УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ справи: 122/3120/2012 Головуючий суду першої інстанції:Іванова С.С.
№ провадження: 22-ц/190/2177/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Дралло І. Г.
"16" травня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді: Дралла І.Г.,
Суддів:Білоусової В.В., Іващенко В.В.,
При секретарі:Гранковській О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» до ОСОБА_6 про приведення договору на водопостачання у відповідність, за апеляційною скаргою КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 29 листопада 2012 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» (далі КРП «ВПВКГ м. Сімферополя») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 про приведення договору на водопостачання у відповідність.
Вимоги мотивовані тим, що КРП «ВПВКГ м. Сімферополя» 13 лютого 2012 року вручило відповідачці проект договору №6151 від 9 лютого 2012 року на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків у комунальну каналізацію, разом з супровідним листом №325 від 13 лютого 2012 року підписаний ОСОБА_6 про його отримання. 3 березня 2012 року від відповідачки надійшов підписаний договір з протоколом розбіжностей від 2 березня 2012 року до зазначеного договору. При розгляді вказаних розбіжностей з відповідачкою досягнуто згоди щодо пунктів 10.3, 13.1,14.1 абзацу 3 пп.1, 14.4 абзац 3 пп.7 договору та викладені пункти згідно з редакцією відповідача запропонованої в протоколі розбіжностей до договору. Однак згоди щодо інших пунктів досягнуто не було. Позивач просить спонукати ОСОБА_6 укласти договір №6151 від 9 лютого 2012 року на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків у комунальну каналізацію, шляхом викладення пунктів 6.4.2 та 10.1.1 договору у редакції запропонованій позивачем.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 29 листопада 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено за їх необґрунтованістю.
Не погодившись з вказаним рішенням суду КРП «ВПВКГ м. Сімферополя» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при висновках суду, які не відповідають фактичним обставинам.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог КРП «ВПВКГ м. Сімферополя», суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги не обґрунтовані та не засновані на законі. Між сторонами існує діючий договір про надання послуг з водопостачання, укладений з відповідачкою як з фізичною особою, за яким відповідачкою проводиться оплата наданих послуг. Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачені умови плати за житлово-комунальні послуги, але не передбачено механізму та розміру нарахування пені на заборгованість. Таким чином враховуючи, що законодавством не встановлений механізм введення пені на заборгованість та не визначені її розміри, суд вважав вимоги позивача необґрунтованими.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та наданим сторонами доказам в порядку правил статей 10, 11, 60 ЦПК України.
Відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги КРП «ВПВКГ м. Сімферополя» не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставами для скасування чи зміни рішення суду.
Так, довід апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги, оскільки цей довід є необґрунтованим. Судом повно та всебічно з'ясовані фактичні обставини і ухвалено судове рішення, яке відповідає фактичним обставинам у справі, наданим сторонами доказам та нормам матеріального права. Суд першої інстанції правильно та обґрунтовано врахував всі обставини справи і дійшов вірного висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані та не засновані на законі.
Суд першої інстанції правильно виходив з того, що механізм та розмір пені за несвоєчасну оплату послуг з водопостачання та водовідведення не встановлений діючим законодавством, у зв'язку з чим немає правових підстав зобов'язувати відповідачку укладати договір саме в редакції пунктів 6.4.2 та 10.1.1 запропонованих позивачем.
Довід апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального права суд апеляційної інстанції до уваги взяти не може. Судом першої інстанції правильно визначені правовідносини, які виникли між сторонами та застосовані норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, зокрема статті 11, 525, 625, 649 ЦК України, статті 20, 26, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», стаття 20 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання, ст. 1,2 Закону України «Про відповідність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Посилання апелянта на загальні підстави відповідальності за порушення грошового зобов'язання, які передбачають сплату пені, є необґрунтованим, оскільки у даному випадку між сторонами виникли правовідносини щодо укладання договору на надання послуг з водопостачання та водовідведення і оплати цих послуг, які врегульовані Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Законом України «Про питну воду та питне водопостачання».
Доводи апеляційної скарги щодо порушення норм процесуального права суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги, оскільки згідно правил статті 309 ч.3 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування рішення суду якщо ці порушення призвели до неправильного вирішення справи.
У даному випадку немає підстав вважати, що справу вирішено неправильно.
Інших доводів, які б свідчили про те, що рішення суду не відповідає вимогам статті 213 ЦПК України, апеляційна скарга не містить.
Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів наданих сторонами в порядку правил статті 60 ЦПК України.
Рішення суду першої інстанції постановлено у відповідності до норм матеріального і процесуального права при висновках суду, які відповідають фактичним обставинам і наданим сторонами доказам, що відповідно до положень ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» відхилити.
Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 29 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді:
Дралло І.Г. Білоусова В.В. Іващенко В.В.