НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-2764/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.04.2013року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Дубовенко І.Г.

при секретарі Гончаровій С.Є.

за участі позивача ОСОБА_1

представника позивачів ОСОБА_2

представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_5 звернулися до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_6, про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 17361 грн. та моральної шкоди в розмірі 3000 грн., завданої дорожньо-транспортною пригодою.

В подальшому позовні вимоги змінювалися та пред'являлися вимоги до ОСОБА_6 та ОСОБА_7, в кінцевій редакції змінені та доповнені 02.12.2011 року, в якому просили стягнути солідарно з відповідачів на їхню користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 25151 грн. , моральної шкоди - 3000 грн., завданої дорожньо-транспортною пригодою.

В обґрунтування заявленого позову позивачі посилалися на те, що 01.01.2011 року , відповідач ОСОБА_6, який керував автомобілем ВАЗ д/н НОМЕР_4 на вул..Степова в с.Голубівка Новомосковського району Дніпропетровської області, здійснив зіткнення з автомобілем ЗАЗ д/н НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_1 В результаті зазначеної ДТП автомобілю ЗАЗ були спричинені механічні пошкодження. Відповідно висновку експертизи, проведеної страховою компанією розмір матеріальної шкоди, у зв'язку з пошкодженням зазначеного автомобіля складає 25151 грн., яку просять стягнути з відповідачів на їхню користь. Окрім того, позивач ОСОБА_1 посилався на те, що окрім матеріальної шкоди йому також була нанесена моральна шкода, тому як зазначений автомобіль він придбав у ОСОБА_5 для того, щоб ж добиратися на роботу, в результаті пошкодження автомобіля він не може зручно діставатися на роботу; у нього відсутні кошти для ремонту цього автомобіля; що призводить до постійного нервування; не знає за які кошти відновлювати автомобіль, не спить ночами. А тому позивачі також просили суд стягнути з відповідачів на їхню корить моральну шкоду в розмірі 3000 грн.

ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю підтримав свої позовні вимоги та, посилаючись на ті ж підстави, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник позивач також повністю підтримала позовні вимоги позивачів та, посилаючись на ті ж підстави, що зазначені в позові, просила суд задовольнити їх.

Представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги позивачі визнала частково та пояснила, що розмір шкоди, завданий позивачам надто завищений та на її думку складає 5000 грн. А тому не заперечувала проти задоволення позову в частині відшкодування шкоди в розмірі 5000 грн., не оспорювала що дійсно у зазначеній ДТП винний її довіритель, який є її сином.

Представник відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_4 позовні вимоги позивачів не визнав в повному обсязі та посилався на те, що ОСОБА_1 не є власником автомобіля, якому в результаті розглядуваної ДТП були спричинені механічні пошкодження, він лише керував автомобілем за довіреністю, а тому підстав для відшкодування йому шкоди не має. Відшкодування шкоди на користь позивачів такод не підлягає задоволенню у зв'язку з тим, що ними не визначено яку саме суму необхідно стягнути на користь кожного - вимоги є не конкретними. Розмір шкоди, яким позивачі обґрунтовують свої вимоги щодо стягнення матеріальної шкоди, встановлений експертизою, проведеною страховою компанією, яка була проведена за відсутності відповідачів. Більше того експертиза проведена не за ухвалою суду, експерти не попереджені про кримінальну відповідальність, а тому результати такого дослідження не можуть бути доказом у справі. Намагаючись довести, що розмір шкоди, нанесений власнику автомобіля ЗАЗ значно менший ніж встановлено дослідженням страхової компанії, за клопотанням відповідачів призначалася експертиза, яка не була проведеною тому як не був наданий пошкоджений автомобіль ЗАЗ. В судовому засіданні позивач повідомив, що автомобіль ЗАЗ був проданий, а тому від обставин, що не залежать від відповідачів - експертизу про встановленню збитків, нанесених власнику автомобіля ЗАЗ зазначеною ДТП - не є можливим. Також зазначив, що в своїй позовній заяві позивачі в обґрунтування позовних вимог посилаються на загальні норми відшкодування шкоди, в той час, як відшкодування шкоди з володільця підвищеної небезпеки, передбачено ст.. 1187 ЦК України, однак ОСОБА_7 - не є володільцем транспортного засобу, ВАЗ 21011 д/з НОМЕР_4, тому як володільцем зазначеного транспортного засобу є його батько ОСОБА_8 Правовстановлювального документу на ім'я ОСОБА_7 - не має, а тому він є неналежним відповідачем у зазначеній справі.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені судом, про причини неявки суд не повідомили. В своїй заяві просили розглянути справу за відсутності їхнього представника, також надали письмові пояснення, з яких вбачається, що відповідно до страхових полісів цивільна відповідальність ОСОБА_1, який керував ЗАЗ д/н НОМЕР_3, та ОСОБА_7, застрахована в ПАТ СК «Провідна». 04.01.2011 року ОСОБА_1 повідомив Страхову компанію про зазначену ДТП, що сталася за участю автомобіля ЗАЗ д/н НОМЕР_3. 05.01.2011 року ОСОБА_7 повідомив Страхову компанію про зазначену ДТП, що сталася за участю автомобіля ВАЗ д/н НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_6 У зв'язку з тим, що до страхової компанії не було надано документу, на якій підставі ОСОБА_6 керував цим автомобілем, з вини якого сталася ДЖТП, що підтверджується постановою суду - листом від 10.03.2011 року ОСОБА_1 було повідомлено про відсутність правових підстав для виплати страхового відшкодування.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позовні вимоги позивачів підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, що неодноразово роз'яснювалося сторонам у справі в ході судового розгляду. Справа досить тривалий час знаходиться в суді, в ході попереднього розгляду справи позивачем уточнювалися позовні вимоги, а відповідачем надавалися відповідні заперечення; сторонами подавалися докази.

В судовому засіданні встановлено та не оспорюється сторонами у справі, що 01.01.2011 року, відповідач ОСОБА_6, який керував автомобілем ВАЗ д/н НОМЕР_4 на вул..Степова в с.Голубівка Новомосковського району Дніпропетровської області, здійснив зіткнення з автомобілем ЗАЗ д/н НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_1 В результаті зазначеної ДТП автомобілю ЗАЗ були спричинені механічні пошкодження.

При зверненні ОСОБА_1 та ОСОБА_6 до третьої особи із заявами про настання страхового випадку - у виплаті страхового відшкодування з вини ОСОБА_6 було відмовлено, у зв'язку з тим, що останнім не було надано документів страховій компанії щодо правомірності

керування транспортним засобом ВАЗ д/н НОМЕР_4 (а.с. 10, 12, 14), як це передбачсгл умовами договору.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що власником автомобіля ЗАЗ д/н НОМЕР_3, якому спричинена шкода, у зв'язку із пошкодженням його автомобіля - є ОСОБА_5. Не можуть бути прийняті до уваги посилання позивача ОСОБА_1, що зазначений автомобіль належав йому, тому як довіреність на право керування транспортним засобом не є правовстановлювальником документом на автомобіль (а.с. 7-8).

Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВССУ № 4 від 01.03.2013 року Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки - особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2. Правил дорожнього руху України).

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що особою, яка повинна нести відповідальність за завдання шкоди, спричинену в результаті ДТП - є ОСОБА_9, який під час ДТП керував автомобілем ВАЗ д/н НОМЕР_4 мав посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб, тобто який на законній підставі використовував цей транспортний засіб (а.с. 75).

Відповідно до звіту про проведення оцінки вартості матеріальної шкоди, спричиненої в результаті зазначеної ДТП автомобілю ЗАЗ д/н НОМЕР_3 від 17.01.2011 року - розмір шкоди, спричиненої при ДТП автомобілю ЗАЗ д/н НОМЕР_3 складає 21917,16 грн. (а.с. 71).

В ході судового розгляду справи позивачем було зазначено, що автомобіль ЗАЗ д/н НОМЕР_3 був проданий, у зв'язку з неможливістю його експлуатування, а тому проведення експертизи за ухвалою суду для встановлення розміру шкоди, завданої в результаті ДТП, неможливе. В судовому засіданні відповідачам роз'яснювалося їхнє право щодо проведення за їхнім клопотанням авто товарознавчої експертизи з визначення шкоди, спричиненої в результаті ДТП на підставі письмових доказів, однак таким правом скористатися відмовилися та вважали, що зазначений вище звіт, складений за результатами проведеного дослідження страховою компанією, в якій була застрахована цивільна відповідальність обох сторін, не може бути доказом у справі, тому як він проведений за відсутності відповідачів.

Такі посилання відповідачів не можуть бути прийняті до уваги, тому як зазначалося вище, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на доказ, однак жодного спростування невірності надано позивачами звіту - відповідачами в судовому засіданні не надано.

А тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів солідарно матеріальної шкоди на користь позивачів підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення матеріальної шкоди з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_5 в розмірі 21917,16 грн. ОСОБА_5 В іншій частині позовних вимог щодо стягнення матеріальної шкоди - необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Не зважаючи на те, що в прохальній частині позову позивачі просять стягнути моральну шкоду з відповідачів на їхню користь, в позовній заяві та в судовому засіданні ОСОБА_10 посилається на те. Що в результаті зазначеної ДТП, в результаті якої був пошкоджений автомобіль, яким він управляв, він не зміг ним користуватися та їздити ти на ньому на роботу, що привело до його моральних страждань, тому як коштів на його ремонт у нього не було. Як вже зазначлося вище, власником автомобіля ЗАЗ, якому були спричинені механічні пошкодження ОСОБА_10 не був, а тому суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 79, 88 ЦПК України - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача. Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем при подачі позову були сплачені судовий збір в розмірі 203,61 грн. (а.с. 2) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи. Враховуючи, що в подальшому позовні вимоги були доповнені до 25151 грн., однак судовий збір не доплачений, то суд приходить до висновку про те, що з позивача ОСОБА_5 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 47,9 грн.

Враховуючи вищевикладене з відповідача ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 підлягають витрати понесені з оплатою судового збору та витрат на інформацінйо технічне забезпечення розгляду справи відповідно до задоволеної частини вимог, а сам в розмірі 339,17 грн.

В іншій частині позовних вимог позивачів необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 16, 1167, 1168, 1187 ЦК України, ст.ст. 5-8, 10-12, 27, 31, 88, 58-61, 212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 21917 (двадцять одну тисячу дев'ятсот сімнадцять) гривень 16 (шістнадцять) копійок, в рахунок відшкодування судових витрат 339 (триста тридцять дев'ять) гривень 17 (сімнадцять) копійок, а всього 22256 (двадцять дві тисячі двісті двадцять шість) гривень 33 (тридцять три) копійки.

Стягнути з ОСОБА_5 судовий збір в дохід держави в розмірі 47 (сорок сім) гривень 90 (дев'яносто) копійок.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_5 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.Г.Дубовенко