АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
провадження № 11-кп/774/131/13 категорія ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185,
ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України
головуючий в суді І інстанції суддя Косюк А.П.
доповідач в суді ІІ інстанції суддя Кислий М.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 травня 2013 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Кислого М.М.,
суддів Кузьменко В.М., Литвиненка О.О.,
секретаря Галюлько Т.О.,
за участю прокурора Харів Н.А.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 березня 2013 року, яким його засудженого за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України,-
В с т а н о в и л а:
цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Партизанськ Приморського краю, громадянство України, судимий:
- 11 квітня 2008 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з випробувальним терміном на 1 рік;
- 04 грудня 2009 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2, 3 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України, ст. ст. 70, 71 КК України на 4 роки позбавлення волі;
засуджений за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі,
за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі;
за ч. 1 ст. 263 КК України на 3 роки позбавлення волі.
за ч. 2 ст. 289 КК України на 6 років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі без конфіскації майна.
Стягнуто с ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укртелеком» в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 17 Дніпропетровської філії ПАТ «Укртелеком» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди грошові кошти в розмірі 8974,93 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 1176 грн. в рахунок відшкодування процесуальних витрат.
ОСОБА_1 визнано винним за те, що він, 11 жовтня 2012 року приблизно о 16 годині 15 хвилин прибув на станцію Павлоград-1, що розташована по вул. Шосейна № 23 в м. Павлограді Дніпропетровської області, де діючи з корисливих мотивів, таємно, повторно, шляхом вільного доступу, підійшов до піввагону № 68461904, який знаходився на 5-й залізничній колії північного парку ст. Павлоград-1 Придніпровської залізниці та відкрутив за допомогою гайкового ріжкового ключа 17Ч19 болти, що кріплять магістральну частину повітророзподільника, який був встановлений на вказаному піввагоні, вартістю 1887 грн. та намагався викрасти зазначену магістральну частину повітророзподільника, однак, не довів свій умисел до кінця, оскільки в цей же день о 16 годині 45 хвилин був затриманий на місці скоєння злочину працівниками міліції, а викрадене було вилучено.
Крім того, 07 січня 2013 року близько 03.00 години ночі, знаходячись біля буд. 2 по пров. Піонерському в м. Павлограді Дніпропетровської області, ОСОБА_1 діючи таємно, повторно, шляхом вільного доступу, з дерев'яної опори, за допомогою раніше приготованих інструментів, шляхом демонтажу викрав кабелі повітряних ліній зв'язку ТПП 20Ч2Ч0,4 довжиною 52 м та ТПП 10Ч2Ч0,4 довжиною 62 м, загальною вартістю 664,68 грн. Після чого, приблизно о 03 годині 30 хвилин за таких же обставин, таємно, повторно, викрав кабелі повітряних ліній зв'язку ТПП 50Ч2Ч0,4 довжиною 35 м, загальною вартістю 571,90 грн. Після чого, склав викрадені кабелі на березі річки Вовча в м. Павлограді, після чого був затриманий.
Окрім того, ОСОБА_1, 11 лютого 2013 року приблизно о 13.00 годині, знаходячись на автостоянці біля супермаркету «АТБ - маркет 106», який розташований по вул. Карла Маркса 61/1 в м. Павлограді Дніпропетровської області, діючи таємно, повторно, незаконно заволодів транспортним засобом - мопедом «ALPHA ZS50F. д/н НОМЕР_1, вартістю 4500 грн., що належить гр. ОСОБА_2 Після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зник.
Крім того, ОСОБА_1, 18 лютого 2013 року близько 11.00 години, знаходячись в парку біля ДК «Ровесник», розташованого по вул. Заводській в м. Павлограді Дніпропетровської області, знайшов, тобто незаконно придбав предмет з дерев'яною рамкою і металевою трубкою і впевнившись, що він є вогнепальною зброєю - пістолетом (самопалом), придатним для пострілів, залишив його при собі і носив без передбаченого законом дозволу по території м. Павлограда. 18 лютого 2013 року приблизно о 16 годині 20 хвилин, біля ДК «Ровесник» по вул. Заводській в м. Павлограді Дніпропетровської області ОСОБА_1 був затриманий працівниками міліції, які виявили та вилучили у нього предмет, що належить до категорії вогнепальної зброї, виготовлений по типу гладкоствольних, дульнозарядних (шомпольних) пістолетів з ґнотовим запаленням заряду, виготовлений саморобним способом і придатний для здійснення пострілів.
В апеляції обвинувачений ОСОБА_1, не оскаржуючи фактичних обставин вчинених злочинів і кваліфікації його дій, просить вирок суду скасувати внаслідок невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого і даних про його особу, внаслідок суворості. В обґрунтування свої доводів посилається на обставини, які на його думку суттєво пом'якшують покарання - наявність тяжкого захворювання (туберкульозу), каяття, допомога слідству, у зв'язку з чим просить призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України. Апеляційну скаргу просить розглядати в його присутності ( т. 2 а.к.п. 78);
Відповідно до ст. 402 КПК України заперечення на апеляційні скарги чи інші докази на підтвердження доводів апеляції сторонами судового провадження подані не були.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення обвинуваченого на підтримку доводів своєї апеляції, думку прокурора, який просив апеляцію залишити без задоволення, а вирок суду без змін, їх виступи в судових дебатах та з останнім словом обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляції, обговоривши її доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновки суду першої інстанції про скоєння ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, за які його засудженого, за викладених у вироку обставин та кваліфікація його дій в апеляційній скарзі не оскаржуються, а тому, відповідно до ст. 404 КПК України, апеляційним судом не переглядаються.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б потягли безумовне скасування вироку, перевіркою колегії суддів не виявлено.
Вирішуючи питання про правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність та відповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого і особі обвинуваченого, колегія суддів виходить із наступного.
Зі змісту закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 50 КК України, випливає, що покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження вчиненню нею нових злочинів.
Також, слід зазначити, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення, суди мають суворо дотримуватись вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Призначаючи ОСОБА_1 покарання, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, суд врахував тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, дані про особу, пом'якшуючі і обтяжуючі покарання обставини і правильно прийшов до висновку про те, що міру покарання він повинен відбувати у вигляді позбавлення волі в межах санкцій статей за інкриміновані йому кримінальні правопорушення із застосуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України, оскільки саме таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Відтак, з урахуванням тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, даних про особу обвинуваченого, всіх обставин справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для застосування норм ст. 69 КК України. Відомості про захворювання ОСОБА_1 у провадженні відсутні.
Виходячи з наведеного, вирок суду є законним, обґрунтованим і належно вмотивованим, який зміні чи скасуванню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404, 407, 420 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
апеляцію обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 березня 2013 року, яким його засудженого за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України, залишити без змін.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити - тримання під вартою.
Судді апеляційного суду: