Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 116/1372/13-а

13.05.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучерука О.В.,

суддів Єланської О.Е. ,

Кукти М.В.

розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим на постанову Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Томащак А.С. ) від 27.03.13

за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

до Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим (вул. Дм. Ульянова, 6,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95013)

треті особи:

Кримська митниця Державної митної служби України (вул. Мальченко, 22,м. Сімферополь,АР Крим,95491)

про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 27.03.2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково.

Визнано розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим № 173476 від 09.01.2013 року по версії 4.37 від 03.01.2013 року про переведення ОСОБА_3 з пенсії інваліда 2 групи як державного службовця на пенсію по загальному захворюванню протиправним та скасовано його.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим поновити ОСОБА_3 виплату пенсії по інвалідності 2 групи як державного службовця з 01.02.2013 року в розмірах визначених законодавством.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим здійснити перерахунок між отриманою пенсією як інвалідом другої групи загального захворювання та нарахованою пенсією по інвалідності 2 групи як державного службовця ОСОБА_3 з 01.02.2013 року по час поновлення виплатити ОСОБА_3 по інвалідності 2 групи як державного службовця.

В іншій частині в задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 27.03.2013 року, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 13.05.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням від 15.06.2012 року ОСОБА_3 з 21.05.2012 року було призначено пенсію по інвалідності другої групи внаслідок загального захворювання відповідно до ЗУ «Про державну службу».

Розпорядженням від 09.01.2013 року ОСОБА_3 з 01.02.2013 року переведено на пенсію по інвалідності другої групи внаслідок загального захворювання відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».

З трудової книжки та довідки виданої Кримською митницею вбачається, що ОСОБА_3 працював в Кримському територіальному митному управлінні Державного митного комітету України на посаді інспектора, старшого інспектора Кримської митниці, та звільнений з посади старшого інспектора Кримської митниці 30.03.2012 року, загальний стаж роботи в митних органах становить 15 років 06 місяців 03 дні.

З листа УПФ у Сімферопольському районі вбачається, що саме цей період роботи не може бути зарахований до стажу, який дає позивачу право на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», в зв'язку з чим з 01.02.2013 року позивача було переведено на пенсію по інвалідності другої групи внаслідок загального захворювання відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».

У відповідності до ст.1 Закону України «Про державну службу» державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження. Статтею 9 Закону визначено, що регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.

Згідно п.1 Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 року № 940, Державна митна служба України (Держмитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМ України через Міністерства фінансів. Держмитслужба є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митних справ.

Положеннями ст.407 та ст.408 Митного Кодексу України ( в редакції від 11.07.2002 року), що діяв на час звільнення позивача з митних органів, визначено, що посадовими особами митної служби України є працівники митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, на яких цим Кодексом та іншими законами України покладено здійснення митної справи, організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і яким присвоєно спеціальні звання. Правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України «Про державну службу».

Тобто, на посадових осіб Державної митної служби поширюється правовий статус державних службовців.

Згідно абз.2 п.2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.94 р. №283, до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, інших органів управління військових формувань, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, крім того до стажу державної служби зараховується робота на посадах у Міністерствах і відомствах СРСР, Міністерствах і відомствах республік СРСР (включаючи головні управління, управління, що відповідно до затвердженої Урядом структури входили до центрального апарату цих міністерств і відомств) Міністерствах і відомствах УРСР (включаючи головні управління, управління, що відповідно до затвердженої Урядом структури входили до центрального апарату цих міністерств і відомств).

Таким чином, відповідачем неправомірно не було зараховано до стажу державної служби позивача період його роботи в Кримському територіальному митному управлінні Державного митного комітету України на посаді інспектора, старшого інспектора Кримської митниці, що свідчить про грубе порушення, з боку відповідача, встановлених законодавчих норм.

Колегія суддів погоджується з висновком суду, що період роботи позивача в Кримському територіальному митному управлінні Державного митного комітету України на посаді інспектора, старшого інспектора Кримської митниці повинен бути зарахований до стажу державної служби. В свою чергу, не зарахування зазначеного періоду роботи позивача до стажу державної служби, призведе до негативних наслідків у вигляді позбавлення його законного права на отримання пенсії державного службовця.

При цьому, всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності свого рішення, яке полягає у безпідставному переведенні зупинення виплати пенсії за вислугою років позивачу та доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновки суду.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - залишенню без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 27.03.13 по справі №116/1372/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук

Судді підпис О.Е.Єланська

підпис М.В. Кукта

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук