Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 116/1517/13-ц
Провадження № 2/116/1011/13
17.05.2013 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Биховець М.О., при секретарі Гусєвій К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» про дострокове розірвання кредитного договору та визнання частково недійсним договору,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із позовом до ПАТ «Платинум-Банк» про визнання частково недійсним договору, а 08.04.2013 року доповнив позовні вимоги та просив достроково розірвати кредитний договір, мотивуючи свої вимоги тим, що 15.11.2010 року між ПАТ «Платинум Банк» та позивачем укладено кредитний договір №336/2653SFPR7, відповідно до якого відповідач надав позивачу грошові кошти у тимчасове платне користування на поточні потреби у сумі 5526,91 грн. на строк 36 місяців. Положення договору не були розтлумачені позивачу, тому він не розумів суті окремих умов договору та не міг чітко виразити своє волевиявлення. Тому просить достроково розірвати кредитний договір та визнати його недійсним у частині сплати 665 грн. за страхування кредиту, а також у частині відсоткової ставки 108,84% у сумі 7001,23 грн.
У судове засідання 17.05.2013 року сторони не з'явилися, сповіщені у встановленому законом порядку про час і місце судового розгляду (л.с. 90,91), позивач надав заяву про розгляд справи у його відсутності. Відповідач у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву з проханням розглянути справу у відсутності його представника, у своїх запереченнях на позов просив у задоволенні позову відмовити.
Суд вважає за можливе слухати справу за відсутності сторін та вирішити справу на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги не обґрунтованими та не законними, які не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судовим розглядом встановлено, що 15.11.2010 року між ПАТ «Платинум Банк» та позивачем укладено кредитний договір №336/2653SFPR7, відповідно до якого відповідач надав позивачу грошові кошти у тимчасове платне користування на поточні потреби у сумі 5526,91 грн. на строк 36 місяців (а.с. 20-21).
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надав кредитні кошти за товар у сумі 4501,68 грн., страхової премії у сумі 665,10 грн., комісії за надання кредиту у сумі 360,13 грн., що підтверджується меморіальними ордерами №46257937 від 17.11.2010 р (а.с. 54-56).
Згідно п. 1.1.1. та п. 3.8 договору банк надав позивачу грошові кошти на наступних умовах: суму кредиту - 5526,91 грн. строком на 36 місяців, процентна ставка якого складає 0,0001%, з комісією за надання кредиту у сумі 360,13 грн., комісію за обслуговування кредиту у сумі 166 грн. з цільовим призначенням для купівлі товару з датою повернення не пізніше ніж 15.11.2013 року. Пунктом 3.8. договору передбачено сплата одноразової премії у розмірі 665 грн. 10 коп. Згідно п. 2.8. договору погашення позичальником заборгованості за кредитом здійснюється щомісячно рівними частинами в сумі 320,00 грн. (а.с.20). У додатку №1 графіку платежів за кредитним договором зазначено сума щомісячного платежу 320 грн., що складається з щомісячної комісії 166,00 грн., тіла кредиту 154,00 грн. (166,00 грн.+154,00 грн.=320 грн.).
Згідно заяви-анкети від 15.11.2010 року у який є особистий підпис позивача останньому була надана інформація, що комісія за надання кредиту становить 8,0000%, щомісячна комісія за обслуговування кредиту становить 3,0000% з нульовим першим внеском (а.с. 41) Станом на 01.04.2013 року у позивача заборгованість за кредитом становить 1570 грн. 44 коп., яка складається з пені у сумі 432,77 грн., комісії у сумі 639,29 грн., тіла кредиту у сумі 498, 38 грн. (а.с. 57-59). Також
Згідно з ч.1 ст.230 ЦПК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела іншу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення такий правочин визнається судом недійсним
Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Згідно з ч.1 ст.229 ЦПК України, істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якості речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.
Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
Позивач не надав суду доказів на підтвердження того, що відповідач ввів його в оману щодо обставин, що мають істотне значення.
Від позивача відповідачу не надходило заяв про те, що його змусили всупереч власного волевиявлення укласти оспорюваний договір.
Даних про те, що при укладенні договору відповідач заперечував наявність обставин, які могли або можуть перешкодити вчиненню правочину, або відповідач замовчував наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, судом не встановлено.
Крім того, відповідно до положень діючого законодавства, невиконання або неналежне виконання угоди не може бути підставою для визнання угоди недійсною.
Судом встановлено, що укладений між сторонами договір відповідає вимогам ст.203 ЦК України, так як його зміст не суперечить положенням Цивільного кодексу України, а також іншим актам цивільного законодавства, зокрема Закону України «Про захист прав споживачів», сторони правочину мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників правочину були вільними і відповідали їх внутрішній волі, договір було укладено у формі встановленої законом, правочин був спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлено договором.
Відповідно ст. 1056 ч. 2 ЦК України позичальник має право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ст. 60 ч. 1 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Посилання позивача на те, що положення кредитного договору в частині сплати за страхування та відсоткової ставки є недійсним в зв`язку з тим , що положення договору не були розтлумачені , тому він не розумів суті окремих умов договору та не міг чітко виразити своє волевиявлення, суд вважає безпідставним оскільки позивач сам уклав кредитний договір з відповідачем на підставі вільного волевиявлення, і ставлячи підпис, вважав його справедливим.
Тобто, при підписанні кредитного договору, всі передбачені чинним законодавством вимоги для укладення договорів були дотримані, договори містять всі передбачені чинним законодавством відомості, дотримано всіх вимог щодо змісту та форми їх укладення, а тому не вбачається підстав стверджувати про невідповідність окремих пунктів договору вимогам законодавства, на що позивач посилається у своїй позовній заяві.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про дострокове розірвання кредитного договору та визнання кредитного договору частково недійсним не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не підлягають
задоволенню, оскільки кредитний договір укладений позивачем на підставі вільного волевиявлення,позивачем не вказно конкретно підстави визнання договору недійсним відповідно до ст.203,215 ЦПК УКраїни , тому в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 203, 215, 229, 230, 651, 1054-1055, 1056-1, ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 169, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» про дострокове розірвання кредитного договору та визнання частково недійсним договору відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не брали участі у судовому засіданні, у той самий строк з дня отримання копії судового рішення.
Суддя: