Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
22 травня 2013 року м. Ужгород
Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючий), Куштана Б.П., Ігнатюка Б.Ю., при секретарі Сочка І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, що діє в інтересах ОСОБА_4 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 19 березня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів в частині визначення розміру аліментів,-
в с т а н о в и л а :
У грудні 2012 року ОСОБА_5 звернулася в суд з зазначеним позовом, посилаючись на те, що з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі з 11.11.1995 року. Від цього шлюбу у них є двоє дітей: донька ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2, які знаходяться на утриманні та вихованні позивачки.
Сімейне життя з відповідачем не склалося. Відповідач проживає окремо від сім'ї і коштів на утримання дітей не надає.
Посилаючись на дані обставини та норми СК України просила стягнути з відповідача на її користь аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн. щомісячно на утримання кожного з неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття, а в разі продовження ними навчання - до досягнення 23-річного віку.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 19 березня 2013 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 та сина ОСОБА_8 в розмірі 500 грн. щомісячно на кожну дитину з 04 грудня 2012 року до досягнення їх повноліття. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Позивач рішення місцевого суду не оскаржила.
Дане судове рішення в частині визначення розміру аліментів на утримання дітей оскаржено відповідачем.
В обґрунтування апеляційної скарги представник відповідача, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального права, просить рішення місцевого суду скасувати й ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_4 аліменти на утримання дітей в розмірі 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
Зокрема, апелянт зазначає, що відповідач має постійне місце роботи та стабільний заробіток, а тому суд не мав права присуджувати з нього аліменти у твердій грошовій сумі.
В порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України справа розглянута у відсутності відповідача та його представника, які належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд керуючись принципом диспозитивності, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України та роз'яснень Верховного Суду України викладених в постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції не роблячи висновків щодо неоскарженої частини судового рішення.
Визначаючи розмір аліментів у твердій грошовій сумі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач отримує частину доходу в натурі та має мінливий дохід.
Проте з таким висновком суду погодитися в повній мірі не можна, оскільки суд дійшов його без повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи та прав сторін.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст.181 СК України кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються за рішенням суду у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі може проводитися судом за наявності заяви платника або одержувача якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 184 СК України).
В інших випадках аліменти визначаються у частці від заробітку платника (ч. 1 ст. 183 СК України).
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 перебувають в зареєстрованому шлюбі.
Від цього шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2, які знаходяться на утриманні та вихованні матері. Батько ОСОБА_4 проживає окремо від дітей.
Згідно довідки від 14.02.2013 року виданої ПП ОСОБА_9 відповідач працює на посаді водія та його заробітна плата складає 1200 грн. (а.с. 37).
В порушення вимог ст. 60 ЦПК України, позивач не довела належними й допустимими доказами обставини, щодо мінливості отримуваного ОСОБА_4 доходу чи отримання ним частини доходу в натурі.
Не свідчить про таке й інформація Державної податкової інспекції (а.с. 41), наданої на запит суду про доходи відповідача за 2012 рік, згідно якої ОСОБА_4 на обліку в Ужгородській міжрайонній державній податковій інспекції не перебуває та не подавав декларацію про доходи.
Відтак висновок суду першої інстанції про визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі не відповідає обставинам справи, судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права та в цій частині підлягає зміні.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Колегія суддів, з урахуванням вимог ст. 182 СК України, вважає, що розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, слід визначити у розмірі 1/2 частки від усіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру аліментів, відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 19 березня 2013 року в частині визначення розміру аліментів змінити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/2 (однієї другої) частини від усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи з 04 грудня 2012 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак протягом двадцяти днів може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: