14.05.2013

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/3372/13-к

Провадження № 1-кп/361/178/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 14» травня 2013 року Броварський міськрайонний суд Київської області

у складі:

головуючого: судді - Пошкурлат О.М.,

при секретарі - Німчук О.В.,

за участю прокурора - Неділька С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бровари кримінальне провадження № 12013100130000712 по обвинуваченню:

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Олександрівськ, Боханського району, Іркутської області, РФ, громадянина Російської Федерації, з повною середньо – технічною освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, який мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, раніше не засудженого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

13 лютого 2013 року, близько 01 год. ОСОБА_1, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння та перебуваючи в м. Бровари, Київської області, за попередньою змовою з ОСОБА_3, матеріали відносно якої виділені в інше провадження, шляхом відчинення дверей до гаражного приміщення, що на прибудинковій території будинку АДРЕСА_2, проникли всередину, звідки намагалися вчинити таємне викрадення болгарки марки «ИНТЕРСКОЛ УШМ - 150», вартістю 600 грн., ключа розвідного, вартістю 50 грн. та ключа рожкового на « 14», вартістю 15 грн., а всього на загальну суму в 665 грн. Проте довести свій злочин до кінця не змогли, оскільки на місця злочину були затримані господарем гаража - ОСОБА_4

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України, визнав, покаявся у вчиненому та суду показав, що 13 лютого 2013 року разом зі своєю знайомою ОСОБА_3 перебували на залізничному вокзалі м. Бровари. Оскільки о 12 год. ночі їх попросили залишити приміщення вокзалу, вони пішли гуляти вулицями міста. Близько 1 год. ночі, вживши перед цим пиво, вони підійшли до одного з гаражів, за якою адресою, він не знає, де за домовленістю з ОСОБА_3 вирішили вчинити крадіжку з вказаного гаражного приміщення. Підійшовши до останнього він відчинив двері, в який спосіб вже не пам'ятає, і проникнувши всередину такого намагалися таємно викрасти болгарку електричну та два ключі. Проте, виходячи з приміщення, були затримані власником гаража та його родичами.

У вчиненому кається та просить суд не суворого покарання.

На підставі ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

За наведених обставин суд вважає, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_1, знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, а його дії органами досудового розслідування за ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб та поєднане з проникненням у приміщення, кваліфіковані правильно.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», зі змінами та доповненнями, виходить з принципів законності, справедливості, обгрунтованності та індивідуалізації покарання.

У відповідності до ст. 66 КК України, суд вважає за можливе визнати як обставину, що пом'якшує покарання за скоєне - щире каяття.

Обтяжуючою вину обставиною суд визнає - вчинення кримінального правопорушення особою у стані алкогольного сп'яніння.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, соціальне становище, відсутність даних про перебування його на профілактичному обліку у лікаря психіатра та нарколога, раніше не засудженого, а також посередню характеристику за місцем фактичного проживання на момент вчинення злочину та перебуванням на його обліку малолітньої дитини.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Суд, детально проаналізувавши поведінку обвинуваченого після вчиненого кримінального правопорушення, його щире каяття, наслідки суспільно - небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, зважив на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, прийшов до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним правопорушень буде достатнім призначити покарання ближче до мінімальної межі санкції ч. 3 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі, зі звільненням його від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов»язків, передбачених ст. 76 КК України.

Речові докази по кримінальному провадженню та цивільні позови - відсутні.

Витрати, пов'язані з залученням експертів, стягнути з обвинуваченого в користь держави у розмірі документально підтверджених витрат.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

У відповідності до ст. 75 КК України, звільнити засудженого від відбування призначеного йому покарання, встановивши іспитовий строк в 1 (один) рік 6 (шість) місяців, якщо протягом встановленого строку він не вчинить нового злочину та виконає обов'язки, передбачені п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України, які суд покладає на засудженого, після набрання вироком законної сили, а саме:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; - повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; - періодично з»являтися на реєстрацію до кримінально - виконавчої інспекції.

Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишити попередній - особисте зобов'язання.

Речові докази по кримінальному провадженню та цивільні позови - відсутні.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави в особі НДЕКЦ (сектору з техніко-криміналістичного забезпечення роботи Броварського МВ) 392 грн., як витрати, пов'язані з залученням експертів для проведення трасо логічної експертизи за № 141 від 21.02.2013.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Головуючий: суддя О. М. Пошкурлат