Справа № 212/13113/2012
1/127/230/13
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.05.2013 м. Вінниці
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Ковальчук Л.В.,
при секретарі Трохимчук Л.С.,
за участю прокурора Ярошенко О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниці, громадянина України, з неповною середньою освітою, непрацюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше засудженого:
10.12.2004 року вироком Вінницького районного суду Вінницької області за ч. 2 ст. 185 до двох років позбавлення волі, на підставі ст.. 45 КК України умовно засудженого з іспитовим строком один рік,
22.08.2006 р. вироком Калинівського районного суду Вінницької області за ч. 2 ст. 186 КК України до чотирьох років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком два роки,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
19.07.2012 р. приблизно о 8:00 годині ОСОБА_1, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_3, яка належить малознайомому йому ОСОБА_2, під час сварки з ним наніс останньому кілька ударів в обличчя. Під час побиття ОСОБА_2 ОСОБА_1 помітив на тумбочці в кімнаті мобільний телефон марки «Nokia X2-02» вартістю 680 грн. з сім-картою оператора стільникового зв'язку «Київстар» з номером НОМЕР_1, вартістю 10 грн. Та карткою памяті, вартітсю 80 грн., що належить ОСОБА_2 В цей момент в ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, скориставшись тим, що ОСОБА_2 внаслідок отриманих ударів перебуває в безпорадному стані та не може чинити опір протиправним його діям, викрав з тумбочки зазначений вище телефон. Коли ОСОБА_2 отямився та виявив зникнення телефону, він зрозумів, що крім ОСОБА_1 ніхто не міг вкрасти телефон. Тоді він став вимагати повернення телефону в ОСОБА_1 Однак ОСОБА_1, бажаючи довести свій злочинний намір до кінця, наніс ОСОБА_2 ще декілька ударів в обличчя, спричинивши йому фізичний біль. Бажаючи викрити злочинця, ОСОБА_2 вибіг із квартири, зачинивши ОСОБА_1 всередині на замок. Однак у відсутність ОСОБА_2 ОСОБА_1, бажаючи залишити місце скоєння злочину, знайшов в кватирі в тумбочці ключ, відчинив ним двері та зник з місця пригоди, розпорядившись викраденим на свій власний розсуд.
Своїми діями ОСОБА_1 заподіяв потерпілому ОСОБА_2 майнової шкоди на загальну суму 890 гривень.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину визнав частково, суду повідомив, що він таємно викрав телефон, скориставшись тим, що ОСОБА_2 був в нетверезому стані. В той день він прийшов до ОСОБА_2 до дому, в якого була сусідка ОСОБА_1, прізвище її йому невідоме. Вони всі вживали спиртне, однак ОСОБА_2 був п'яним ще до того. ОСОБА_2 поводився зверхньо, ображав його, тому він вдарив його кулаком в голову. ОСОБА_2 пішов в туалет, а потім втік із квартири та зачинив його на замок. Він знайшов в тумбочці ключ, помітив коробку з телефоном, забрав її з собою, відчинив двері та пішов. Ніякого пограбування він не вчиняв, а вчинив крадіжку.
Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про те, що він перебуває за межами міста Вінниці, тому в судовому засіданні були оголошені його показання, які він давав на досудовому слідстві. Так згідно протоколу його допиту від 25.07.2012 р. (а.с. 16) він пояснив, що 19.07.2012 р. близько 8:00 год. до нього прийшов до дому малознайомий йому чоловік, на ім'я ОСОБА_1, який в домофон повідомив, що він приніс мобільний телефон, який в нього раніше викрав ОСОБА_1 Саме тому він пустив його в квартиру. В ході розмови цей чоловік став його бити руками по голові та тулубу. Він хотів зателефонувати матері, але виявив, що мобільний телефон, який лежав на тумбочці Нокіа Х202, зник, залишився лише зарядний пристрій, який був увімкнений в розетку. Він став вимагати, щоб ОСОБА_1 повернув йому телефон, на що той повідомив, що він телефон не брав. Він передзвонив зі стаціонарного телефону на свій мобільний та почув, що в сусідній кімнаті, де знаходився ОСОБА_1 заграла музика його телефону. Він знову став вимагати повернення телефону, однак заперечував крадіжку та вони разом вийшли із квартири. Біля ліфту він знову наполягав на поверненні телефону, тоді ОСОБА_1 вдарив його, відштовхнув та запропонував разом пошукати в квартирі. Вони повернулися у квартиру, ОСОБА_1 пішов у ванну кімнату, а він зачинив двері на замок, вийшов з будинку, зайшов у якусь фірму та викликав звідти міліцію. Коли він сидів напроти під'їзду на лавці, то бачив, як із під'їзду вийшов ОСОБА_1 з пакетом в руках. Він крикнув йому, щоб той повернув телефон, однак ОСОБА_1 пішов. Він став чекати міліцію. Повернувшись до квартири, він виявив, що ручка дверей розкручена, а з квартири зникла також коробка з документами від телефону, також із шкатулки зник ключ від квартири.
В судовому засіданні були оголошені показання свідка ОСОБА_4, явку якого виявилося неможливим забезпечити в судове засідання. Так згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_4 від 26.07.12 р. (а.с.38), він пояснив, що 19.07.12 р. приблизно о 12:00 год. незнайомий йому раніше чоловік продав йому мобільний телефон за 250 грн. Чоловік запевнив, що телефон належить йому, оскільки разом з телефоном були всі документи. В подальшому працівники міліції вилучили в нього цей телефон, оскільки він виявився краденим.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_1 нічого з проводу подій 19.07.12 р. повідомити не зміг, стверджував, що він ОСОБА_1 квартиру ОСОБА_2 не посилав.
Крім показань підсудного, потерпілого та свідків винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується доказами зібраними в ході досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні, зокрема:
- Протоколом усної заяви (повідомлення) про злочин від 19.07.12 р., згідно якого потерпілий ОСОБА_2 звернувся в міліцію із заявою про те, що 19.07.12 р. малознайомий на імя ОСОБА_1 чоловік викрав в нього мобільний телефон та ключ від квартири (а.с.2);
- Протоколом ОМП від 19.07.12 р., згідно якого під час огляду квартири АДРЕСА_1 було виявлено, що замок вхідних дверей пошкоджений, а саме розкручена дверна ручка (а.с.5);
- Протоколом ОПМ від 26.07.12 р., згідно якого під час огляду торгівельного місця на Центральному ринку, де ОСОБА_4 здійснював торгівлю мобільними телефонами, було виявлено мобільни й телефон «Нокіа Х2-02» (а.с.11);
- - протоколом очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 25.07.12 р., згідно якого ОСОБА_2 стверджував, що ОСОБА_1 наніс йому кілька ударів по голові, коли він хотів подзвонити матері, то виявив, що мобільний телефон зник. З метою відшукання телефону він набрав свій номер зі стаціонарного телефону та почув, що музика з телефону грає в кімнаті, де в цей час знаходився ОСОБА_1, на вимогу ОСОБА_2 ОСОБА_1 відмовився повернути викрадений телефон, а потім залишив квартиру ОСОБА_2 (а.с. 34).
Аналізуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності суд вважає, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена на досудовому слідстві та була підтверджена в судовому засіданні.
Так, підсудний в судовому засіданні стверджував, що він побив ОСОБА_2 тому, що той поводився зухвало та ображав його, телефон він дійсно забрав, але це була крадіжка, а не пограбування, оскільки ОСОБА_2 не бачив, як він взяв телефон. Потерпілий ОСОБА_2 ні на досудовому слідстві ні в суді не стверджував, що він бачив, як ОСОБА_1 викрав телефон, однак він показав, що зрозумів, що телефон викрав ОСОБА_1, оскільки вони були лише вдвох в квартирі, крім того потерпілий вказував, що він дзвонив на свій номер зі стаціонарного телефону і почув, що музика грала в кімнаті, де в цей час перебував ОСОБА_1. На вимогу повернути викрадену річ ОСОБА_1 став його бити. Як вбачається із показань свідка ОСОБА_4, в той же день незнайомий чоловік продав йому телефон, який в подальшому потерпілий упізнав як свій. Під час впізнання особи по фото, свідок ОСОБА_4 вказав на ОСОБА_1 як на особу, що продала йому мобільний телефон, який в подальшому вилучили працівники міліції, та який впізнав як свій ОСОБА_2 Таким чином суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 спочатку носили характер таємного викрадення, однак після викриття його власником викраденої речі, він продовжив реалізацію свого злочинного наміру та діяв цілком відкрито, при цьому застосовував до потерпілого насильство, яке не є небезпечним в момент заподіяння саме з метою утримання викраденого майна.
Дії ОСОБА_1 досудовим слідством вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним в момент заподіяння.
При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Зокрема судом враховано, що ОСОБА_1 раніше притягався до кримінальної відповідальності, однак на момент вчинення злочину вважається не судимим (а.с. 81), у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває (а.с.95, 97).
Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання підсудного, судом не встановлені.
За таких обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 не можливе без ізоляції його від суспільства, тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
Суд вважає, що речовий доказ по справі, а саме: мобільний телефон марки «Нокіа Х2-02» чорного кольору, який знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_2, слід залишити останньому, а судові витрати, пов'язані з проведенням експертиз та досліджень, слід покласти на підсудного, оскільки ці витрати були пов'язані з розслідуванням скоєного ним злочину.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України та ст. 65 КК України суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.
Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання, тобто з 25.07.12 р.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - взяття під варту.
Речовий доказ по справі, а саме: мобільний телефон марки «Нокіа Х2-02» чорного кольору, який знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_2 залишити ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницький області судові витрати по проведенню експертиз та досліджень в сумі девятьсот сорок гривень 80 копійок.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя: