АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11/793/375/13 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ст.ст. 307 ч. 2, 364 ч. 3, 70 КК України Макаренко І.В.
Доповідач в апеляційній інстанції Суходольський М.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" травня 2013 р. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Суходольського М.І.
суддів Тапала Г.К., Неділька М.І.
з участю прокурора Кругляк Н.М.
адвоката ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_4
розглянувши кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_4, прокурора Бицюка О.М. на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 березня 2013 року, яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий
визнаний винний у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 307 ч. 2, 364 ч. 3 КК України і йому призначено покарання:
- за ст. 307 ч. 2 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 2 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
- за ст. 364 ч. 3 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки та з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш
суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки та з конфіскацією всього належного йому майна.
Стягнуто з ОСОБА_4 судові витрати в сумі 1376 грн.60 коп. на користь держави за проведення експертиз.
Вирішена доля речових доказів, колегія суддів,
в с т а н о в и л а :
Згідно вироку суду ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за те, що працюючи на посаді молодшого інспектора 2-ї категорії відділу режиму і охорони Черкаського слідчого ізолятора Управління державної пенітенціарної служби України в Черкаській області та маючи спеціальне звання «молодший сержант внутрішньої служби», в силу займаної посади, як представник влади, будучи наділеним спеціальними владними повноваженнями, являючись службовою особою, всупереч інтересам служби, явно виходячи за межі наданих йому повноважень і службового становища, умисно, з корисливих мотивів, всупереч Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» 27 квітня 2012 року близько 17 год. незаконно, з метою збуту, придбав у невстановлених слідством осіб біля Центрального ринку, розташованого по вул. Леніна, 30 у м. Черкаси запаяний ковпачок з металу синього кольору з подрібненою речовиною зеленого кольору та паперовий згорток з порошкоподібною речовиною білого кольору для передачі ув'язненим, отримавши за це 400 грн. винагороди. Того ж дня, близько 18 год. ОСОБА_4 проніс зазначені речовини у Черкаський слідчий ізолятор, розташований по вул. Благовісній, 234 у м. Черкаси з метою передачі одному із ув'язнених, однак при перевірці працівниками внутрішньої безпеки Управління державної пенітенціарної служби України в Черкаській області дані речовини були виявлені та вилучені. Згідно висновку експерта виявлені у ОСОБА_4 речовини відносяться до наркотичних засобів - канабіс (марихуана) масою 1.77 грм. та 0,141 грм., обіг яких заборонений в Україні без спеціального дозволу.
На вирок суду прокурором, що приймав участь у розгляді справи, подана апеляція, в якій не оспорюючи фактичних обставин справи, доведеності вини та кваліфікації дій засудженого просить вирок суду скасувати через невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого, внаслідок йогом якості і постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_4 за ст. 307 ч. 2 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, за ст. 364 ч. 3 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням правоохоронних функцій на 3 роки, згідно ст. 70 КК України призначити покарання за сукупністю злочинів - 6 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням правоохоронних функцій на 3 роки, з конфіскацією майна. А також, згідно ст. 54 КК України позбавити його спеціального звання молодший сержант строкової служби.
Захисник ОСОБА_3 та засуджений ОСОБА_4 подали абсолютно ідентичні скарги, в яких просять вирок суду змінити, перекваліфікувати дії засудженого з ст. 307 ч. 2, 364 ч. 3 КК України на ст. 307 ч. 2, 364 ч. 3, 15 КК України та пом'якшити призначене покарання, застосувавши вимоги ст. 75 КК України.
В обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що факт передачі наркотичних засобів фактично не відбувся, тому дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ст. ст. 15, 364 ч. 3 КК України як замах на вчинений злочин, що само по собі впливає на призначення покарання і дає обґрунтовану можливість на застосування до засудженого вимог ст. 75 КК України.
Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 проводився особистий огляд працівниками Черкаського СІЗО, однак такий протокол в справі відсутній, тобто відсутній основний доказ, все обвинувачення базується на показах лише самого обвинуваченого.
Захисник та засуджений вважають, що суд не в достатній мірі врахував пом'якшуючі обставини покарання, а вони в своїй сукупності дають підстави для застосування вимог ст. 75 КК України.
Захисник та засуджений не можуть погодитись з висновком суду при призначені покарання за умови ізоляції від суспільства, тобто лише у виді позбавлення волі, посилаючись на те, що ОСОБА_4 вчинив злочин під час проходження служби в правоохоронних органах і що це свідчить про підвищену суспільну небезпеку, оскільки така ознака зазначена, як кваліфікуюча в ст. 364 ч. 3 КК України.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора в підтримку своєї апеляції, пояснення засудженого та його захисника в підтримку своїх апеляцій, перевіривши та обговоривши матеріали кримінальної справи і доводи всіх апеляцій, колегія суддів вважає, що ні апеляція прокурора ні апеляційні скарги засудженого і його захисника задоволенню не підлягають, виходячи з наступних підстав.
Висновок суду щодо винності ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому злочинів ґрунтується на зібраних в справі доказах, які досліджені в судовому засіданні і їм дана правильна правова оцінка.
Фактичні обставини справи, доведеність вини ніким із учасників процесу не оспорюються.
Колегія суддів не може погодитись із доводами засудженого та його захисника, що в матеріалах справи відсутній протокол особистого огляду ОСОБА_4 як «основного» доказу виявлення та вилучення в останнього наркотичних засобів, оскільки в матеріалах справи є протокол огляду місця події із застосуванням відеозапису із змісту якого вбачається, що саме у ОСОБА_4 були виявлені та вилучені наркотичні засоби і мобільний телефон, які він проніс на територію Черкаського СІЗО з метою передачі їх одному із ув'язнених (протокол від 27 квітня 2012 року а.с. 8-13). Даний протокол складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону, відповідає обставинам справи, ніким із учасників процесу не оспорюється, тому є доказом.
Крім цього, про те що саме в ОСОБА_4 були виявлені та вилучені наркотичні засоби і мобільний телефон, які він незаконно проніс на територію Черкаського СІЗО з метою передачі їх одному із ув'язнених підтвердив сам засуджений як під час досудового розслідування так і під час допиту його в судовому засіданні.
Що стосується заперечень засудженого та його захисника про неправильну кваліфікацію дій засудженого за ст. 364 ч. 3 КК України і на їх думку дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ст. ст. 15, 364 ч. 2 КК України як замах на вчинений злочин, то колегія суддів вважає, що кваліфікація дій ОСОБА_4 за ст. 364 ч. 3 КК України є правильною, оскільки він, як працівник правоохоронного органу, використовуючи своє службове становище, всупереч своєї служби ввійшов у зговір з невстановленими слідством особами, отримав від них наркотичні засоби та мобільний телефон за певну винагороду з метою незаконної передачі цих речей одному із ув'язнених, тобто з самого початку виконав всі дії, які охоплюються складом злочину, передбаченого ст. 364 ч. 3 КК України.
Розглядаючи справу по суті та призначаючи покарання суд обґрунтовано дійшов висновку про можливість застосування до ОСОБА_4 вимог ст. 69 КК України, враховуючи молодий вік засудженого, наявність у нього на утриманні малолітньої дитини, щире каяття, позитивні характеристики і вчинення злочину вперше та призначив покарання нижче від найнижчої межі. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.
Разом з тим колегія суддів не може погодитись із вимогами засудженого та його захисника про застосування до засудженого вимог ст. 75 КК України, оскільки ОСОБА_4 вчинено два тяжкі злочини, один з яких у сфері державного управління, що підриває авторитет правоохоронних органів, суд достатньо врахував пом'якшуючі обставини покарання і призначив покарання нижче від найнижчої межі, тому колегія суддів вважає, що підстав для подальшого пом'якшення покарання немає.
Також колегія суддів не може погодитись з доводами прокурора про посилення покарання, оскільки ним не наведено достатніх даних, які б давали підстави для посилення покарання, тому апеляцію прокурора слід залишити без задоволення.
Призначене покарання відповідає вимогам ст. ст. 65, 69 КК України, знаходься в межах санкції статей Особливої частини Кодексу і є достатнім для перевиховання засудженого.
Колегія суддів відхиляє вимогу прокурора про позбавлення ОСОБА_4 спеціального звання «молодший сержант» оскільки за змістом ст. 54 КК України це не обов'язок, право суду застосовувати таку додаткову міру покарання чи ні, тим більше, що його звання не впливало на обставини справи і подію вчинених ним злочинів.
Таким чином колегія суддів вважає, що місцевим судом не допущено істотних порушень закону, які б давали підстави для зміни або скасування вироку суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію прокурора Бицюка О.М., засудженого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_3 на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 березня 2013 року, яким ОСОБА_4 визнаний винний та засуджений за вчинення злочинів, передбачених ст. ст. 307 ч. 2, 364 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки та з конфіскацією всього належного йому майна залишити без задоволення, а вирок суду без змін.
Головуючий
Судді