Справа № 2а-603/2008 року
ПОСТАНОВА|постанова|
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2008 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі: головуючої судді Бортник О.П.
при секретарі Фльоровій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про оскарження бездіяльності посадових осіб,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 20.08.2008 року звернулася до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, в якому оскаржує бездіяльність посадових осіб і просить визнати за ним право використати належне йому майно у комерційних метах.
Вимоги мотивовані тим, що він, будучи власником домоволодіння АДРЕСА_1, бажає використовувати його частину для розміщення крамниці, об'єкту сфери послуг і офісу. З цією метою він звернувся до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради для отримання відповідного дозволу, але відповіді не отримав. Він вважає, що така бездіяльність порушує його право власності.
Представник позивача у судовому засіданні, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно, в письмових запереченнях позов не визнав по тих підставах що Законом заборонено використовувати житлові приміщення для інших потреб крім проживання. Не за цільовим призначенням можуть використовуватися лише житлові приміщення, які у встановленому порядку переведені в категорію нежитлових.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 |позовниця,позивачка| є власником будинку АДРЕСА_1. Частину даного будинку власник бажає використовувати як крамницю, об'єкт сфери послуг і офіс.
З цією метою для отримання відповідного дозволу він звернувся до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, але відповіді не отримав.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» і ст. 152 ЖК України з урахуванням вимог Закону України «Про основи містобудування» до компетенції органів місцевого самоврядування - виконавчих комітетів міських (районних) рад - відноситься вирішення питань переобладнання житлових приміщень і дача дозволу на розташування в житлових приміщеннях офісів, контор, торгівельних організацій і їх використання для інших цілей невиробничого характеру, яке оформлюється актом органу місцевого самоврядування, що видається в межах повноважень, тобто рішенням виконавчого комітету.
Ст. 41 Конституції України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Норми ст. 320 ЦК України визначають, що власник має право здійснювати відносно свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Громадяни мають право використовувати майно, що їм належить, для ведення господарської і іншої, не забороненої законом, діяльності. Жоден державний орган не має права втручатися в здійснення власником правомочності по володінню, користуванню і розпорядженню своїм майном, або встановлювати не передбачені законодавчими актами України додаткові обов'язки і обмеження.
Згідно ст. ст. 150, 152 ЖК| України громадяни, що мають в приватній власності житловий будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання та проживання членів їх сім'ї, і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд (продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші, не заборонені законом, угоди).
Переобладнання і перепланування житлового будинку (квартири), що належить громадянину на праві приватної власності, проводиться з дозволу виконкому відповідної ради.
Таким чином, громадянин, що має на праві приватної власності житловий будинок або квартиру, має право на свій розсуд вирішувати питання про доцільність їх використання, тим більше, що чинне законодавство не містить заборони на використання житлового приміщення як об'єкту торгівлі і сфери послуг.
У ст. 6 ЖК України і ст. 383 ЦК України міститься лише заборона на використання житлових приміщень для потреб виробничого характеру. Використання житлового приміщення як об'єкту торгівлі і сфери послуг не може розглядатися як виробнича діяльність.
Сусіді не заперечують проти використання частині цього будинку як об'єкту торгівлі, сфери послуг і офісу.
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.
Доводи відповідача, що позивач не має права на використання належного йому житлового будинку як об'єкту торгівлі і сфери послуг, суперечать вказаним вище законодавчим актам.
На підставі вищевикладеного, відповідно до ст. ст. 6, 150, 152 Житлового Кодексу України, ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про основи містобудування», ст. ст. 8, 41 Конституції України, ст. ст. 320, 383 Цивільного Кодексу України, керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 159-163 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право на використання частини належного йому будинку АДРЕСА_1 як офісу, об'єкту сфери послуг і торгівлі.
Зобов'язати виконавчий комітет Сімферопольської міської ради видати дозвіл на розміщення об'єкту торгівлі і сфери послуг за вказаною адресою.
Постанова може бути оскаржена в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Київський районний суд м. Сімферополя шляхом подання протягом 10 днів з дня проголошення постанови заяви про її апеляційне оскарження, та подання протягом 20 днів після цього апеляційної скарги.
Головуюча: