16.05.2013 року

Справа № 127/3772/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

16.05.2013 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі :

головуючого судді Борисюк І. Е.

За участю: секретаря Волхової М. А.,

представника позивача Мусатової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом кредитної спілки «Подільський експрес-кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про солідарне стягнення боргу,-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулась кредитна спілка «Подільський експрес-кредит» з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про солідарне стягнення боргу.

Позов мотивований тим, що 23.06.2008 року між КС ««Подільський експрес-кредит» та ОСОБА_2 було укладено договір № 196Б від 23.06.2008 року про надання кредиту в розмірі 5 000, 00 гривень терміном на дванадцять місяців - з 23.06.2008 року по 23.06.2009 року. В забезпечення виконання зобов'язань було укладено договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_3 взяла на себе обов'язок відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_2 Відповідно до умов договору кредиту кредитна спілка виконала свої зобов'язання з надання кредиту, а саме: 23.06.2008 року ОСОБА_2 отримала готівкові кошти в сумі 5 000, 00 гривень, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_2 у видатковому касовому ордері № 244 від 23.06.2008 року. Свої зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та плати за користування кредитом ОСОБА_2 не виконала, а саме: графіка не дотримувалась. Суми, що від неї надходили вистачало тільки на оплату відсотків згідно п.2.7 договору. Станом на 11.02.2013 року заборгованість за кредитним договором № 196Б від 23.06.2008 року становить 17 710, 14 гривень, з яких: тіло кредиту - 3 689, 31 гривень, відсотки - 14 020, 83 гривень.

Вище викладене й стало підставою для звернення до суду позивача із вимогами про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 196Б від 23.06.2008 року на загальну суму 17 710, 14 гривень.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити, аргументуючи його мотивами викладеними в позовній заяві.

Відповідачі повторно не з'явились в судове засідання, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи. Від відповідачів не надійшло заяви про розгляд справи у їх відсутність, не повідомлено причини неявки.

Суд, враховуючи думку представника позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

23.06.2008 року між КС «Подільський експрес-кредит» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 196Б, відповідно до якого кредитна спілка надала ОСОБА_2 кредит у розмірі 5 000, 00 гривень з процентною ставкою 60 % річних, строком до 23.06.2009 року. (а.с. 2)

Між сторонами визначено порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.(п. 2.9 кредитного договору № 196Б від 23.06.2008 року).

ОСОБА_2 позивачем 23.06.2008 року було видано кредит в сумі 5 000, 00 гривень, що підтверджується видатковим касовим ордером від 23.06.2008 року. (а.с. 4)

Відповідно до п. 1.3 кредитного договору № 196Б від 23.06.2008 року позичальник зобов'язується сплачувати в строки, не пізніше останнього робочого дня місяця, частину кредиту та відсотки, які розраховуються виходячи зі ставки 60% річних від несплаченої суми кредиту за кожен день його використання.

Згідно п. 2.2. кредитного договору № 196Б від 23.06.2008 року позичальник зобов'язується повернути кредит та плату за користування кредитом до 23.06.2009 року.

23.06.2008 року між КС «Подільський експрес-кредит» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 196Б, відповідно до якого остання взяла на себе зобов'язання перед кредитною спілкою відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору № 196Б від 23.06.2008 року. Відповідальність поручителя настає у випадку, коли боржник не виконує, або неналежним чином виконує свої грошові зобов'язання за кредитною угодою, укладеною між кредитором та боржником (п. 1.1 та 2.1 договору). (а.с. 3)

Договором поруки № 196Б від 23.06.2008 року передбачено, що поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед кредитною спілкою за порушення зобов'язань ОСОБА_2

Відповідно до протоколу № 4 засідання кредитного комітету Вінницької кредитної спілки «Подільський експрес-кредит» від 06.04.2010 року ОСОБА_2 нараховано згідно п. 2.8. кредитного договору подвійні відсотки на залишкову суму кредиту 3 689, 31 гривень, починаючи з 26.03.2010 року за кожен день прострочки. (а.с.9)

Згідно письмового розрахунку, наданого позивачем, та карточки платежів по кредиту, заборгованість ОСОБА_2 по кредитному договору № 196Б від 23.06.2008 року станом на 11.02.2013 року становить: 17 710, 14 гривень, з яких: тіло кредиту - 3 689, 31 гривень, відсотки - 14 020, 83 гривень (а.с.4 (зворот), 5).

Судом перевірено розрахунок заборгованості, здійснений позивачем, і встановленого його відповідність умовам кредитного договору № 196Б від 23.06.2008 року.

Заборгованість ОСОБА_2 перед позивачем не погашена. Протягом тривалого часу ніяких розрахунків відповідач не веде, відповідно, ухиляється від виконання зобов'язань, взятих на себе згідно кредитного договору.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3. ч. 1 ст. 3 ЦК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно ст. 530 ЦК України, зобов'язання підлягає виконанню у строк встановлений договором.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, відповідно до ст. 611 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Із ст. 554 ЦК України випливає, що хоча поручитель і пов'язаний із боржником певними зобов'язальними відносинами, він є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором.

Згідно зі статтею 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Суд, встановивши, що строк виконання основного зобов'язання настав 23.06.2009 року (закінчення терміну дії кредитного договору - п. 1.2.), а кредитор протягом шести місяців від дня настання цього строку не пред'явив вимоги до поручителя, прийшов до висновку, що порука припинилась.

Оскільки ОСОБА_2 після закінчення дії договору було здійснено часткове погашення боргу, що свідчить про визнання нею свого боргу, що підтверджується карточкою платежів по кредиту, відповідно перебіг позовної давності було перервано, згідно ст. 264 ЦК України. (а.с.4 (зворот))

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України, відповідно до ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання в тому, що позов підлягає частковому задоволенню.

Суд вважає, що ОСОБА_2 порушено вимоги ст. 526 ЦК України, згідно якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а також вимоги ст. 1049 ЦК України, яка вказує, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Добровільно провести розрахунок по заборгованості за кредитним договором ОСОБА_2 не бажає, тому сума боргу підлягає стягненню в примусовому порядку.

Враховуючи вище викладене, а також ст. 16 ЦК України, згідно якої суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, суд приходить до висновку, що в даному випадку існують підстави для захисту прав позивача шляхом стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованості по кредитному договору № 196Б від 23.06.2008 року в розмірі 17 710 (сімнадцять тисяч сімсот десять) гривень 14 копійок, з яких: тіло кредиту - 3 689 (три тисячі шістсот вісімдесят дев'ять) гривень 31 копійка; відсотки - 14 020 (чотирнадцять тисяч двадцять) гривень 83 копійки. В задоволенні позовних вимог в частині солідарного стягнення заборгованості, стягнення з ОСОБА_3 як поручителя на користь позивача заборгованості по кредитному договору слід відмовити, оскільки порука по договору поруки № 196Б від 23.06.2008 року припинилась.

Ухвалою суду від 19.02.2013 року було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі. Однак, позивачем судовій збір сплачено не було через важке фінансове становище та арешт рахунків. У відповідності до ч. 2 ст. 82 ЦПК України, якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть оплачені, стягнення витрат можливе за судовим рішенням у справі.

Враховуючи положення ч. 1, ч. 2 ст. 82 та ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 229, 40 гривень.

На підставі викладеного, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 3, ст.ст. 14-16, 264, 525, 526, 530, 536, ч. 1 ст. 553, ч. 1 та ч. 2 ст. 554, ч. 4 ст. 559, ст.ст. 610, 611, ч. 1 ст. 612, ст. 627, 629, ч. 1 ст. 1046, ч. 1 ст. 1049, ч. 2 ст. 1050, ч. 1-ч. 2 ст. 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58-60, ч. 1 ст. 88, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь кредитної спілки «Подільський експрес-кредит» (місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Некрасова, 53, р/р № 26505632 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 380805, ЄДРПОУ 33553137) заборгованість по кредитному договору № 196Б від 23.06.2008 року в розмірі 17 710 (сімнадцять тисяч сімсот десять) гривень 14 копійок, з яких: тіло кредиту - 3 689 (три тисячі шістсот вісімдесят дев'ять) гривень 31 копійка; відсотки - 14 020 (чотирнадцять тисяч двадцять) гривень 83 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 229, 40 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Суддя: