ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
Іменем України
21.05.2013р. Справа № 905/2774/13
Господарський суд Донецької області у складі судді Стукаленко К.І., при секретарі судового засідання Шевчук Н.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Донбаської національної академії будівництва і архітектури, м. Макіївка, Донецька область
до відповідача: Комунального підприємства «Макіївський міськводоканал», м. Макіївка, Донецька область
про стягнення 10 000грн.
за участю представників:
від позивача: Шевченко Д.Г. - представник за довіреністю №7-01-9 від 27.02.2013р.
від відповідача: Міронова К.Г. - представник за довіреністю №9/66 від 11.12.2012р.
Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 811 Господарського-процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 21.05.2013р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 412) для прийняття рішення.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Донбаська національна академія будівництва і архітектури, м. Макіївка, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства «Макіївський міськводоканал», м. Макіївка, Донецька область, про стягнення заборгованості за договором №111-11 ТЕРЗ про надання інжинірингових послуг від 12.05.2011р. у сумі 10 000грн., інфляційних втрат у сумі 840грн. та 3 % річних у сумі 483грн. 27коп.
Під час розгляду справи по суті позивачем в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було надано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач остаточно просить суд стягнути з відповідача заборгованість за вказаним договором у сумі 10 000грн.
Суд розглядає позов в обсязі остаточно заявлених позовних вимог.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за вказаним договором щодо оплати виконаних науково-дослідних робіт. Нормативно позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 530, 625 Цивільного кодексу України.
Відповідачем позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за договором №111-11 ТЕРЗ від 12.05.2011р. у сумі 10 000грн. визнані в повному обсязі.
У судовому засіданні 21.05.2013р. представник позивача позовні вимоги з урахуванням їх зменшення підтримав, представник відповідача наявність основної заборгованості у сумі 10 000грн. підтвердив, сторони просили розглянути справу по суті.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази за приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВСТАНОВИВ:
Між Донбаською національною академію будівництва і архітектури (далі - виконавець) та Комунальним підприємством «Макіївський міськводоканал» (далі - замовник) був укладений договір №111-11 ТЕРЗ про надання інжинірингових послуг від 12.05.2011р. (далі - договір), за умовами якого виконавець зобов'язався за завданням замовника виконати науково-дослідну роботу з розрахунку індивідуального технологічного нормативу використання питної води для КП «Макіївський міськводоканал», а замовник зобов'язався прийняти виконану роботу та оплатити її вартість.
Договірна ціна науково-технічних робіт, визначена у протоколі узгодження договірної ціни (додаток №1 до договору), складає 20 000 грн. без ПДВ, що співпадає з вартістю робіт, зазначеної в п. 3.1 договору.
Порядок оплати згідно з п. 3.2 договору в редакції протоколу розбіжностей до договору наступний: замовник сплачує аванс в розмірі 30 % загальної вартості робіт; після підписання акту здачі-приймання виконаної роботи замовник сплачує виконавцю остаточну суму у розмірі 70 % від загальної вартості робіт шляхом перерахування суми на поточний рахунок виконавця.
Як встановлено судом, факт виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором підтверджується актом здачі-приймання інжинірингових послуг від 16.06.2011р. на суму 20 000грн. Даний акт підписаний сторонами без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств, з огляду на що суд дійшов висновку, що вказані роботи були виконані позивачем належним чином та прийняті відповідачем в повному обсязі.
В свою чергу, відповідачем в якості сплати вартості виконаних робіт на користь позивача були перераховані грошові кошти у сумі 10 000грн. Перерахування проводилось шляхом безготівкового переказу, що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача від 28.09.2011р. на суму 5 000грн. та від 16.06.2011р. на суму 5 000грн.
Решта вартості виконаних робіт у сумі 10 000грн. станом на час розгляду справи сплачена не була, що відповідачем визнається.
Проаналізувавши укладений сторонами договір №111-11 ТЕРЗ про надання інжинірингових послуг від 12.05.2011р., суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором на виконання науково-дослідних та технологічних робіт, отже, договірні відносини між сторонами законодавчо врегульовані положеннями Глави 62 Цивільного кодексу України.
Як встановлено ст. 892 Цивільного кодексу України, яка міститься у вказаній Главі Цивільного кодексу України, за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.
За приписами ст. 894 Цивільного кодексу України виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи.
Статтею 898 Цивільного кодексу України також визначений обов'язок замовника прийняти виконані роботи та оплатити їх.
Згідно із ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
При цьому, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для ухилення від виконання свого обов'язку за договором стосовно оплати виконаних робіт.
Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається здійснення відповідачем остаточного розрахунку з позивачем після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт, що призвело до порушення відповідачем зобов'язання як боржником, що прострочив виконання, у розумінні ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України.
На підставі викладеного, враховуючи визнання відповідачем позову, про що зазначено у відзиві на позовну заяву, наданому у судовому засіданні 21.05.2013р., суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором №111-11 ТЕРЗ про надання інжинірингових послуг від 12.05.2011р. сумі 10 000грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 629, 892, 894, 898 Цивільного кодексу України; ч. 1, 7 ст. 193, Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 42-47, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства «Макіївський міськводоканал» (86157, Донецька область, м. Макіївка, вул. Енгельса, буд. 2, ідентифікаційний код 03361543) на користь Донбаської національної академії будівництва і архітектури (86123, Донецька область, м. Макіївка, вул. Державіна, буд. 2, ідентифікаційний код 02070795) заборгованість за договором №111-11 ТЕРЗ про надання інжинірингових послуг від 12.05.2011р. у сумі 10 000грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 1 720грн. 50коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.
У судовому засіданні 21.05.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 24.05.2013р.
Суддя К.І. Стукаленко