НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-4537/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.04.2013 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Дубовенко І.Г., при секретарі Гончаровій С.Є. розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Будинкоуправління № 2 Гвардійської квартирно-експлуатаційної частини району Дніпропетровської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом Будинкоуправління № 2 Гвардійської квартирно-експлуатаційної частини району Дніпропетровської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що в вересні 1992 року військовослужбовцю ОСОБА_4, на склад сім'ї з трьох осіб, була надана з житлового фонду Черкаського гарнізону двокімнатна квартира АДРЕСА_1, в яку він та члени його сім'ї вселилися на підставі ордеру № 295, виданого Гвардійською КЕЧ району від 14.10.1991 року.

З 19.08.1998 року відповідачі у справі в спірній квартирі постійно не проживають. ОСОБА_1 з'являється в квартирі лише в літні місяці, тоді і сплачує платежі за житло та надані комунальні послуги. ОСОБА_3 після досягнення повноліття з заявою про отримання паспорту до позивача не звертався і на даний час паспорту громадянина України не має.

У зв'язку з цим позивач вимушений звернутися до суду з позовом, посилаючись на ст.ст. 71-72 Житлового кодексу України, в якому просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1, а також судові витрати в розмірі 37 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, згідно якої позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, надавши заяву про розгляд справи за її відсутності, згідно якої позовні вимоги не визнає. В своїх заперечення проти позову представник відповідачів ОСОБА_6 посилався на те, що його довірительниця ОСОБА_1 вимушена тимчасово виїжджати за межі України до своєї матері ОСОБА_7, яка мешкає в м. Єкатеринбург Російської федерації, і потребує догляду за станом здоров'я. Однак її відсутність за постійним місцем проживання не перевищує двох-трьох місяців. В свою чергу ОСОБА_2 з 01.09.2009 року по 20.07.2013 року є ученицею молодіжного комплексу «Хават а-Ноар а-Циони» Єрусалим, Ізраїль, відповідно до програми НААЛЕ, що являється підставою для збереження місця на проживання в спірній квартирі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час, тату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

В зв'язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Ухвалою суду встановлено заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом по справі встановлено факт, що військовослужбовцю ОСОБА_4 та членам його сім'ї, а саме дружині ОСОБА_1 та сину ОСОБА_3, Гвардійською КЕЧ району Дніпропетровської області видано ордер № 295 від 14.10.1991 року на право проживання в квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 3).

Згідно довідки № 240 від 09.08.2011 року, наданої БУ № 2 Гвардійської КЕЧ району, в спірній квартирі зареєстровано три особи - ОСОБА_1, ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_2, ОСОБА_4 знятий з реєстрації 16.04.1999 року (а.с. 4).

Відповідно до акту від 30.09.2011 року, складеного комісією в складі депутата Черкаської селищної ради, техніка будинкоуправління № 2 Гвардійської КЕЧ району, паспортисту будинкоуправління та мешканців будинку НОМЕР_2, встановлено, що відповідачі в квартирі АДРЕСА_1 з 2004 року та 2001 року відповідно, постійно не проживають. Згідно повідомлення адресного бюро Свердловської області (РФ) від 02.03.1999 року ОСОБА_1 з 19.08.1998 року прописана (згідно паспорту НОМЕР_1 виданий 04.03.1976 року Ордженікідзевським РУВС м. Єкатеринбурга) за адресою: АДРЕСА_2. ОСОБА_1 лише раз на рік, зокрема в літні місяці року з'являється до будинкоуправління № 2 Гвардійської КЕЧ району для сплати комунальних послуг та плати за користування житлом. Також комісією встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 в Черкаській ЗОШ не навчалася та не навчається (а.с. 6).

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, згідно ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається житлове приміщення протягом шести місяців. Тут же, в ст. 71 ЖК України, вказаний перелік обставин, визнаних поважними причинами, при яких житлове приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців, в тому числі в разі тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання.

На підтвердження фактів викладених в запереченнях на позов, відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надано довідку від 10.07.2012 року, видану МБЗ «Міська клінічна лікарня № 14» м. Єкатеринбург РФ про те, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 (мати відповідача), має діагноз: «хроническая ВБН. Остаточные явления ишемического инсульта в ВБН (ноябрь 2007 года, декабрь 2010 года). Синдром грубых статокоординарных нарушений, и т.д.». В зв'язку з цим ОСОБА_7 перебуває на обліку з 1968 року та потребує постійного догляду (а.с. 55), що також підтверджується витягами з історії хвороби останньої (а.с. 50-51, 56-57). Через те, що мати відповідача являється громадянкою Російської Федерації, ОСОБА_1 вимушена від'їжджати до неї на декілька місяців, однак термін її відсутності не перевищує декількох місяців, що підтверджується інформацією, наданою Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України 20.03.2013 року, щодо часу перетину державного кордону України відповідачем. Крім того, відповідачем надано копії квитанції про систематичну сплату платежів за житло та надані комунальні послуги (а.с. 48-49) та придбання продуктів харчування за допомогою платіжної картки з зазначення дати здійснення банківської операції (а.с. 58).

Також відповідачем ОСОБА_2 надано довідку - підтвердження від 20.06.2012 року відповідно до якої вона з 01.09.2009 року по 20.07.2013 року є ученицею молодіжного комплексу

«Хават а-Ноар а-Циони» Єрусалим, Ізраїль, відповідно до програми НААЛЕ(а.с. 47), що являється підставою для збереження місця на проживання в спірній квартирі у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 71 ЖК України.

Аналізуючи вищевикладене суд вважає, що позивачем не доведено обставини на які він посилається, як на підставу своїх позовних вимог для визнання відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 такими, що втратили право користування приміщенням в спірній квартирі.

Що ж стосується позовних вимог щодо визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1, суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 без поважних причин не проживає в спірній квартирі більше шести місяців та не сплачує витрати пов'язані з оплатою комунальних платежів та квартирної плати, що не заперечувалось в судовому засіданні представником співвідповідачів у справі. Це свідчить про те, що відповідач до спірної квартири інтерес фактично втратив і не відносяться до даної квартири як до свого постійного місця проживання.

Поважних причин, передбачених ст. 71 ЖК України, при яких житлове приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців, судом в даному випадку не встановлено. У зв'язку з цим, оскільки відповідач ОСОБА_3 в спірній квартирі не проживає більше шести місяців без поважних причин, його слід визнати таким, що втратив право користування жилим приміщенням в спірній квартирі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача підлягають стягненню витрати по справі в розмірі 45,50 гривень, а саме 8,50 гривень сплачених позивачем у вигляді судового збору (а.с. 9) та 37,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с 10).

Керуючись ст. ст. 10-12, 27, 30, 58-62, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 71, 72 ЖК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Будинкоуправління № 2 Гвардійської квартирно-експлуатаційної частини району Дніпропетровської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 таким, що втратив право користування приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Будинкоуправління № 2 Гвардійської квартирно-експлуатаційної частини району Дніпропетровської області витрати по справі в розмірі 45 (сорок п'ять) гривень 50 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.Г.Дубовенко