АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
провадження № 11-кп/774/101/13 категорія ч. 1 ст. 121 КК України
головуючий в суді І інстанції суддя Шелестов К.О.
доповідач в суді ІІ інстанції суддя Кислий М.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 травня 2013 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Кислого М.М.,
суддів Литвиненка О.О., Кузьменко В.М.,
секретаря Галюлько Т.О.,
за участю прокурора Харів Н.А.,
захисника ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду кримінальне провадження за апеляцією захисника адвоката ОСОБА_1 на вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2013 року, -
В с т а н о в и л а:
цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Дніпропетровська, громадянство України, не працює, без постійного місця проживання, не судимий,
засуджений за ч. 1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі.
ОСОБА_2 визнано винним за те, що він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, 01 січня 2013 року в період часу з 23.00 години до 23 години 30 хвилин, знаходячись у підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_1 на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків із громадянином ОСОБА_3, умисно наніс йому один удар ножем в область грудної клітини ліворуч, тим самим завдавши потерпілому тілесні ушкодження, які за своїм характером відносяться до тяжких та небезпечних для життя в момент заподіяння.
В апеляції захисник адвокат ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого, не оскаржуючи фактичних обставин вчиненого злочину і кваліфікації його дій, просить вирок суду скасувати внаслідок невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого і даних про особу засудженого, внаслідок суворості. В обґрунтування своїх доводів посилається на обставини, що на його думку суттєво пом'якшують покарання, а саме активно сприяв розкриттю злочину, залучив перехожого до виклику лікарів, вчинив злочин внаслідок збігу тяжких особистих обставин і під впливом сильного душевного хвилювання, у зв'язку з чим просить призначити ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 69 КК України (а.к.п. 141-142).
Відповідно до ст. 402 КПК України заперечення на апеляційні скарги сторонами судового провадження подані не були.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника на підтримку доводів апеляції, думку прокурора, який просив апеляцію залишити без задоволення, а вирок суду без змін, пояснення засудженого на підтримку апеляції захисника, виступи сторін в судових дебатах, та ОСОБА_2 з останнім словом, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляції, обговоривши її доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновки суду першої інстанції про скоєння ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України за обставин, викладених у вироку суду та кваліфікація його дій в апеляційній скарзі не оскаржуються, а тому, відповідно до ст. 404 КПК України, апеляційним судом не переглядаються.
Порушень кримінально-процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винуватість ОСОБА_2 та на кваліфікацію його дій, не виявлено.
Вирішуючи питання про правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність та відповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого і особі обвинуваченого, колегія суддів виходить із наступного.
Зі змісту закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 50 КК України, випливає, що покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження вчинення нею нових злочинів.
Також, слід зазначити, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення, суди мають суворо дотримуватись вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Призначаючи ОСОБА_2 покарання, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, суд врахував тяжкість вчиненого ним, дані про особу, всі обставини по справі і правильно прийшов до висновку про те, що міру покарання він повинен відбувати у вигляді позбавлення волі, не в максимальному розмірі строку покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 121 КК України, оскільки саме таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
На думку колегії суддів, не дивлячись на те, що обвинувачений після вчинення кримінального правопорушення, активно сприяв його розкриттю, залучив інших осіб для виклику «швидкої допомоги» з метою надання медичної допомоги потерпілому, щиро каявся у вчиненому і вину визнавав повністю, він спричинив тілесні ушкодження потерпілому, які за своїм характером відносяться до категорії тяжких, які небезпечні для життя в момент заподіяння, в стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим рішення суду щодо міри покарання, призначеного ОСОБА_2, відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України.
Твердження захисника про вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих обставин безпідставне і матеріалами провадження не підтверджене.
Крім того слід зазначити, що перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп'яніння, виключає скоєння ним злочинних дій у стані сильного душевного хвилювання.
Відтак, підстав для застосування положень ст. 69 КК України не вбачається.
Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку про законність, обґрунтованість і належну вмотивованість оскаржуваного вироку, який зміні чи скасуванню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407, 420 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
апеляцію захисника адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2013 року щодо ОСОБА_2, обвинуваченого за ч. 1 ст. 121 КК України, залишити без змін.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити - тримання під вартою.
Судді апеляційного суду: