ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2013 р. Справа № 804/5734/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Озерянської С.І.
при секретарі Мізері А.В.
за участю :
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України м.Тернівці Дніпропетровської області до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України м.Тернівці Дніпропетровської області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, в якому просить стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України м.Тернівці Дніпропетровської області заборгованість по єдиному соціальному внеску в сумі 1 698,23 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок порушення вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI відповідач має заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 1 698,23 грн.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника, позов підтримав та просив задовольнити повністю.
Відповідач у судове засідання з'явився, надав пояснення щодо обставин справи та не заперечував проти задоволення позову.
Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідача ОСОБА_1 зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу 01.03.2011 року рішенням Виконавчого комітету Тернівської міської ради Дніпропетровської області та зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Тернівці Дніпропетровської області як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
30 березня 2012 року суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 подав до Управління Пенсійного фонду України в м.Тернівці Дніпропетровської області звіт за 2011 рік про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, в якому зазначив самостійно обчислені суми єдиного внеску на загальну суму 2031,35 грн.
Відповідачем було частично сплачено заборгованість по єдиному внеску, несплачена частина якої становить 1698,23 грн.
10 квітня 2012 року Управління Пенсійного фонду України в м.Тернівці Дніпропетровської області направлено вимогу про сплату недоїмки № Ф-78 в якій зазначено що Управління Пенсійного фонду України в м.Тернівці Дніпропетровської області вимагає сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1698,23 грн., яка була отримана відповідачем ОСОБА_1, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до картки особового рахунку відповідач має заборгованість перед Управління Пенсійного фонду України в м.Тернівці Дніпропетровської області на загальну суму 1 698,23 грн.
Відповідач, у зазначені Законом строки єдиний внесок не сплатив, в зв'язку з чим у нього виникла прострочена заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, тобто недоїмка, на загальну суму 1 698,23грн., яка на момент подачі позивачем позову до суду залишається несплаченою.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464 - VІ, Інструкцією «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 за № 21-5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 р. за № 994/18289.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платниками єдиного внеску зокрема є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);
Відповідно до статті 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що облік осіб, зазначених у частині першій статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Взяття на облік осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Частинами 5, 8, 12 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Відповідно до частин 2, 3, 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зазначено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Відповідно до п.п. б) п.6.3 розділу VI Інструкція «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 за № 21-5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 р. за № 994/18289, зазначено, що органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки зокрема у випадках якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
Відповідно до ч.16, ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України,кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідач, у зазначені Законом строки єдиний внесок не сплатив, в зв'язку з чим у нього виникла прострочена заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, тобто недоїмка, на загальну суму 1698,23 грн.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем не сплачена, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України м.Тернівці до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Тернівці Дніпропетровської області заборгованість по єдиному соціальному внеску в сумі 1 698,23 грн.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 22.05.2013 року.
Суддя С.І. Озерянська