільки в цей день його було зобов»язано прибирати ще й склади без забезпечення необхідним інвентарем, не знайшло підтвердження ні в суді першої інстанції,ні в суді апеляційної інстанції.
Вказані посилання позивача спростовуються встановленими судом обставинами,на підставі яких суд ухвалив рішення.
Так, актами комісії від 07.11.2012 року підтверджується не виконання позивачем денного завдання 06.11.2011 року та відмова виконувати завдання 07.11.2011 року,мотивуючи відмову відсутністю спецодягу (а.с.56,54,57).При цьому позивачу було роз»яснено Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом,спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту від 24.03.2008 року та повідомлено,що спецодяг йому було видано 25.11.2009 року,який підлягає здачі через три роки взамін на новий. Проте незважаючи на те,що позивач не здав спецодяг та не вказав причину цього,йому було видано відповідачем новий спецодяг.
Зі звіту за результатами розгляду заяв позивача від 30.08. та 12.09.2012 року,а також з листа Первинної організації профспілки авіабудівників України на державному підприємстві «Завод 410 ЦА» від 26.10.2012 року на ім.»я позивача вбачається,що позивач забезпечений спецодягом та інвентарем (а.с.6,68 ).
За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав вважати рішення суду першої інстанції таким,що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права,а тому приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.304,307,308,313-315,319 ЦПК України,колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 24 січня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий - Судді -