КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-32/12 Головуючий у 1-й інстанції: Божок С. К. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2013 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Степанюка А. Г., Василенка Я. М .,

розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 02.02.2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування і несплати державної соціальної допомоги дітей війни у повному розмірі, та зобов'язання зробити перерахунок недоплаченого щомісячного державного підвищення до пенсії дитині війни та доплати до пенсії відповідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 02.02.2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що на користь позивача необхідно здійснити перерахунок пенсії з 03.06.2011 року по 22.07.2011 року, тобто, в межах шестимісячного строку звернення до суду.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є громадянином України, особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни» в розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.

Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Нарахування позивачу доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

З огляду на те, що Закон України «Про соціальний захист дітей війни» має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.

Крім того, позивач є особою пенсійного віку, віднесена до 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.

У відповідності до ст. 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату.

Нарахування позивачу пенсії відповідно до положень ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всупереч ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до Постанови КМУ № 836 від 26.07.1996 року, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.

З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року, відповідач неправомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст.39 зазначеного Закону.

Крім того, пунктом 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011р.» № 3491-V1 від 14.06.2011 (набрав чинності з 19.06.2011р.) встановлено, що у 2011 році норми і положення ст..ст.39,50,51,52,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного Фонду України на 2011р.

На виконання п.7 зазначеного Закону Кабінет Міністрів України 06.07.2011р. прийняв постанову № 745 (опублікована та набула чинності 23.07.2011р). Цією постановою визначено розміри виплат, передбачені вищезазначеними законами, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, тому перерахунок по даних виплатах повинен проводитись по 22.07.2011 року.

Отже, доводи апеляційної скарги та апелянта спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства, через що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.195, 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Постановою Пленуму ВАС України №8 від 19.12.2011 року «Про судову практику вирішення адміністративними судами спорів, що виникають у зв'язку із застосуванням ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»» колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 02.02.2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії - залишити без задоволення.

Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 02.02.2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: А. Г. Степанюк

Я. М. Василенко

Повний текст ухвали виготовлено 23.05.2013 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.