ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2013 р. Справа № 804/5874/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Серьогіної О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до суб'єкта підприємницької діяльності, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 4 299,46 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість до бюджету всього в сумі 4 299,46 грн. по платежу «орендна плата за землю».
Позовні вимоги обґрунтовані з посилання на ст. 36, 54 Податкового кодексу України тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства не сплачує суму податкового боргу у розмірі 4 299,46 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2013 року було відкрито скорочене провадження у справі.
Відповідачу надіслано копію ухвали про відкриття скороченого провадження в даній адміністративній справі за адресою, зазначеною у відповідному державному реєстрі, а саме: 53400, АДРЕСА_1.
13.05.2013 року на адресу суду повернувся поштовий конверт з зазначенням дати повернення 13.05.2013 року та підписом відповідної службової особи.
Відповідно до ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про відкриття скороченого провадження вважається такою, що вручено відповідачу.
Станом на 20.05.2013 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду заперечення на адміністративний позов не надходили.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Розглянувши матеріали справи та доводи позовної заяви, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи, суб'єкт підприємницької діяльності, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби з 28.02.1997 року (а.с.11).
Відповідно до п.14.1.147 ч. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового Кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Згідно з п. 287.3 ст. 287 Податкового Кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
28.01.2011 року відповідач подав до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби податкову декларацію № 593, в якій задекларував податкові зобов'язання з орендної плати за землю на 2011 рік.
Таким чином, у відповідача виникли самостійно задекларовані зобов'язання з орендної плати за землю в розмірах: за вересень 2011 року в сумі 9,11 грн., за жовтень 2011 року в сумі 836,78 грн., за листопад 2011 року в сумі 836,78 грн., за грудень 2011 року в сумі 836,78 грн.
Проте, вказані суми в повному обсязі відповідачем не сплачені.
Згідно п. 126.1 ст. 126 Податкового Кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
02.10.2012 року позивачем проведена камеральна перевірка з питання своєчасної сплати узгодженої суми податкових зобов'язаннь по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2010 та 2011 роки.
За результатом перевірки позивачем складено акт № 1448/170/НОМЕР_1 від 02.10.2012 року та 04.10.2012 року прийняті податкові повідомлення-рішення № 0003441710, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% за затримку сплати суми грошового зобов'язанння, в сумі 666,79 грн. та № 0003431710, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% за затримку сплати суми грошового зобов'язанння, в сумі 1113,25 грн.
Відповідно до п. 58.3. статті 58 Податкового Кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення.
Вказані податкові повідомлення-рішення були направлені на адресу відповідача, проте 20.11.2012 року поштове відправлення повернулось без вручення у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Згідно статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
При цьому статтею 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення. У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.
Податкова вимога № 538 від 01.12.2011 року, надана позивачем, може бути належним доказом надіслання відповідачу первинної податкової вимоги зі сплати податкового боргу.
20.05.2013 року від представника Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби Ю.Ю. Рибоченко надійшло повідомлення про часткову сплату заборгованості відповідачем в сумі 1300,00 грн.
Таким чином, з урахуванням часткової сплати заборгованості сума, що підлягає стягненню зменшується та становить 2 999,46 грн.
Доказів сплати вказаної суми позивачу відповідачем не надано.
На підставі п. 4 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.
За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби задовольнити частково.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (53400, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь бюджету на р/р згідно бюджетної класифікації податковий борг з орендної плати за землю в сумі 2 999, 46 грн. (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять гривень, 46 копійок).
В задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. Постанова підлягає негайному виконанню.
Суддя О.В. Серьогіна