Справа № 1111/10494/12

2/1111/2511/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2013 Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді Тищук Н.О.

при секретарі Люльчак А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Родовід Банк» про визнання частково недійсним договору поруки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вказав, що 01.10.2007 року між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, згідно якого останній отримав кредит в сумі 19 000 дол. США строком до 01.10.2017 року під 14 % річних. Згідно з умовами додаткових угод до кредитного договору процентна ставка збільшена з 29.07.2008 року до 16 % річних. Позичальник належним чином зобов'язання за кредитним договором не виконує, внаслідок чого заборгованість станом на 10.12.2012 року складає 41 693,19 дол., що еквівалентно 333 253,62 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 16 945,72 дол. США; прострочена заборгованість за процентами - 2 777,56 дол. США, пеня - 16 951,44 дол. США, 3 % річних від суми простроченого кредиту - 1 589,20 дол. США, 3 % річних від суми прострочених процентів по кредиту - 293,94 дол. США. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 01.10.2007 року між банком та ОСОБА_2 був укладений відповідний договір поруки. Просив суд стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором у розмірі 41 693,19 дол. США, що станом на 10.12.2012 року еквівалентно 333 253,62 грн.

В ході судового розгляду представник позивача вимоги уточнив. Просив суд стягнути з відповідачів солідарно заборгованість у розмірі 41 693,19 дол. США.

ОСОБА_2 пред'явила зустрічний позов до ПАТ «Родовід Банк» про визнання частково недійсним договору поруки. Зазначила, що пунктом 1.1 договору поруки визначено зобов'язання поручителя солідарно відповідати перед банком разом із поручителем щодо зобов'язань, які витікають з кредитного договору та усіх додаткових угод, які можуть бути укладені між банком та позичальником. Доведені до відома поручителя умови кредитного договору не надавали можливості передбачити параметри зміни розміру процентної ставки. Просила суд визнати п. 1.1 договору поруки в частині обов'язку поручителя солідарно відповідати перед банком за своєчасне та повне виконання зобов'язань позичальником за усіма додатковими угодами недійсним.

Представник позивача у судовому засідання уточнені позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позові. Зустрічний позов не визнав з огляду на його безпідставність.

Відповідач ОСОБА_1 позов визнав частково, а саме у частині розміру заборгованості за кредитом в сумі 16 945,72 дол. США та розміру простроченої заборгованості за процентами - 2 777,56 дол. США. Просив суд застосувати позовну давність до вимог про стягнення пені.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, повідомлена про час та місце розгляду справи належним чином. Надала заяву, відповідно до якої вимоги зустрічного позову підтримала у повному обсязі, просила розглянути справу за її відсутності. Крім того, відповідачем також надано заперечення проти позову, згідно яких остання зазначила, що дія договору поруки припинилась з 29.07.2008 року у зв'язку з тим, що підвищення розміру відсоткової ставки за кредитним договором, внаслідок чого збільшився обсяг її відповідальності, здійснено без її згоди.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а вимоги зустрічного позову задоволенню не підлягають, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.10.2007 року між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 539/ІЖ-001.07.1, за умовами якого відповідач отримав кредит на придбання житлового будинку, незавершеного будівництвом та земельної ділянки на загальну суму 19 000 дол. США строком по 01.10.2017 року включно під 14 % річних. За умовами додаткової угоди до кредитного договору від 29.07.2008 року пункт 1.3 кредитного договору викладено в новій редакції - розмір процентної ставки за договором встановлено в розмірі 16 % річних, починаючи з дати підписання цієї угоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У судовому засіданні також встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 01.10.2007 року між цим же банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 539/1-ДП.07, за умовами якого остання зобов'язалась перед кредитором солідарно відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором від 01.10.2007 року, а також усіх додаткових угод, які можуть бути укладені до закінчення строку дії його дії, що укладені між банком та позичальником (пункт 1.1).

Статтею 553 ч. 1 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання зебезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

ОСОБА_2 пред'явила зустрічний позов до ПАТ «Родовід Банк» про визнання недійсним пункту 1.1 договору поруки, посилаючись на те, що умова договору щодо встановлення її обов'язку перед кредитором солідарно відповідати за виконання зобов'язань позичальника в тому числі і за зобов'язаннями з усіх додаткових угод, які можуть бути укладені до закінчення строку дії його дії, не відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст.. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір поруки був підписаний особисто поручителем ОСОБА_2 Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_2 ознайомилась і погодилась з умовами договору поруки, та зобов'язувалась їх виконати.

Підстави недійсності правочину визначені ст. 215 ЦК України і в даному спорі застосуванню не підлягають.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав визнання недійсним пункту 1.1 договору поруки.

Згідно ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» відповідно до частини 1 статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а, отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.

З обставин справи вбачається інформованість поручителя і його згода на збільшення розміру його відповідальності. Так, відповідно до п. 1.1 договору поруки ОСОБА_2 зобов'язалась перед кредитором солідарно відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором від 01.10.2007 року, а також усіх додаткових угод до кредитного договору, які можуть бути укладені до закінчення строку дії його дії, що укладені між банком та позичальником.

Таким чином, суд приходить до висновку, що підстави вважати, що зміна зобов'язання, внаслідок якої збільшився обсяг відповідальності поручителя, здійснена без його згоди, відсутні.

У судовому засіданні з'ясовано, що позичальник - відповідач ОСОБА_1 належним чином зобов'язання за договором не виконує. Згідно розрахунку наданого банком заборгованість ОСОБА_1 станом на 10.12.2012 року складає 41 693,19 дол., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 16 945,72 дол. США; прострочена заборгованість за процентами - 2 777,56 дол. США, пеня - 16 951,44 дол. США, 3 % річних від суми простроченого кредиту - 1 589,20 дол. США, 3 % річних від суми прострочених процентів по кредиту - 293,94 дол. США. Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні визнав позовні вимоги у частині розміру простроченої заборгованості за кредитом в сумі 16 945,72 дол. США та у частині розміру простроченої заборгованості за процентами в сумі 2 777,56 дол. США.

Згідно ст. 625 ч. 2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

За умовами п. 4.5 кредитного договору позичальник зобов'язується за порушення строків (термінів) повернення кредиту чи сплати процентів за користування кредитом, сплачувати банку пеню за кожний день прострочки у розмірі подвійної процентної ставки, яка вказана в п. 1.3 цього договору, від суми простроченого платежу.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, а також у строк (термін) встановлений для його виконання.

Позовні вимоги у частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню, оскільки частиною 2 статті 258 ЦК України встановлено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. Таким чином з відповідачів в солідарному порядку підлягає стягненню пеня у розмірі 6 329,73 дол. США.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 26 646,43 дол. США, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 16 945,72 дол. США; прострочена заборгованість за процентами - 2 777,56 дол. США; пеня - 6 329,73 дол. США; загальна сума 3 % річних від суми простроченої кредитної заборгованості - 593,41 дол. США.

На підставі ст. 88 ч. 1 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме судовий збір у розмірі по 1064,93 грн. з кожного з відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258, 526, 530, 549, 551, 553, 554, 625, 627, 628, 1054 ЦК України, ст.ст. 88, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 26 646,43 дол. США.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» судовий збір у розмірі 1064,93 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» судовий збір у розмірі 1064,93 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ «Родовід Банк» про визнання частково недійсним договору поруки - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення через даний суд до Апеляційного суду Кіровоградської області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н.О.Тищук