Справа №: 0906/1543/12
Провадження №: 2/0343/99/13
Р І Ш Е Н Н Я
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 травня 2013 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого судді - Керніцького І. І.,
секретаря - Оленюк Т.В.,
адвоката - ОСОБА_1
,
розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної злочином, -
в с т а н о в и в:
Позивач просить постановити рішення, яким стягнути з вiдповiдача ОСОБА_3 на її користь 9250 гривень витрат, пов'язаних зі встановленням надмогильного пам'ятника.
Свої вимоги мотивують тим, що на підставі вироку Долинського районного суду Івано-Франківської області від 25.03.2005 року ( справа № 1-39/2005) ОСОБА_3 визнаний винним за ст.286 ч.2 КК України та покараний позбавленням волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортним засобами строком на 2 роки із застосуванням ст..75 КК України. ОСОБА_3 засуджений за те, що він 26.10.2004 року приблизно о 18 год. 30 хв., керуючи автомобілем «Опель-вектра» та рухаючись даним автомобілем по дорозі Долина-Хуст в напрямку с.Вишків з пасажиром ОСОБА_4 в урочищі Шандра на 21 км вказаної дороги, порушив правила дорожнього руху, вчинив дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень померла на місці. Вона, ОСОБА_2, є матір'ю загиблої під час ДТП ОСОБА_4 і до дня смерті дочки вона проживала разом з нею а АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою КП «Житло-експлуатаційна організація» № 2336 від 22.10.2012 року. По даній кримінальній справі вона, ОСОБА_2, та чоловік її покійної дочки ОСОБА_5 були визнані потерпілими. Під час розгляду кримінальної справи ОСОБА_3 погоджувався відшкодувати додаткові витрати, що вбачається з вироку райсуду. Батько відповідача ОСОБА_6 зобов'язувався допомогти ОСОБА_3 відшкодувати всі понесені витрати, пов'язані з похованням її дочки та встановлення надмогильного пам'ятника згідно пред'явлених матеріальних квитанцій. Частково її було відшкодовані відповідачем матеріальні збитки. В результаті ДТП вона втратила дочку, зазнала невиліковної тяжкої моральної травми, моральних страждань, душевного болю, її важко було пережиту втрату найближчої людини - її дочки. Через скрутне матеріальне становище протягом тривалого часу вона відкладала гроші, щоб встановити на могилі покійної дочки ОСОБА_4 надмогильний пам'ятник . Такий пам'ятник був встановлений нею у квітні 2012 року. За виготовлення та встановлення надмогильного пам'ятника вона оплатила ПП ОСОБА_7 9250,00 грн., про що свідчить рахунок № 140 від 12.04.2012 року на суму 9250,00 грн. Згідно із ст.. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі , яка зробила необхідні витрати на поховання та спорудження нагробного пам'ятника, ці витрати. Відповідно до п. 24 постанови пленуму Верховного Суду України у випадку смерті потерпілого громадянин, відповідальний за заподіяння шкоди, зобов'язанний відшкодувати витрати на поховання. В тому числі на ритуальні послуги і обряди тій особі, яка понесла ці витрати. Тому вимоги про стягнення витрат на поховання можуть пред'являтись, як особами, що мають право на відшкодування у зв'язку зі смертю годувальника, так і сторонніми до потерпілого громадянами, що фактично понесла ці витрати. Витрати на виготовлення пам'ятників і огорож визначаються виходячи з їх фактичної вартості, але не вище граничної вартості стандартних пам'ятників і огорож у даній місцевості. Оскільки витрати по встановленню надмогильного пам'ятника фактично понесла вона, відповідач повинен відшкодувати її витрати в сумі 9250,00 грн., пов'язані з оплатою вартості надмогильного пам'ятника та вартості виконаних робіт по його встановленню, тим більше, що відповідач разом із своїм батьком зобов'язувався відшкодувати її всі витрати, пов'язані із смертю дочки, яка загинула в ДТП з його вини.
Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, зіславшись на вищевикладені обставини, просила позов задоволити.
Відповідач та його представник заперечили щодо задоволення вказаного позову. Додатково пояснили, що при вирішенні кримінальної справи ним було повністю відшкодовано матеріальні збитки. Позивач після того не зверталася до нього з вимогою про відшкодування витрат, пов'язаних з виготовленням та встановленням надмогильного пам'ятника. Вважає, що відшкодувавши потерпілим від злочину матеріальну та моральну шкоду він вже виконав всі покладені на нього обов'язки. Крім того, відповідач не надала суду належного платіжного документа, який би підтверджував понесені нею витрати. Просить відмовити в задоволенні позову.
Суд, дослідивши та оцінивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволення, виходячи з наступного:
Ч.1 ст.22 ЦК України передбачено, що особа , якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ч.1 ст.1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.
Згідно з копією вироку Долинського районного суду від 25.03.2005 року ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк три роки та звільнено від відбування даного покарання з іспитовим строком. В мотивувальній частині вироку зазначено, що ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки руху та експлуатації транспорту, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_4. Крім того у вироку зазначено, що потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_2 повністю відшкодовано матеріальну шкоду, а потерпілій ОСОБА_2 стягнуто з засудженого 7000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Ч.1 ст. 60 КПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач подала суду рахунок № 410 від 12.04.2012 року в якому зазначено, що вона і являється постачальником матеріалів та робіт, які були пов'язані з виготовленням та встановленням надмогильного пам'ятника, а не особою. яка оплатила вартість цих робіт та матеріалів.
Зазначений платіжний документ не містить відомостей, які б вказували на те, що позивач ОСОБА_2 дійсно понесла витрати по спорудженню надгробного пам'ятника, а оскільки інші докази, які б підтверджували вказану обставину в ході розгляду справи не здобуто, суд вважає, що в задоволенні даного слід відмовити, в зв'язку з недоведеністю позовних вимог.
На підставі ст.. 60 Цивільного процесуального кодексу України, ст.. 1201 Цивільного кодексу України, керуючись ст..ст. 208, 209, 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
РІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди заподіяної злочином відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з часу його проголошення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд. Особи, які брали участь в справі, однак не були присутні підчас проголошення судового рішення можуть оскаржити рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку на протязі десяти днів з часу отримання копії цього рішення.
Суддя
«Повний текст рішення суду виготовлено 22.05.2013 року. Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи»
Суддя