Справа № 684/84/13- ц

РІШЕННЯ

іменем України

16 травня 2013 року

Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Галиш І.Б.

при секретарі Гонті Н.І.

за участю: представника відповідачів - позивачів ОСОБА_1

відповідача -позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Стара Синява цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

та зустрічним позовом ОСОБА_2, фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа - ОСОБА_3 про визнання договорів поруки припиненими, -

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Дельта Банк» (надалі АТ «Дельта Банк») звернулося до суд із позовом до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 16 липня 2008 року між АКІБ «Укрсиббанк», правонаступником якого є АТ «Укрсиббанк», та відповідачем ОСОБА_3 укладено кредитний договір №11372238000, відповідно до умов якого останній надано кредитні кошти у сумі 15900 євро, що дорівнює еквіваленту 123055,19 грн. на день укладення договору на строк з 16 липня 2008 року до 13 липня 2029 року зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 13 % річних. В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 16 липня 2008 року між АКІБ «Укрсиббанк», правонаступником якого є АТ «Укрсиббанк», та відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_4 було укладено договори поруки №217519 та №217520, відповідно до яких останні поручились перед кредитором за належне виконання боржником зобов'язань згідно кредитного договору. 08 грудня 2011 року між АТ «УкрСиббанк» та АТ «Дельта банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого АТ «УкрСиббанк» передає АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами. Однак позичальник ОСОБА_3 не виконує належним чином умови кредитного договору щодо сплати кредиту та відсотків відповідно до графіку погашення кредиту, внаслідок чого станом на 14 січня 2013 року виникла заборгованість за кредитним договором №11372238000 в сумі 239841,01 грн. Оскільки відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_4 згідно з договорами поруки зобов'язалися відповідати перед позивачем за виконання ОСОБА_3 зобов'язань за договором кредиту №11372238000, тому позивач просить стягнути на його користь солідарно із відповідачів суму заборгованості у розмірі 239841,01 грн., а також понесені судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача АТ «Дельта Банк» позовні вимоги підтримала повністю, зіславшись на мотиви, що викладені у позовній заяві, а в подальшому подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності за наявними у справами доказами, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідачів - ОСОБА_1 у судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог. Заперечуючи проти вимог зазначив, що в порушення вимог ч.2 ст. 517 ЦК України належних доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні ні позичальник, ні поручителі не отримували, тому останні мають законне право не сплачувати будь-які кошти новому кредитору Крім цього, зазначив, що в даному випадку зі сторони АТ «Дельта Банк» було допущено прострочення кредитора, внаслідок чого позичальник не зобов'язаний сплачувати проценти за весь час прострочення кредитора. Також вказує, що після 08.12.2011 року позивачем безпідставно нараховувались відсотки за кредитним договором. Крім цього зазначає, що зі первісного кредитора були допущені порушення щодо виконання банками вимог Правил, що затверджені постановою НБУ №168 від 10.05.2007 року. Зважаючи на викладене, просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідач-позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнала, підтримавши пояснення представника відповідачів.

Крім цього, представник відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_4 - ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ «Дельта Банк», третя особа - ОСОБА_3 про визнання договорів поруки припиненими. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 16 липня 2008 року між АКІБ «Укрсиббанк» (на даний час АТ «Укрсиббанк») та ОСОБА_2, ОСОБА_4 укладено договора поруки №217519 та №217520, відповідно до яких останні поручились перед кредитором за належне виконання позичальником ОСОБА_2 зобов'язань згідно кредитного договору №11372238000. Сторонами визначено, що ці договору набувають чинності з моменті їх підписання та діють до повного припинення всіх зобов'язань боржника за кредитним договором або до погашення поручителем зобов'язань боржника, тобто до першої з перерахованих подій. Однак, умова договору поруки до повного виконання зобов'язань позичальника не може розглядатись як встановлення строку дії договору поруки, а оскільки в укладених з позивачами договорах строк поруки не було встановлено, тому відповідно до вимог ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимогу до поручителя. У даному випадку 10.11.2009 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 отримали від АКІБ «Укрсиббанк» вимоги про повне погашення заборгованості за кредитним договором №11372238000 протягом 30 днів з дати отримання вимог, тому після спливу встановленого вимогами строку - 10.12.2009 року почалося обрахування шестимісячного строку для подання кредитором позову про стягнення заборгованості, однак з таким позовом позивач звернувся лише 23.01.2013 року. З врахуванням викладених обставин просить визнати договору поруки, укладені 16 липня 2008 року із ОСОБА_2 та ОСОБА_4 припиненими.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднані у одне провадження із вимогами за первісним позовом.

У судовому засіданні ОСОБА_1 зустрічний позов підтримав повністю з мотивів, викладених у позовній заяві.

Відповідач-позивач ОСОБА_2 зустрічний позов підтримала повністю з мотивів, викладених у позовній заяві.

Представник АТ «Дельта Банк» зустрічні позовні вимоги не визнала, зіславшись на мотиви, що викладені у запереченнях, а в подальшому подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності

Судом встановлено наступні обставини.

16 липня 2008 року між АКІБ «Укрсиббанк», правонаступником якого є АТ«Укрсиббанк», та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту кредитний договір за №11372238000, з укладенням в подальшому додаткових угод №1, № 2 та № 3 до нього.

Згідно умов вказаного кредитного договору Банк надав позичальнику кредитні кошти в іноземній валюті в сумі 15900 євро, що дорівнює еквіваленту 123055,19 грн. за курсом НБУ зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 13 % річних на строк з 16 липня 2008 року по 13 липня 2029 року.

Відповідно п.1.1, 3.4.1 кредитного договору позичальник зобов'язався прийняти кредит, використати на визначені договором цілі та повернути банку суму кредиту і сплатити плату за кредит в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Сторонами погоджено порядок повернення кредиту в терміни та в розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно додатку № 1 до договору, але не пізніше 13 липня 2029 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов договору (п.1.2.2 договору).

З метою забезпечення виконання позичальником ОСОБА_2 зобов'язань за вказаним кредитним договором 16 липня 2008 року між АКІБ «Укрсиббанк» та відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_4 було укладено договори поруки №217519 та №217520 відповідно, за умовами яких поручителі зобов'язались відповідати перед кредитором за виконання ОСОБА_2 усіх зобов'язань, що виникли з договору про надання споживчого кредиту №11372238000 від 16 липня 2008 року, в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи повернення основної суми боргу, спати процентів, комісій, відшкодування можливих штрафних санкцій, передбачених умовами договору.

08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого ПАТ «УкрСиббанк» передав (відступив) Права вимоги за кредитами та передав їх Покупцеві. За даним договором до ПАТ «Дельта Банк» перейшли права вимоги в якості кредитодавця по відношенню до позичальників за відповідними кредитними договорами, а також права вимоги по відношенню до осіб, що надають забезпечення за відповідними забезпечувальними договорами, в тому числі права вимоги за кредитним договором №11372238000 від 16 липня 2008 року згідно акту прийому-передачі від 12 січня 2012 року.

Позичальник ОСОБА_3 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором №11372238000 від 16 липня 2008 року не виконувала належним чином, внаслідок чого її заборгованість за вказаним договором станом на 14 січня 2013 року становить 22605,38 євро, що згідно курсу НБУ еквівалентно сумі 239841 грн., яка включає: заборгованість за кредитом - 15455, 33 євро, що еквівалентно сумі 163979, 63 грн.; заборгованість за відсотками - 7150, 05 євро, еквівалентно сумі 75861,37 грн., що підтверджується поданим представником позивача розрахунком заборгованості.

15.11.2012 року позивачем направлено відповідачам досудові вимоги про усунення порушень за зобов'язаннями позичальника ОСОБА_3 за кредитним договором та погашення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд прийшов до висновку, що позовна заява АТ «Дельта банк» підлягає до задоволення, а зустрічний позов ОСОБА_2, ОСОБА_4 до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.

В силу вимог ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковий до виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Із статей 610, 611, 612 ЦК України вбачається, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов'язання та сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до вимог ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Положення щодо дострокового повернення кредиту за вимогою банку сторонами погоджено умовами кредитного договору ( п.3.4.3, п.6.1, п. 6.2).

В силу положень ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно вимог ст.554 цього Кодексу у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за право чином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язані в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

З матеріалів справи встановлено, що за договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08 грудня 2011 року до АТ «Дельта Банк» з 19.12.2011 року перейшли права вимоги в якості кредитодавця по відношенню до позичальників за відповідними кредитними договорами, а також права вимоги по відношенню до осіб, що надають забезпечення за відповідними забезпечувальними договорами, внаслідок чого AT «Дельта Банк» замінює AT «УкрСиббанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від AT «УкрСиббанк» до AT «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до AT «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимагати (замість AT «УкрСиббанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Згідно акту прийому-передчі документації від 12 січня 2012 року, укладеного на конання вимог п.4.2 договору купівлі- продажу прав вимоги за кредитами від 08 грудня 2011 року, АТ «Укрсиббанк» передав, а АТ «Дельта Банк» прийняв документи щодо стягнення заборгованості боржника ОСОБА_2 за кредитним договором №11372238000.

Про зміну кредитору у зобов'язаннях, що діють на підставі кредитного договору №11372238000 від 16 липня 2008 року, позичальник ОСОБА_3 та поручитель ОСОБА_2 були повідомлені новим кредитором АТ «Дельта Банк» відповідними листами, що підтверджується копіями вказаних листів із списком згрупованих рекомендованих відправлень від 21.01.2012 року.

Таким чином, АТ «Дельта Банк» набуло прав вимоги за кредитним договором №11372238000 від 16 липня 2008 року.

В судовому засіданні знайшов підтвердження факт неналежного виконання позичальником ОСОБА_3 зобов'язань щодо погашення кредиту та сплаті відсотків за користування ним згідно умов кредитного договору №11372238000 від 16 липня 2008 року, станом на 14.01.2013 року позичальник має прострочену заборгованість за кредитом - 2521,03 євро, прострочену заборгованість за відсотками - 2327,21 євро.

Загальна сума заборгованості за кредитним договором станом на 14.01.2013 року згідно наданого суду розрахунку заборгованості становить 22605,38 євро, що згідно курсу НБУ еквівалентно сумі 239841 грн., яка включає: заборгованість за кредитом - 15455, 33 євро, що еквівалентно сумі 163979, 63 грн.; заборгованість за відсотками - 7150, 05 євро, еквівалентно сумі 75861,37 грн.

Таким чином, оскільки в судовому засіданні встановлено обставини щодо неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором №11372238000 від 16 липня 2008 року, що призвело до утворення заборгованості за кредитним договором, а між сторонами з метою забезпечення виконання умов кредитного договору було укладено договори поруки, тому вимога позивача про солідарне з відповідачів стягнення заборгованості за кредитом підлягає задоволенню.

Щодо посилань представника відповідачів на те, що в порушення вимог ч.2 ст. 517 ЦК України доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні ні позичальник, ні поручителі не отримували, тому останні не зобов'язані сплачувати будь-які кошти новому кредитору, а також та те, що в даному випадку зі сторони АТ «Дельта Банк» було допущено прострочення кредитора, внаслідок чого позичальник не зобов'язаний сплачувати проценти за весь час прострочення, слід зазначити наступне.

За положеннями ч.2 ст.517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Відповідно до ст. 613 К України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених ч.4 ст. 545 цього кодексу, зокрема у разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Таким чином, виходячи із змісту зазначених норм права, відсутність відомостей про нового кредитора надає боржнику право виконати зобов'язання на адресу первинного кредитора, однак жодним чином не позбавляє його обов'язку виконати зобов'язання, тобто боржник не був позбавлений права виконати зобов'язання первинному кредитору і тільки при його відмові прийняти виконання зобов'язання могла настати прострочка кредитора.

В ході розгляду справи відповідачами не надано, тому відповідно судом не здобуто доказів щодо виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором перед первісним кредитором, як і доказів щодо відмови первісного кредитора в прийнятті від позичальника виконання зобов'язань за кредитним договором.

Щодо вимог ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання договорів поруки припиненими, то вони не підлягають до задоволення, виходячи із наступного.

Як встановлено судом, 16 липня 2008 року між АКІБ «Укрсиббанк» та відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_4 було укладено договори поруки №217519 та №217520 відповідно, за умовами яких поручителі зобов'язались відповідати перед кредитором за виконання ОСОБА_2 усіх зобов'язань, що виникли з договору про надання споживчого кредиту №11372238000 від 16 липня 2008 року, в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи повернення основної суми боргу, спати процентів, комісій, відшкодування можливих штрафних санкцій, передбачених умовами договору.

Згідно із частиною четвертою статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Згідно вимог п. 3.1 договорів поруки №217519 та №217520 сторонами погоджено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за основним договором або до погашення поручителем зобов'язань боржника в сумі та в межах якої поручитель відповідає перед кредитором, тобто до першої із перерахованих подій, яка настане раніше.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.24 Постанови № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснив, що сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Як встановлено судом із змісту спірних договорів поруки №217519 та №217520 від 16 липня 2008 року, у них не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова про дію договору до повного припинення всіх зобов'язань боржника за основним договором або до погашення поручителем зобов'язань боржника не може розглядатись, як встановлення строку поруки, тому у цьому випадку підлягають застосуванню норми ч.4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до умов п.1.2.2. кредитного договору сторонами встановлено строк повернення кредиту у повному обсязі - не пізніше 13 липня 2029 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов договору.

Крім того, згідно положень договорів поруки поручителям повідомлено всі умови основного договору, в тому числі і термін виконання основного зобов'язання - 13 липня 2029 року, якщо згідно умов основного договору не буде застосовано інші терміни виконання такого зобов'язання (пункт 1.2 договорів поруки №217519 та №217520).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до змісту заяв за № 69 та № 70 від 09 листопада 2009 року АКІБ «Укрсиббанк» повідомив поручителів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про розмір простроченої заборгованості позичальника ОСОБА_2 за кредитним договором №11372238000 від 16 липня 2008 року у сумі 634,31 євро та керуючись умовами договору поруки вимагав протягом 30 днів погасити прострочену заборгованість у зазначеній сумі.

В обґрунтування вимог зустрічного позову про визнання припиненими договорів поруки представник позивачів посилається на те, що у вказаних заявах від 09 листопада 2009 року Банк зазначав про те, що у зв'язку з тривалим невиконанням позичальником своїх зобов'язань використав своє право та заявив позичальнику про визнання терміну повернення кредиту таким, що настав, про що повідомив позичальника відповідним листом.

Так, в силу вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу,в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з вимогами ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Однак, в ході розгляду справи сторонами не представлено та судом не здобуто належних доказів, які б підтверджували обставину про визнання Банком терміну повернення кредиту таким, що настав, змінивши при цьому терміни повернення кредиту в сторону зменшення, у порядку, визначеному сторонами у розділі 6 кредитного договору №11372238000 від 16 липня 2008 року.

За таких обставин, враховуючи те, що умовами кредитного договору сторонами встановлено строк виконання основного зобов'язання - не пізніше 13 липня 2029 року, доказів щодо застосування іншого терміну повернення кредиту сторонами не надано, тому суд приходить до висновку про те, що порука ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не припинилася, відповідно вимоги зустрічного позову до задоволення не підлягають.

У відповідності до вимог ст.88 ЦПК України підлягають до стягнення з відповідачів понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати по справі, які складаються 2398, 41 грн. судового збору, сплаченого при подачі позову, по 799,47 грн. з кожного.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 59, 60, 88, 212, 215, 218, 223, 232, 233, 294 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 515, 516, 517, 525,526, 530, 545, 553-554, 559, 610-612, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (МФО380236, ЄДРПОУ 34047020) 239 841 грн. (двісті тридцять дев'ять тисяч вісімсот сорок одна гривня) заборгованості за кредитним договором №11372238000 від 16 липня 2008 року.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа - ОСОБА_3 про визнання договорів поруки припиненими - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (МФО380236, ЄДРПОУ 34047020) 2398, 41 грн. судового збору, сплаченого при подачі позову, по 799,47 грн. з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області через Старосинявський районний суд Хмельницької області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуюча Галиш І.Б.