АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/774/867 /13 Суддя І інстанції: Шелестов К.О.

Категорія ч. 1 ст. 187 КК України Дповідач в суді ІІ інстанції: Зайцев В.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2013 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Зайцева В.В.,

суддів Власкіна В.М., Алькової С.М.,

за участю прокурора Брусенцової І.В.

засудженого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 листопада 2012 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Дніпропетровська, громадянина України, раніше судимого, останній раз:

- 22 грудня2011 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 185 КК України до 200 годин громадських робіт,

Засуджений: за ч. 1 ст. 187 КК України до трьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України призначене ОСОБА_2 покарання за сукупністю вироків, частково приєднане до призначеного покарання не відбута частина покарання за вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2011 року у вигляді двох днів позбавлення волі (з розрахунку згідно з ч. 1 ст. 72 КК України - одному дню позбавлення волі дорівнюють 8:00 громадських робіт), остаточно визначено до відбування покарання у вигляді позбавлення волі на три роки і два дні.

Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог закону.

В С Т А Н О В И Л А :

Вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що він будучи в стані алкогольного сп'яніння, 27 серпня 2012 приблизно о 05.00 годині знаходився в центральному парку культури і відпочинку ім. Т.Г. Шевченка, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 де побачив потерпілого ОСОБА_3, якого визначив в якості об'єкта свого злочинного посягання, в рамках виниклого у нього умислу, спрямованого на напад з метою заволодіння чужим майном. Реалізуючі свій злочинний намір, засуджений напав на потерпілого, діставши пістолет, який був у нього при собі, та який не є вогнепальною зброєю став погрожувати його застосуванням ОСОБА_3, приставивши дуло пістолета до правого боку останнього, тим самим, погрожував потерпілому застосуванням насильства, небезпечного для його життя та здоров'я. Напавши, таким чином, на потерпілого, засуджений придушив волю останнього до опору, а потім, діючи умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, висловив вимогу про передачу йому майна, що належить ОСОБА_3, на що останній, сприймаючи дані погрози як реальні, побоюючись за своє життя і здоров'я, передав ОСОБА_2 наявний в нього мобільний телефон «Nokia X6» IMEI: НОМЕР_1, вартістю 1000,00 гривень, яким останній розпорядився на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_3 матеріальної шкоди на вказану суму.

В апеляції засуджений ОСОБА_2, не оспорюючи фактичних обставин справи та юридичну кваліфікацію ним скоєного злочину, вважає призначене йому судом покарання надміру суворим, просить скасувати вирок суду, застосувавши до нього ст. 69 КК України. На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що він свою вину визнав частково, до того ж на утриманні має неповнолітню дитину і мати пенсійного віку.

В суді апеляційної інстанції та судових дебатах прокурор, вважає вирок являється законним та обґрунтованим, який не підлягає зміні чи скасуванню, а апеляція засудженого - задоволенню, оскільки засуджений вини не визнавав, підстав для застосування ст.ст. 69 та 75 КК України; засуджений підтримав свою апеляцію та просив пом'якшити вирок.

В ході розгляду справи в апеляційному суді засуджений ОСОБА_2 підтримав свою апеляцію, просив пом'якшити покарання, в останньому слові ОСОБА_2 просив задовольнити його апеляцію.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши думки всіх учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи в апеляції та в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні злочину обґрунтовані сукупністю належно одержаних по справі і ретельно досліджених судом доказів є правильними, ніким з учасників процесу не оспорюються, а тому колегія суддів не входить в їх обговорення. Судом вірно встановлені всі фактичні обставини скоєного засудженим злочину.

Як вбачається з матеріалів справи, протоколу судового засідання в ході досудового і судового слідства були належно досліджені всі обставини справи. Перевіркою матеріалів справи встановлено, що досудове і судове слідство було проведено з дотриманням вимог КПК України, належним чином, докази зібрані по справі у законний спосіб, є достатніми та допустимими.

Зауваження на протокол судового засідання від учасників судового процесу не надходило.

Право на захист засудженого порушено не було, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції клопотань щодо надання ОСОБА_2 правового захисту від засудженого в письмовому вигляді не надходило та в судовому засіданні не заявлялося.

Що стосується обґрунтованості призначеного засудженому покарання, то колегія суддів вважає, що воно призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, з належним врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи засудженого, обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, в тому числі і на які посилається засуджений у апеляції.

При визначенні виду та розміру покарання ОСОБА_2, районний суд врахував ступінь тяжкості скоєного злочину та особу засудженого, який позитивно характеризується, має на утриманні малолітню дитину, що суд відніс до пом'якшувальних покарання обставин. До обтяжуючих покарання засудженого обставин, суд відніс вчинення вищевказаного злочину в стані алкогольного сп'яніння, а також рецидив злочинів. Також судом було враховано сукупність інших обставин по справі.

В зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що покарання призначене ОСОБА_2 за вказаний злочин у вигляді 3 років та 2-х днів позбавлення волі, за своїм виглядом і розміром є обґрунтованим і справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення, оскільки воно призначене за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України.

Порушень в ході досудового слідства або в судовому засіданні вимог кримінально - процесуального законодавства, які б були підставою для зміни або скасування вироку, перевіркою матеріалів справи, колегією суддів не встановлено.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляції засудженого не має, а даний вирок є законним і обґрунтованим.

На підставі викладеного й керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, ( 1960 року), п.11, п.15 Розділу ХI «Перехідні положення» кримінального процесуального кодексу України (2012 року) колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 листопада 2012 року відносно ОСОБА_2 , - залишити без змін.

Судді:

В.В. Зайцев В.М. Власкін С.М. Алькова