АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М.КИЄВА
Справа № 22-5326 Головуючий у 1-й інстанції: Шереметьєва Л.А.
Доповідач: Волошина В.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2013 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого Волошиної В.М.
Суддів Котули Л.Г., Слюсар Т.А.
при секретарі Чайці І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 - представника ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 21 лютого 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, про стягнення витрат на лікування та поховання.
Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2012 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, про стягнення з відповідачки 45 558, 73гр. - половину понесених нею витрат на лікування та поховання їх батька.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 21 лютого 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4, про стягнення витрат на лікування та поховання, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 13 484гр. 33 коп. витрат на лікування та поховання та 134 гр. 84 коп. судового збору, а всього 13 619гр.17 коп.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції представник позивача та відповідач подали апеляційні скарги.
В апеляційній скарзі представник позивача порушує питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового, яким стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 половину вартості витрат на лікування та поховання у розмірі 32 914,61 грн., а також суму сплаченого судового збору, мотивуючи тим, що рішення суду ухвалено при неповному з'ясуванні обставин справи.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що з урахуванням розміру пронесених відповідачем витрат, з неї на користь позивача підлягає стягненню 32 914,61 грн. (37 141, 15 грн. - Ѕ частина від суми 74 282,31 грн. за мінусом 4 226,54 грн. витрати відповідача, що визнані позивачем).
Відповідач у поданій апеляційній скарзі просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити, мотивуючи тим, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що загальна сума понесених ОСОБА_3 витрат складає 70 056,31 грн., що призвело до неправильного підрахунку витрат на лікування та поховання, які понесла вона, а відтак ухвалення необґрунтованого рішення щодо стягнення з неї витрат у розмірі 13 484,33 грн.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримав, подану в інтересах позивача ОСОБА_3 апеляційну скаргу, заперечував проти апеляційної скарги відповідача. Відповідач ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_6 підтримала подану від свого імені апеляційну скаргу, проти доводів апеляційної скарги позивача - заперечували. Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, про час і місце розгляду справи судом повідомлена у встановленому законом порядку. У відповідності до вимог статті 74, 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, при цьому в інтересах позивача приймає участь представник ОСОБА_2, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у її відсутності.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 - представника ОСОБА_3 підлягає відхиленню, скарга ОСОБА_4 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Часткового задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що на лікування та поховання батька сторонами було затрачено 113 143,96 грн., з яких Ѕ частина становить 56 572,98 грн.. З урахуванням розміру понесених відповідачкою витрат з неї на користь позивачки підлягає стягненню 13 484,33 грн.
Однак, повністю погодитись з таким висновком суду першої інстанції не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального закону.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько сторін ОСОБА_5, який з 27.12.2011 року перебував на лікуванні в Дорожній клінічній лікарні № 1 ДТГО «Південно-західна залізниця», де знаходився по день смерті. Після його смерті сторони, як спадкоємці першої черги, прийняли спадщину та 17.09.2012 року одержали свідоцтва про право на спадщину (а.с.5-13). Сторонами не заперечувалось, що ними здійснювався догляд, лікування та поховання батька.
Відповідно до ст. 1232 ЦК України спадкоємці зобов'язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця. Витрати на утримання, догляд, лікування спадкодавця можуть бути стягнені не більш як за три роки до його смерті.
Звертаючись до суду з позовом про стягнення витрат на лікування та поховання батька позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що у зв'язку з тяжким станом здоров'я батько потребував догляду, відповідного дієтичного харчування та купівлі необхідних ліків, якими не мала можливості забезпечити його лікарня. Вона доглядала за ним, готувала йому їжу, купувала необхідні ліки. За час перебування в лікарні батькові було проведено 7 операцій, для чого вона купувала свіжозаморожену плазму та еритроцитарну плазму, купувала та оплачувала ліки та інші медичні засоби. Враховуючи стан здоров'я батька, купувала також пелюшки, гумові рукавиці та інші засоби по догляду за лежачим хворим. В період хвороби батька вона придбала ліків, які йому були призначено, необхідних медичних засобів та предметів по догляду за лежачим хворим на загальну суму 79 395,12 грн. Після смерті батька вона уклала договір з ритуальною службою СКП «Спеціалізований комбінат ПКПО» щодо організації та проведення поховання, надання ритуальних послуг та реалізації предметів ритуальної належності на кладовищі м. Києва. За організацію і проведення поховання та ритуальні послуги вона сплатила грошові кошти за домовину, автокатафалк, вінки, урну, підпохов урни з прахом, проведення громадської панахиди, здійснила оплату за інші необхідні при реєстрації та похованні платежі. У зв'язку з тим, що поминальний обід є давнім церковно - слов'янським звичаєм, якого також дотримувався їх батько при похованні матері, вона за згодою відповідачки замовила та оплатила поминальний обід. Всього нею було сплачено за поховання, проведення ритуалу та поминальний обід 11 722,33 грн. Загальна вартість понесених нею витрат на лікування та поховання складає 91 117,45 грн., половина з яких складає 45 558,73 грн. Відповідачка матеріальних витрат під час лікування та поховання батька не несла.
Розмір витрат обґрунтовує квитанціями до прибуткового касового ордеру, фіксальними чеками на суму 79 395,12 грн., понесені для догляду та лікування батька ( а.с. 18-105); додатком № 1 до Договору-замовлення № 2.22061.3 від 06 лютого 2012 року на організацію та провадження поховання на суму 3 198,93 грн. (а.с.107).; додатком № 1 до договору-замовлення № 6.3291К на суму 402,10 грн. (а.с. 109); додатком № 1 до договору-замовлення № 4.18415К на суму 1 476,30 грн. (а.с. 110); квитанцією 239.45.1 за послуги відділу реєстрації смерті на суму 30,00 грн. (а.с. 111); квитанцією до прибуткового касового ордера від 08 лютого 2012 року за поминальний обід на суму 6 500,00 грн.
Згідно з положеннями статей 10, 60 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Для постановлення рішення про відшкодування витрат на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця у справі повинні бути надані належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що понесені одним із спадкоємців витрати зроблені за рахунок особистих коштів. Склад та розмір витрат належить до предмета доказування у справі.
Разом з тим, надані стороною позивача квитанції до прибуткового касового ордеру, фіксальні чеки на суму 79 395,12 грн. ( а.с. 18-105) не підтверджують факту оплати останньою рахунків на придбання ліків, медичних засобів та предметів по догляду за батьком, оскільки дані документи містять посилання про прийняття коштів від іншої особи, а саме ОСОБА_5, а тому колегія суддів вважає, що ОСОБА_3 не довела за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень статей 57-59 ЦПК України, зазначені обставини.
Також не підлягають стягненню з відповідача витрати позивача, пов'язані з оплатою поминального обіду у розмірі 6 500,00 грн.. Як вірно зазначив суд першої інстанції, що закон України «Про поховання та похоронну справу» визначає поховання померлого як комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечить законодавству. Під комплексом заходів та обрядових дій розуміється, зокрема, організація поховання померлого і проведення у зв'язку з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те, що витрати на проведення поминального обіду, який проводиться після поховання не відносяться до витрат на поховання, у відповідності до статті 1232 ЦК України.
Що стосується вимог позивача в частині стягнення витрат на поховання батька, то судовою колегію встановлено, що оплата позивачкою організації та провадження поховання батька підтверджується відповідними фінансовими документами - це додатком № 1 до Договору-замовлення № 2.22061.3 від 06 лютого 2012 року на суму 3 198,93 грн. (а.с.107).; додатком № 1 до договору-замовлення № 6.3291К на суму 402,10 грн. (а.с. 109); додатком № 1 до договору-замовлення № 4.18415К на суму 1 476,30 грн. (а.с. 110); квитанцією 239.45.1 за послуги відділу реєстрації смерті на суму 30,00 грн. (а.с. 111) на загальну суму 5 107,33 грн..
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що допомога на поховання за померлого ОСОБА_5 нарахована в розмірі 14 531,14 грн. та отримана ОСОБА_3 (а.с.126, 127), а відтак ця сума виплати за цільовим призначенням повністю погашає затрати позивача на поховання батька, здійснені на суму 5 107,33 грн.
З урахуванням наведеного, судова колегія прийшла до висновку, що рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 21 лютого 2013 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_3 підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 13 484 грн. 33 коп. витрат на лікування та поховання слід відмовити. В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Відповідно до положень статті 88 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Таким чином, у стягненні з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 134 гр. 84 коп. судового збору слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - представника ОСОБА_3 - відхилити. Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 21 лютого 2013 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_3 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 13 484 грн. 33 коп. витрат на лікування та поховання та 134 грн. 84 коп. судового збору, а всього 13 619 грн.17 коп., відмовити. В іншій частині рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 21 лютого 2013 року залишити без змін.
Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Головуючий:
Судді: