АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/4119/13 Головуючий у 1-й інстанції - Казак С.Ю.
Категорія - 55 Доповідач - Міхеєва В.Ю.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 квітня 2013 року
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого Міхеєвої В.Ю.
суддів Красвітної Т.П., Макарова М.О.
при секретарі Бондаренко В.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_4
на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 лютого 2013 року по справі
за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об'єднання «Созидатель» про захист прав споживача, визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом до Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об'єднання «Созидатель» (далі - АТ «НВО «Созидатель» та просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому у наданні згоди та технічних умов на встановлення обліку (лічильника) теплової енергії у квартирі АДРЕСА_1; зобов'язати відповідача упродовж десяти робочих днів з моменту винесення рішення надати позивачу письмову згоду на встановлення засобу обліку теплової енергії; технічні умови на встановлення засобу обліку у квартирі позивача; зобов'язати відповідача у тижневий строк з моменту звернення позивача з відповідною заявою взяти на абонентський облік засіб обліку теплової енергії та у десятиденний строк з моменту взяття цього засобу на абонентський облік направити ОСОБА_3 проект договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення у квартирі позивача з урахуванням встановленого засобу обліку теплової енергії.
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 лютого 2013 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_4, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав №30171837 від 02 червня 2011 року, виданого Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради (далі - КП «ДМБТІ») (а.с.15).
Відповідно до п.п.3.1 п.3 рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 27 липня 2006 року № 2780 «Про затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію першої черги житлового комплексу по АДРЕСА_1 Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області було зобов'язано передати першу чергу житлового комплексу по АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську на баланс та обслуговування АТЗТ «Науково-виробниче об'єднання «Созидатель» (правонаступником якого згідно Статуту є Приватне акціонерне товариство «Науково-виробниче об'єднання «Созидатель», скорочено АТ «НВО «Созидатель») (а.с.56).
Позивач, маючи намір встановити у належній йому квартирі прилад обліку теплової енергії, 08 травня 2012 року та 21 червня 2012 року звертався до відповідача з вимогою встановити або погодити встановлення квартирного вузла обліку споживання теплової енергії або видати технічні умови на встановлення такого вимірювального засобу спеціалізованою організацією (а.с.7,11-13).
У відповідях на звернення АТ «НВО «Созидатель», не заперечуючи право позивача на встановлення такого приладу обліку, роз'яснило ОСОБА_3, що для внесення змін у проектну документацію на внутрішні інженерні мережі будинку у зв'язку з встановленням лічильника, необхідно отримати технічні умови для проектування. Оскільки внутрішні інженерні мережі будинку є спільною власністю, видача технічних умов та розроблення проектної документації можливо за умови отримання позивачем письмової згоди від усіх власників квартир будинку.
Також відповідач зазначив, що він є підприємством, яке надає комунальні послуги з утримання житлового будинку АДРЕСА_1. Одним з видів послуг, що надаються, є послуги з опалення та гарячого водопостачання, які здійснюються шляхом експлуатації будинкової дахової котельні.
Крім того, АТ «НВО «Созидатель», є генеральним проектувальником житлового будинку АДРЕСА_1 і проектною документацією на житловий будинок наявність засобів обліку теплової енергії в кожній окремій квартирі не передбачена, оскільки будівельні та технічні норми не містять такої вимоги (а.с.8,14).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог через їх необґрунтованість та передчасність, суд першої інстанції виходив з тих обставин, що відповідно до діючого законодавства внутрішньобудинкові інженерні мережі є спільною власністю мешканців будинку (власників квартир) та дійшов висновку щодо необхідності отримання згоди інших мешканців будинку на втручання в інженерні мережі будинку шляхом проведення відповідних робіт щодо встановлення квартирного засобу обліку теплової енергії.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Відносини, які склалися між сторонами, регулюються Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року (далі - Правила).
Згідно п.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу, комплексу будівель і споруд є власник, або юридична особа, що за договором із власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну й іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки засобів, необхідних для своєчасного проведення капітального, поточного ремонтів і утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію відповідно до закону.
Відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавець), і фізичною та юридичною особою (споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (послуги), регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Згідно п.9 зазначених Правил у квартирі (будинку садибного типу) роботи з установлення засобів обліку води і теплової енергії (далі - квартирні засоби обліку) проводяться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача.
Квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік.
Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця.
Таким чином, зазначені Правила визначають тільки виконавців робіт із встановлення квартирних засобів обліку, взяття їх на абонентський облік та проведення періодичних перевірок, обслуговування та ремонту.
Порядок встановлення квартирних засобів обліку тепла цими Правилами не визначений.
Міністерством з питань житлово-комунального господарства України (правонаступником якого у подальшому стало Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України) у межах компетенції у листі № 7/9-418 від 14 січня 2011 року надавалися роз'яснення щодо переліку необхідної технічної документації, порядку встановлення та проведення розрахунків витрат тепла за показниками квартирних приладів обліку теплової енергії.
З цих роз'яснень убачається, що порядок встановлення квартирних засобів обліку визначається місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Для встановлення квартирних лічильників споживач звертається із заявою до власника житлового фонду (ЖЕК, житловий кооператив, об'єднання співвласників багатоквартирних будинків тощо), на утриманні яких знаходяться житлові будинки.
Роботи із встановлення квартирних лічильників можуть здійснюватися житлово-комунальними організаціями, виконавцем, виробником чи постачальником послуг, а також спеціалізованими будівельно-монтажними організаціями.
Лічильники приймаються в експлуатацію робочою комісією, до складу якої входять представники власника житлового фонду або уповноваженої організації, виконавця послуг, а також монтажної організації. Прийняття в експлуатацію та опломбування зазначених приладів оформляється відповідним актом.
На підставі цього акта, згідно з Правилами, укладається договір про надання цих послуг, або вносяться відповідні доповнення та зміни до укладених раніше договорів. Оплата послуг здійснюється згідно вищезазначених Правил за фактично надані послуги за показниками встановлених приладів обліку з моменту прийняття їх в експлуатацію.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, посилався на ті обставини, що він не є ні власником, ні балансоутримувачем будинку та надав відповідну бухгалтерську довідку.
З п.2 рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 27 липня 2006 року № 2780 убачається, що Управлінню Служби безпеки України у Дніпропетровській області було дозволено ввести в експлуатацію першу чергу житлового комплексу по АДРЕСА_1 та для оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна звернутися до КП «ДМБТІ» за підготовкою відповідного рішення виконкому міської ради (а.с.56).
З відповіді КП «ДМБТІ» № 3522 від 17 квітня 2012 року, наданої на запит суду, видно, що станом на 31 грудня 2012 року в інвентаризаційній справі містяться відомості про реєстрацію багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 не на праві власності за АТЗТ «НВО «Созидатель» (тепер - АТ «НВО «Созидатель»).
Доказів перебування спірного будинку у власності чи на балансі відповідача суду не надано.
Відповідно до ч.2 ст.382 ЦК України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.
Виходячи з положень ст. 369 ЦК України право спільної сумісної власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Не заперечуючи право позивача як споживача комунальних послуг на установлення квартирного засобу обліку тепла та взяття його на абонентський облік відповідно до положень Правил, суд першої інстанції, дослідивши надані сторонами докази на підтвердження своїх вимог і заперечень, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача по відмові ОСОБА_3 у наданні згоди та технічних умов на встановлення засобу обліку теплової енергії у квартирі та зобов'язання відповідача надати позивачу письмову згоду на встановлення засобу обліку, технічні умови на встановлення засобу обліку, через їх безпідставність.
У задоволенні інших позовних вимог, які є похідними від вищезазначених, суд правильно відмовив, так як вони заявлені передчасно.
Посилання апелянта, що суд дійшов неправильного висновку про необхідність отримання позивачем згоди інших мешканців будинку на втручання в інженерні мережі будинку за наявності процедури встановлення засобів обліку теплової енергії, передбаченої Правилами користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року №1198, є безпідставним, оскільки зазначені Правила відповідно до п.п.1,3 визначають взаємовідносини між теплопостачальною організацією та споживачем теплової енергії, яким є фізична особа - власник будівлі або суб'єкт підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.
Посилання суду першої інстанції у своєму рішенні на зазначені Правила не спростовують правильних по суті висновків.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судове рішення ухвалене з додержанням норм процесуального права та у відповідності з нормами матеріального права і підстави для скасування або його зміни, передбачені ст.309 ЦПК України, відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді