ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2013 року справа № 919/276/13
За позовом комунальної установи «Севастопольський академічний російський драматичний театр імені А.В. Луначарського»
(пр. Нахімова, 6, м. Севастополь, 99011)
до приватного підприємства «Модис-плюс»
(пр. Ген. Острякова, 58, кв. 85, м. Севастополь, 99029)
про звільнення об'єкту оренди.
Суддя Архипенко О.М.
За участю представників сторін:
від позивача - Дегтярьов Р. О., довіреність від 25.12.2012;
від відповідача - Тарасова Т.О., довіреність від 07.03.2013.
Комунальна установа «Севастопольський академічний російський драматичний театр імені А.В. Луначарського» (далі - позивач) звернулась до господарського суду міста Севастополя (далі - суд) з позовом до приватного підприємства «Модис-плюс» (далі - відповідач) про звільнення об'єкту оренди: вбудоване нежитлове приміщення 1-43а, площею 11,13 кв.м., асфальтобетонний майданчик І, огорожі №№ 2, 3, що складає 13/1000 часток будівлі, розташованої за адресою: м. Севастополь, пр. Нахімова, 6, і передати їх за актом приймання-передачі позивачу.
Позовні вимоги, із посиланням на статті 526, 610, 611, 785 Цивільного кодексу України, обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна від 22.09.2009 №2 щодо своєчасного повернення орендованого майна після закінчення строку дії вказаного договору.
Ухвалою суду від 05.03.2013 позовна заява комунальної установи «Севастопольський академічний російський драматичний театр імені А.В. Луначарського» прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 919/276/13.
Ухвалою суду від 10.04.2013 відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви приватного підприємства «Модис-Плюс» до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради про визнання договору оренди нерухомого майна від 22.09.2009 №2 продовженим.
У судовому засіданні, яке відбулось 25.04.2013, судом відхилено клопотання представника відповідача про зупинення провадження в цій справі до вирішення господарським судом міста Севастополя пов'язаної з нею іншої справи за позовом приватного підприємства «Модис-плюс» до комунальної установи «Севастопольський академічний російський драматичний театр імені А.В. Луначарського» про визнання договору оренди від 22.09.2009 №2 продовженим на певний строк (зміну умов договору в частині строку його дії в судовому порядку), з підстав відсутності доказів перебування у провадженні господарського суду міста Севастополя вказаної справи.
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 15.05.2013 проти позову заперечує, зокрема зазначивши наступне: відповідно до пункту 35 Положення про порядок передачі в оренду комунального майна вирішення питання про продовження строку дії договору оренди не входить до компетенції позивача, а є виключною компетенцією конкурсної комісії з оренди комунального майна; рішенням міської конкурсної комісії з оренди комунального майна (протокол від 25.09.2012 №8-12) строк дії договору оренди нерухомого майна від 22.09.2009 №2 продовжений на 2 роки, а відтак вимоги позивача є безпідставними.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, просить суд позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечує з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
В С Т А Н О В И В:
22.09.2009 між комунальною установою «Севастопольський академічний російський драматичний театр імені А.В. Луначарського» (Орендодавець) та приватним підприємством «Модис-плюс» (Орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна №2 (далі - Договір) /арк.с. 8-12/.
Відповідно до пункту 1.1 Договору з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найвищих результатів господарської діяльності Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно: вбудоване нежитлове приміщення 1-43а, площею 11,13 кв.м., асфальтобетонний майданчик І, огорожі №№ 2, 3, що складає 13/1000 часток будівлі, розташованої за адресою: м. Севастополь, пр. Нахімова, 6, що знаходиться на балансі комунальної установи «Севастопольський академічний російський драматичний театр імені А.В. Луначарського» (далі - об'єкт оренди), вартість якого складає, згідно Акту оцінки вартості (експертному висновку) станом на 30.01.2003 року - 35813 гривень.
Пунктом 2.3 Договору встановлено, що вступ Орендаря до користування майном наступає одночасно з підписаним сторонами Акту приймання-передачі об'єкту оренди (додаток №2).
Відповідно до пунктів 2.5, 4.8 Договору повернення Орендарем орендованого майна здійснюється протягом одного тижня після закінчення договору. Майно повинно бути повернуто в стані, в якому його було одержано, з урахуванням нормального зносу. Приймання-передача об'єкту оренди після припинення дії договору оренди здійснюється комісією, що складається з представників Орендодавця, Орендаря. Вартість майна, яке повертається Орендарем Орендодавцю, визначається на підставі акту оцінки, складеного за даними інвентаризації майна на момент припинення договору оренди, звіреного з актом приймання-передачі майна в оренду. Передача майна Орендарем і приймання його Орендодавцем оформляється актом приймання-передачі об'єкту оренди, який підписується представниками сторін. Об'єкт оренди вважається повернутим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкту оренди.
Цей договір вважається укладеним з моменту досягнення домовленості по всім умовам договору та набуває чинності з моменту його підписання, нотаріального посвідчення, державної реєстрації, та діє до 08.01.2013 (пункт 7.1 Договору).
Як вбачається з матеріалів справи, Договір погоджений Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради, 22.09.2009 посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №2784.
22.09.2009 об'єкт оренди був прийнятий відповідачем за актом приймання-передачі орендованого майна (додаток 2 до Договору) /арк. с. 13/.
06.02.2013 позивач звернувся до відповідача з листом від 06.02.2013 за вих.№27, в якому повідомив останнього про припинення Договору у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, та запропонував повернути орендоване майно за актом приймання-передачі.
Неповернення відповідачем об'єкту оренди у встановлений Договором строк, і стало причиною звернення позивача до господарського суду з даним позовом.
За приписами частини першої статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (далі - Закон) орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди, зокрема, у разі закінчення строку дії договору оренди.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону (в редакції на момент укладення сторонами Договору) термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні» від 15.12.2009 № 1759-VI, який набрав чинності 30.12.2009, частина перша статті 17 Закону доповнена реченням такого змісту «термін договору не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін».
Крім того, у пункті 5 Прикінцевих положень цього Закону встановлено, що термін договорів оренди державного та комунального майна для суб'єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим Законом, вважати продовженим до п'яти років з дня укладення, якщо орендар не пропонує менший термін.
Проаналізувавши положення вказаного Закону, суд дійшов висновку, що обов'язковість виконання всіма державними органами, в тому числі сторонами у справі, імперативних приписів вказаного закону не поставлено законодавцем у залежність від намірів власника (орендодавця) чи балансоутримувача використовувати орендоване майно для власних потреб або від будь-яких інших обставин, за винятком пропонування орендарем (суб'єктом малого підприємництва) меншого, ніж 5 років, терміну продовження договорів оренди державного та комунального майна.
Звідси, мінімальний п'ятирічний термін дії договорів оренди державного та комунального майна, укладених до набрання чинності цим Законом (до 30.12.2009), є встановленим в силу імперативних приписів пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні», що свідчить про конституційний обов'язок сторін дотримуватись приписів цього закону та не перешкоджати суб'єкту малого підприємництва проводити підприємницьку діяльність в нежитловому орендованому приміщенні.
Як раніш встановлено судом, датою укладення Договору є 22.09.2009, тобто дата, яка передує даті набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні», а строк його (Договору) дії є меншим, ніж п'ять років (22.09.2009-07.01.2013).
Відповідно до абзацу третього частини третьої статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами малого підприємництва, зокрема, є юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач за вказаними критеріями відноситься до суб`єктів малого підприємництва, а відтак на нього розповсюджується і дія пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні».
З урахуванням викладених вище норм чинного законодавства та встановлених обставин, у зв'язку з наполяганням відповідача на продовженні орендних правовідносин, договір оренди нерухомого майна від 22.09.2009 №2, укладений між комунальною установою «Севастопольський академічний російський драматичний театр імені А.В. Луначарського» та приватним підприємством «Модис-плюс», є продовженим до 22.09.2014.
За таких обставин, позов комунальної установи «Севастопольський академічний російський драматичний театр імені А.В. Луначарського» до приватного підприємства «Модис-плюс» (далі - відповідач) про звільнення об'єкту оренди: вбудоване нежитлове приміщення 1-43а, площею 11,13 кв.м., асфальтобетонний майданчик І, огорожі №№2,3, що складає 13/1000 часток будівлі, розташованої за адресою: м. Севастополь, пр. Нахімова, 6, і передати їх за актом приймання-передачі позивачу, є безпідставним і таким, що не підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову комунальної установи «Севастопольський академічний російський драматичний театр імені А.В. Луначарського» до приватного підприємства «Модис-плюс» про звільнення об'єкту оренди: вбудоване нежитлове приміщення 1-43а, площею 11,13 кв.м., асфальтобетонний майданчик І, огорожі №№ 2, 3, що складає 13/1000 часток будівлі, розташованої за адресою: м. Севастополь, пр. Нахімова, 6, і передати їх за актом приймання-передачі позивачу, - відмовити повністю.
Повне рішення складено 21.05.2013.
Суддя О.М.Архипенко