ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 року № 62120/12/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Шавеля Р.М.

суддів: Савицької Н.В. та Костіва М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова на постанову Личаківського районного суду м.Львова від 07.11.2011р. у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова про нарахування і виплату підвищення до пенсії, -

В С Т А Н О В И Л А:

28.03.2011р. ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова (надалі - відповідач, пенсійний орган) нарахувати та виплатити йому підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2009р. до 31.12.2010р., та по рішення суду і надалі, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з врахуванням ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою суду від 11.07.2011р. заявлений позов у частині вимог за період з 01.01.2009р. до 27.09.2010р. залишено без розгляду через пропуск строку звернення до суду та відсутності поважних причин для його поновлення.

Постановою Личаківського районного суду м.Львова від 07.11.2011р. позов задоволено частково, визнано протиправними дії пенсійного органу щодо ненарахування та невиплати підвищення до пенсії; зобов'язано відповідача здійснити нарахування і виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни за період з 28.09.2010р. до 22.07.2011р., на підставі положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», із врахуванням ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із постановою суду, її оскаржив пенсійний орган, який покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що чинним законодавством не встановлено розміру мінімальної пенсії за віком, з якого повинно обчислюватися підвищення пенсії за віком дітям війни; приписами Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не визначено, які органи зобов'язані виплачувати спірне підвищення, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку та яким чином обчислювати вказаний розмір.

Крім того, встановлений ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може застосовуватися для обчислення надбавок або підвищень інших пенсій.

На підставі ст.197 КАС України розгляд наведеної справи проводиться в порядку письмового провадження, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про підставність та обґрунтованість заявлених позовних вимог, при цьому правильно визначив період часу, за який вказані вимоги підлягають задоволенню.

Безспірно встановлено, що позивач відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) останній має право на отримання підвищення виплачуваної йому пенсії за віком.

Відповідно до ст.70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» надано право КМ України у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Оскільки названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати, розмір соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, тому її дія не поширюється на спірні відносини.

За таких умов виплата спірного підвищення за вищевказаний період повинна здійснюватися в розмірах, передбачених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" нарахування та виплата у 2011 році позивачу підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Законом України від 14.06.2011р. "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" внесено зміни до Прикінцевих положеннь Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" та делеговано КМ України визначення порядку та розмірів виплат підвищення до пенсії дітям війни. Постановою КМ України від 06.07.2011р. № 745 "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала чинності 23.07.2011р., обмежено виплату спірного підвищення до пенсії дітям війни.

Визначений в рішенні суду першої інстанції період часу, за які задоволені позовні вимоги, обчислений судом першої інстанції із дотриманням вимог ст.ст.99, 100 КАС України.

У зв'язку з тим, що функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивача здійснює Пенсійний фонд України в особі відповідача, а також виходячи з вимог п.15 Положення про Пенсійний фонду України, затв. постановою КМ України № 1261 від 24.10.2007р., відповідний обов'язок слід покласти на відповідача у справі.

В частині доводів апелянта колегія суддів враховує, що питання фінансування відповідних видатків з державного бюджету не виступає предметом даного спору; проблеми надання бюджетних коштів пенсійному органу для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог; також суд першої інстанції не ухвалював рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування пенсійного органу, а тому покликання останнього на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України є безпідставними.

Покликання апелянта про неправильне застосування судом вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» колегія суддів до уваги не приймає, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами лише цього Закону, чинним законодавством інший мінімальний розмір пенсії за віком не визначений, тому слід застосовувати цей розмір.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення з вищевикладених мотивів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 160, 183-2, 195-197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова на постанову Личаківського районного суду м.Львова від 07.11.2011р. в адміністративній справі № 2а-2616/11 залишити без задоволення, а згадану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя : Шавель Р.М.

Судді :Савицька Н.В.

Костів М.В.