Справа № 1007/10031/2012 Головуючий у І інстанції Радзівіл А.Г.

Провадження № 22-ц/780/2422/13 Доповідач у 2 інстанції Гуль В.В.

Категорія 26 16.05.2013

УХВАЛА

Іменем України

14 травня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Антоненко В.І.,

суддів Касьяненко Л.І., Гуль В.В.,

при секретарі Бевзюк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ''Вікар'' на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства ''Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку'', третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю ''Вікар'', про визнання договору іпотеки недійсним, визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню,-

встановила:

позивач звернувся до суду із позовом посилаючись на те, що між ним та АТ ''Укрінбанк'' 23.06.2006 року було укладено договір кредиту, на підставі якого він отримав у банку 150000 грн., але виконувати свої обов'язки по поверненню коштів, сплати процентів станом на 2008 рік не міг через скрутне матеріальне становище.

В зв'язку з цим позивач погодився на пропозицію директора ТОВ ''Вікар'' про погашення вказаної заборгованості позивача за рахунок частини кредитних коштів товариства взамін на забезпечення виконання цих кредитних зобов'язань товариства перед Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком за рахунок майна, що належить позивачу.

З огляду на вказані обставини між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та позивачем було укладено договір іпотеки від 26.02.2008 року, на підставі якого позивач передав в іпотеку банку майно, що належить йому на праві власності оцінене в сумі 20379249 грн. для забезпечення заборгованості ТОВ ''Вікар'' перед банком в розмірі 2500000 грн.

В зв'язку з невиконанням ТОВ ''Вікар'' обов'язків у кредитних правовідносинах відповідно до рішення суду, що набрало законної сили був виданий виконавчий лист, на підставі якого старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області винесена постанова від 08.08.2012 року про звернення стягнення на предмет іпотеки, вказаного вище майна позивача, в рахунок погашення заборгованості ТОВ ''Вікар'' перед Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком на суму 3601300 грн.

Позивач вважає, що на підставі ст. 233 ЦК України вказаний договір іпотеки підлягає визнанню його недійсним з тих підстав, що укладений він на вкрай невигідних умовах та під впливом тяжких обставин.

В зв'язку з чим просив і зупинити виконання виконавчого документу.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2012 року у задоволенні позову відмовлено, яке за наслідками розгляду апеляційної скарги позивача ОСОБА_2 було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 19 лютого 2013 року рішення

В апеляційній скарзі третя особа - ТОВ ''Вікар'' просить скасувати рішення суду і задовольнити позов з тих підстав, що вони не були належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, а також що були всі передбачені ст. 233 ЦК України для цього підстави, а саме правочин вчинений під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах.

Апеляційна скарга не може бути задоволена з таких підстав.

Відповідно до ст. 292 ЦПК України право на апеляційне оскарження має особа, яка не брала або брала участь у справі, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки таких осіб. Вбачається, рішення оскаржила третя особа, яка самостійних вимог не заявляла, яка не є стороною спірного договору іпотеки.

Рішенням суду права і обов'язки третьої особи не вирішувалися.

Таким чином з цих підстав апеляційна скарга задоволена бути не може, оскільки відповідно до ст. 292 ЦПК України у ТОВ ''Вікар'' не має права апеляційного оскарження.

Крім того такі доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду постановлено без участі третьої особи, яка не була належним чином повідомлена про день та час розгляду справи правового значення для вирішення справи не мають, оскільки відповідно до цивільного процесуального закону це не є підставою для скасування рішення суду.

За таких обставин апеляційна скарга задоволена бути не може і підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ''Вікар'' - відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді