Справа №2-4575/2007р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2007 року
Гірницький районний суд міста Макіївки Донецької області
в складі головуючого судді Кішкіної І.В.
при секретарі Гаврюхіної О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Макіїці справу
за позовом ОСОБА_1,
ОСОБА_2
до ОСОБА_3 міської ради
про визнання права власності на прибудови
та визначення часток в спільній сумісній власності,
встановив:
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 міської ради про визнання права власності на прибудови, та визначення часток в спільній сумісній власності, в якому зазначили, що 16.01.1996 р. була приватизована квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві спільної сумісної власності їй, ОСОБА_2, ОСОБА_4 , ОСОБА_5, ОСОБА_6, без виділення часток, крім того, за час володіння вказаною квартирою, були самочинно побудовані сені а-1, службові будівлі: літня кухня Б-1, тамбур б-1, сарай В-1, вбиральня Д-1, душ Е-1. 13.08.2002 р. ОСОБА_6, 11.04.2005р. ОСОБА_5, 20.07.2006 р. ОСОБА_4 померли, після їх смерті відкрилася спадщина у вигляді 3/5 частини вказаної квартири, оскільки частки в вищевказаної квартирі не визначені, вони не мають можливості оформити право на спадщину, тому просять визнати за ними право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на земельній ділянці, та визначити частки в спільній сумісній власності.
Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги та пояснила, що 16.01.1996 р. була приватизована квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві спільної сумісної власності їй, ОСОБА_2 - її доньці, ОСОБА_4 - її чоловіку, ОСОБА_5 - її свекру, ОСОБА_6 - її свекрові, без виділення часток, крім того, за час володіння вказаною квартирою, були самочинно побудовані сені а-1, службові будівлі: літня кухня Б-1, тамбур б-1, сарай В-1, вбиральня Д-1, душ Е-1, у зв'язку з чим змінилася загальна площа квартири з 35, 2 кв.м до 49, 3 кв.м та жила з 16, 7 кв.м до 15, 50 кв.м. 13.08.2002 р. ОСОБА_6, 11.04.2005 року ОСОБА_5, 20.07.2006 року ОСОБА_4 померли, після їх смерті відкрилася спадщина у вигляді 3/5 частини вказаної квартири, оскільки частки в вищевказаної квартирі не визначені, вони не мають можливості оформити право на спадщину, тому просять визнати за ними право власності на вказані прибудови, які самочинно збудовано на земельній ділянці, та визначити частки
в спільній сумісній власності за кожним по 1\5 частки.
Позивачка ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги та пояснила, що 16.01.1996 р. була приватизована квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві спільної сумісної власності їй, ОСОБА_1 - її матері, ОСОБА_4 - її батьку, ОСОБА_5 - її діду, ОСОБА_6 - її бабусі, без виділення часток, крім того, за час володіння вказаною квартирою, були самочинно побудовані сені а-1, службові будівлі: літня кухня Б-1, тамбур б-1, сарай В-1, вбиральня Д-1, душ Е-1, у зв'язку з чим змінилася загальна площа квартири з 35, 2 кв.м до 49, 3 кв.м та жила з 16, 7 кв.м до 15, 50 кв.м. 13.08.2002 р. ОСОБА_6, 11.04.2005 р. ОСОБА_5, 20.07.2006 р. ОСОБА_4 померли, після їх смерті відкрилася спадщина у вигляді 3/5 частини вказаної квартири, оскільки частки в вищевказаної квартирі не визначені, вони не мають можливості оформити право на спадщину, тому просять визнати за ними право власності на вказані прибудови, які самочинно збудовано на земельній ділянці, та визначити частки в спільній сумісній власності по 1\5 частки за кожним.
Представник відповідача ОСОБА_3 міської ради у судове засідання не з'явився, у справі є їх заява з проханням справу розглядати у їх відсутності, позов визнають, не заперечують проти визнання право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на земельній ділянці, за позивачками та визначення частки в спільній сумісній власності.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній власності, вважається що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.
Згідно зі ст. ст. 328, 331, 376 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності на новостроєне нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди) виникає з моменту завершення будівництва. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
У судовому засіданні встановлено, що після смерті ОСОБА_6, яка померла 13.02.2002 p., ОСОБА_5, який помер 11.04.2005 p., ОСОБА_4, який помер 20.07.2006 p., відкрилася спадщина, у яку входить і їх частка у квартирі АДРЕСА_2, але ця частка за життя не виділена. Позивачі щодо спадщини ОСОБА_6, ОСОБА_5 Є, ОСОБА_4 є спадкоємцями за законом.
Згідно копії свідоцтва про право власності на житло, виданого 16.01.1996 р. комісією по приватизації житлового фонду ВО „Макіїввугілля", квартира АДРЕСА_3 належить на підставі спільної сумісної власності ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 (арк.с. 5).
За час користування вказаною квартирою були самочинно побудовані сені а-1, службові будівлі: літня кухня Б-1, тамбур б-1, сарай В-1, вбиральня Д-1, душ Е-1, які за результатами обстеження та оцінки технічного стану конструкцій дефектів та пошкоджень, що перешкоджали б нормальній експлуатації не мають (арк.с. 12 - 17), але дозволу на проведення вказаних робіт не отримували, тобто збудували господарські будівлі самочинно. При цьому у зв'язку з прибудовами змінилася загальна площа квартири з 35, 2 кв.м до 49, 3 кв.м та жила з 16, 7 кв.м до 15, 50 кв.м
Таким чином, з урахування вищевказаного підлягає визнанню право власності за позивачами та померлими ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4 на сені а-1, службові будівлі: літня кухня Б-1, тамбур б-1, сарай В-1, вбиральня Д-1, душ Е-1 за вищевказаною адресою, при цьому також необхідно визнати загальну площу квартири за вищевказаною адресою 49, 30 кв.м та жилу - 15, 50 кв.м, визнати частки за кожним у вказаній квартири рівними по 1\5 частки..
На підставі, ст. ст. 328, 331, 376 ЦК України, та, керуючись ст. ст. 15, 57, 209 ЦПК України,
вирішив:
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради про визнання права власності на прибудови та визначення часток в спільній сумісній власності задовольнити.
Визнати рівними частки у квартирі АДРЕСА_4 по 1/5 частці за ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яка їм належить на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 16 січня 1996 року.
Визнати право власності за ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на побудоване на земельній ділянці нерухоме майно: сені а-1, службові будівлі: літню кухню Б-1, тамбур б-1, сарай В-1, вбиральню Д-1, душ Е-1 за адресою: АДРЕСА_1, визвавши загальну площу вказаної квартири 49, 3 кв.м та жилу 15, 50 кв.м.
На рішення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області в 20-денний строк після подачи заяви про оскарження рішення в 10-денний строк.