Справа 2а-60/2008 року
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2008 року місто Сімферополь
Київський районний суд міста Сімферополя у складі:
Головуючої - судді Бортник О.П.
при секретарі - Фльоровій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в АР Крим, Головному управлінню Пенсійного фонду України в АР Крим про перерахунок пенсії
В с т а н о в и в:
22 серпня 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління МВС України в АР Крим про перерахунок пенсії.
Вимоги мотивовані наступним:
ОСОБА_2 є пенсіонером по інвалідності з 1997 року, у зв'язку з чим Головним управлінням МВС України в АР Крим йому була нарахована пенсія відповідно до Закону України «Про міліцію», Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України № 395 від 20 липня 1992 року «Про додаткове коректування рівнів державних пенсий» і постановою Кабінету Міністрів України № 1002 від 26 серпня 1996 року «Про переоцінку товарів (работ, послуг) і механізм контролю за переглядом цін і формуванні вартісних показників в умовах грошової реформи». При перерахунку йому пенсії з 01 січня 2005 року Головним управлінням МВС України в АР Крим за основу була взята інформація про його грошовий зміст по останній посаді, і відповідно до цього розрахунку встановлена пенсія в сумі 687 грн. 43 кор.
Пенсія по інвалідності призначена у розмірі 80 відсотків грошового змісту в сумі 1374 грн. 86 кор. З 01 січня 2005 року 50% перерахованої пенсії складає 687 грн. 43 кор., але приведений розрахунок є невірним. Не дивлячись на вимоги пункту 3 Указу Президента України від 04 жовтня 1996 р. № 926/96 і підпункту 5 пункту 45 Наказу МВС України від 01 листопада 2003 року № 1236 в перерахунку пенсії з 01 січня 2005 року взагалі не виплатила доплату в розмірі від 25 до 50 відсотків суми пенсії, яка могла б бути нарахована. Право на отримання вказаної надбавки позивач придбав в 1996 році, коли, відповідно до вимог діючого законодавства, отримав право на пенсію по вислузі років і залишався за власним бажанням і на користь держави на службі.
У листі від 12 березня 2007 року № 33/1041 ГУ МВС України в АР Крим вказано, що даний вид грошового змісту є необов'язковою виплатою і встановлення працівникам цих надбавок є правом керівника. Це суперечить п. 3 Указу Президента України від 04 жовтня 1996 року № 926/96, оскільки дві надбавки цього ж пункту були враховані при нарахуванні пенсії позивачу.
Таким чином, посадовцями ГУ МВС України в АР Крим порушені вимоги чинного законодавства України.
Ухвалою Київського районного суду міста Сімферополя від 27 березня 2008 року як співвідповідач у справі залучене Головне управління Пенсійного фонду України в АР Крим.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав.
Представник відповідача Головного управління МВС України в АР Крим в судове засідання не з'явився, про слухання справи сповіщений належно, просив розглянути справу в його відсутність, надав заперечення проти позову, згідно якого:
ГУ МВС України в АР Крим позов ОСОБА_1 не визнає по тих підставах, що пенсія позивачу призначалася відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницкого складу ОВС і деяких інших осіб», згідно якої, пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, яке працівник одержував по останній штатній посаді перед звільненням, тобто якщо працівник перед звільненням не одержував додаткових видів грошового забезпечення, вона не могла бути врахована при нарахуванні пенсії. Оскільки позивач не одержував, згідно грошового атестата, пенсійної доплати, йому була нарахована пенсії відповідно до чинного законодавства на той період, то законних підстав для перерахунку пенсії в даний час не є.
Крім того, ГУ МВС України в АР Крим вважає, що позивач пропустив строк позовної давності для звернення в суд з адміністративним позовом, оскільки, закон про перерахунок пенсій набув чинності ще в 2005 році і позивачу був зроблений відповідний перерахунок пенсії, при незгоді з перерахунком він міг своєчасно звернутися до суду.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим позов не визнав за тих же підстав.
Суд, вислухавши позивача, представника Головного управління пенсійного фонду України в АР Крим, дослідивши матеріали справи, вважає, що в позові необхідно відмовити по наступних підставах.
Позивач у справі - ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ з 1997 року.
Статтею 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХП «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, і деяких інших осіб», пенсії військовослужбовцям і іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом обчислюються з грошового забезпечення по останній штатній посаді перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військове звання, процентну надбавку за вислугу років, додаткові види грошового забезпечення, встановлені законодавством.
Перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, встановлений ухвалою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року № 452, не є вичерпним, оскільки іншими нормативно-правовими актами введені інші щомісячні надбавки, доплати і підвищення, які теж є щомісячними додатковими видами грошового забезпечення і також можуть бути враховані при нарахуванні пенсії, але лише тим особам, які одержували їх під час проходження служби і були звільнені з неї після їх введення.
Відповідно до статті 63 Закону і п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям і прирівняним до них особам проводиться у зв'язку зі змінами розміру грошового забезпечення, з якого обчислюються пенсії, проведеного після звільнення їх зі служби.
Пунктом 2 «Завершальних положень Закону № 2262-ХП встановлено, що особи, яким раніше призначена пенсія, згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начасльницького та рядового складу, органів внутрішніх справ і деяких інших осіб», мають право на перерахунок пенсії з урахуванням положень цього Закону і виплату 50% перерахованої пенсії з 01 січня 2005 року, а з 01 січня 2006 року - 100% перерахованої пенсії.
Як вбачається з документів пенсійної справи, позивач вказані надбавки не одержував під час проходження служби, оскільки був звільнений в 1997 році. Дії Указів Президента України від 23 лютого 2002 року № 173 і від 05 травня 2003 року № 389 на нього не розповсюджуються, і, отже, встановлення нового щомісячного додаткового вигляду грошового забезпечення після звільнення військовослужбовця із служби, які він не одержував під час проходження служби, не може бути підставою для перерахунку раніше призначеної пенсії.
П.8 ухвали Пленуму Верховного суду України № 4 від 15 квітня 2005 року роз'яснює, що законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 01 січня 2005 року не було передбачено можливості перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку з введенням після звільнення військовослужбовців і осіб, які мають право на пенсію відповідно до Закону від 09 квітня 1992 року нового щомісячного додаткового вигляду грошового забезпечення, який вони не одержували під час служби, а також премій.
Закон України від 15 червня 2004 року № 1769-1У «Про внесення змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, органів внутрішніх справ і деяких інших осіб», який набрав чинності 01 січня 2005 року, не мають зворотної сили, тому вимоги про перерахунок пенсії з урахуванням введених в дію після звільнення із служби нового щомісячного додаткового вигляду грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто до 01 січня 2005 року, задоволенню не підлягають.
Крім того, суд вважає, що позивач пропустив строк позовної давності.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2005 року було відомо про те, що вищезгадані виплати він не одержує, проте за захистом своїх прав він звернувся до суду тільки 22 серпня 2007 року, тобто по закінченню строків, встановлених законом, а саме ст. 248-2 ЦПК України /в редакції 1963 года/ і ст. 99 КАС України.
Відповідно до положень ст. 100 КАС України, пропуск строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.
Як убачається з матеріалів справи, в своїх запереченнях по позову Головне управління МВС України в АР Крим посилається на вказані норми і наполягає на відмові в задоволенні позову також у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Поважності причин пропуску зазначеного строку позивачем не доведено, з матеріалів справи таких причин також не вбачається.
На підставі викладеного, відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницкого складу ОВС і деяких інших осіб», Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХП «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, і деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року № 452, п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начасльницького та рядового складу, органів внутрішніх справ і деяких інших осіб» , п.8 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 15 квітня 2005 року, Закону України від 15 червня 2004 року № 1769-1У «Про внесення змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, органів внутрішніх справ і деяких інших осіб», керуючись ст.ст. 158 -163 КАС України, суд
постановив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в АР Крим, Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим про перерахунок пенсії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через Київський районний суд м. Сімферополя шляхом подачі протягом 10 днів від дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження, після чого протягом 20 днів подачі апеляційної скарги з приношенням її копії в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим або у порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Головуюча суддя - Бортник О.П.