ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.11.06 р. Справа № 23/317а
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Забарющего М.І., розглянувши матеріали
За позовною заявою: малого приватного виробничого підприємства “Альянс” м. Донецьк
до відповідача: Виконавчого комітету Донецької міської ради м. Донецьк
третя особа: приватний підприємець Бистрицький Олексій Леонідович м. Донецьк
про визнання рішення відповідача № 13/2 від 24.01.2001р. недійсним
Суддя Забарющий М.І.
Представники сторін:
від позивача: Косенчук В.Ю. за дов.; Кравцова Л.М. за дов.
від відповідача: Ліпчанський С.М. за дов.
від третьої особи: Бистрицький О.Л. – підприємець
СУТЬ СПОРУ:
Справа слухалась 14.11.2006р. У засіданні суду була оголошена перерва на 15.11.2006р.
Позивач, мале приватне виробниче підприємство “Альянс” м. Донецьк, звернувся до суду з позовом про: визнання недійсним рішення відповідача, виконавчого комітету Донецької міської ради м. Донецьк, від 24 січня 2001р. № 13/2 “Про затвердження акту державної технічної комісії з приймання в експлуатацію переобладнаної та перепланованої квартири № 1 під промтоварний магазин з обладнанням окремого входу в житловому будинку № 8 по вул. Університетській у Ворошиловському районі”; зобов’язання Бистрицького Олексія Леонідовича та Бистрицьку Марину Вікторівну, як співвласників приміщення перепланованої квартири № 1 під промтоварний магазин з окремим входом в житловому будинку № 8 по вул. Університетській , усунути перешкоди у здійснення права власності МПВП “Альянс”, а саме демонтувати вітрину магазина в частині, яка закриває фасад приміщення, що належить позивачу.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на: придбання ним у вересні 1996р. вбудованого нежилого приміщення, яке розташоване за адресою – м. Донецьк, вул. Університетська, 8; придбання у 2000р. Бистрицьким О.Л. квартири поряд з приміщенням, яке придбало МПВП “Альянс” ; проведення 3-ю особою ремонту фасаду , в результаті якого прибудована вітрина майже на 1 метр закрила фасад помешкання МПВП “Альянс”; своє звернення до інспекції ДАБК відповідача з приводу спірної ситуації після чого позивачу стало відомо про оскарження рішення; звернення за сприянням у розв’язанні проблеми до секретаріату Президента України та органів прокуратури; ст. 216 Господарського кодексу України ( далі – ГК); ст. 115 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).
Позивач заявою від 31.10.2006р. збільшив свої вимоги та заявив клопотання про залучення до участі у справу в якості відповідачів Бистрицького Олексія Леонідовича та Бистрицьку Марину Вікторівну . Це клопотання суд відхилив, оскільки згідно ст.50 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем в адміністративних справах може бути суб’єкт владних повноважень – згадані особи до таких суб’єктів не відносяться.
Суд задовольнив клопотання позивача від 02.11.2006р про витребування у КП “Бюро технічної інвентаризації м.Донецька” оригіналу інвентарної справи по будівлі літ. А-5 по вул. Університетській, 8, м. Донецьк (див. ухвалу від 31.10.2006р.).
Суд відхилив клопотання позивача про залучення в якості свідка п. Єгорченкова В.А., оскільки зі змісту клопотання витікає, що він міг би приймати участь у справі як спеціаліст, але при необхідності призначення судової експертизи.
Клопотання 3-ї особи про залучення до участі у справу свідків суд відхилив, оскільки суду не доведено що: ці особи проживали у будинку № 8 по вул. Університетській , м. Донецьк на рік введення будинку в експлуатацію та мали відношення до цієї будівлі на протязі 1966р.-2006р.; з технічного паспорту БТІ на приміщення, яке придбав позивач видно, що вікно, на яке посилається позивач було відсутнє.
У заяві про зміну позовних вимог від 31.10.2006р., додаткових поясненнях до позову та дебатах позивач вказує, що: третя особа не отримала від своїх сусідів дозволу на прибудову вітрини; він не може збудувати власну вітрину, оскільки цьому заважає вітрина третьої особи; освітлення його приміщення, не відповідає існуючим технічним та санітарним нормам; він не пропустив строк подання позову, встановлений ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України; ст. 382 ЦК встановлено, що опорні конструкції є спільною сумісною власністю власників квартир; місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах законності; згідно ст.19 Конституції України органи місцевого самоврядування мають діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; рішення Конституційного суду України 02.03.2004р. по справі № 1-2-2004 підтверджує його позицію викладену у позові; розпорядження майном, що є у спільній власності однаково регулювалось та регулюється нормами як ЦК УРСР так і ЦК України.
Відповідач вимоги позивача не визнав тому, що: приміщення МПВП ”Альянс” по вул. Університетський, 8 не мало віконного отвору, що дало змогу виконкому надати третій особі дозвіл на реконструкцію свого приміщення, який був закріплений рішенням виконкому Донецької міської ради від 28.07.2000р. № 282/9 ; оскаржуване рішення є суто технічним і не порушує прав та обов’язків позивача; не доведено, який закон або підзаконний акт порушив виконком приймаючи оскаржуване рішення; Положення про порядок переводу жилих приміщень у нежилі для розміщення соцкультпобуту від 17.04.1997р. № 555р станом на 2000р. не передбачало письмової згоди власників сумісних нежилих приміщень на прибудову вітрини; норми ЦК, на які посилається позивач не має зворотної дії у часі; метою процедури прийняття об’єкта до експлуатації є перевірка об’єкта на відповідність будівельним нормам та правилам, що підтверджується ст. 14 Закону України “ Про містобудування” та постановою Кабінету міністрів України ( далі- КМУ) від 05.08.1992р. № 449.
Ухвалою у справі від 25.10.2006р. суд за власною ініціативою залучив до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору п. Бистрицького Олексія Леонідовича, м. Донецьк.
Третя особа пояснила суду, що: квартира №1 у будинку №8 по вул. Університетській була куплена у гр. Брижаченко В.Л. 28.07.1999р. згідно договору купівлі-продажу ; дозвіл на виконання будівельних робіт № 00/282 від 04.09.2000р. був отриманий нею в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю згідно рішення відповідача від 27.07.2000р. № 282/9; головний архітектор Савічев М.І. підтвердив правомірність реконструкції мого нежилого приміщення; після закінчення будівельних робіт з реконструкції та облаштування вітрини належного приміщення їй був виданий акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об’єкта до експлуатації від 19.01.2001р.; вона отримала згоду жильців будинку на реконструкцію квартири; приміщення позивача довгий проміжок часу було у неналежному технічному стані; позов не містить правового обґрунтування вимог позивача; віконний отвір у приміщенні позивача відсутній.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд встановив:
Позивач та приватне підприємство “ Арнольд” 13.09.1996р. уклали між собою договір купівлі-продажу, згідно умов якого позивача як покупець, отримав (придбав) у власність нежиле приміщення земельною площею 38кв.м, розташоване за адресою – м.Донецьк, вул. Університетська, будинок № 8. Згідно технічного паспорту на це приміщення (надано суду позивачем) та поетажного плану на нього віконний отвір вже не існував. Як вбачається з цих документів та пояснень працівника КП “БТІ”, м. Донецька віконний отвір при введені в експлуатацію будинку існував ( на схемах), але був закладений цеглою - коли саме доказів не подано.
Позивач не подав суду документів інших доказів , що він звертався до відповідача, інших компетентних органів щодо облаштування у своєму приміщенні віконного отвору. Таке питання не ставиться і перед судом. Тому суд не приймає до відома посилання позивача на недостатність освітлення в його помешканні. Крім того, розрахунок показників освітлення торгівельного залу магазину одягу по вул. Університетській, 8 проведено особою , щодо якої невідомо чи має вона ліцензію на надання відповідних висновків як експерт.
Третя особа разом з Бистрицькою Мариною Вікторівною придбали (купили) у Брижаченко Валерії Львівни квартиру № 1 у будинку № 8 по вул. Університетській, м. Донецьк загальною площею 59,7 кв.м , що закріплено договором купівлі–продажу від 28.07.1999р.
З посиланням на діюче на той час законодавство, заяви третьої особи та Бистрицької М.В. відповідач 28.07.2000р. прийняв рішення № 282/9 “Про дозвіл на переобладнання та перепланування квартири № 1 у жилому будинку № 8 в нежиле приміщення під промтоварний магазин з організацією окремого входу та наданні земельної ділянки під добудоване приміщення по вулиці Університетській у Ворошиловському районі”( далі - рішення № 282/9 віл 28.07.2000р.) Цим рішенням третій особі та Бистрицькій М.В. було дозволене відповідне переобладнання та перепланування згідно з погодженою проектною документацією та надано в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 16 кв.м під прибудову з придомової території житлового будинку № 8 по вул. Університетській м. Донецьк.
На підставі рішення відповідача від 28.07.2000р. № 282/9 третя особа разом з Бистрицькою М.В. уклали з виконкомом Донецької міської ради договір № 2486 від 06.09.2000р. на оренду земельної ділянки та виконали переобладнання та перепланування квартири № 1 у будинку № 8 по вул. Університетській під магазин. Після цього державна технічна комісія, призначена відповідачем рішенням від 27.12.2000р. № 531 прийняла рішення, що таке переобладнання та перепланування квартири №1 у будинку № 8 по вул. Університетській м. Донецьк готове до введення в експлуатацію. Це рішення комісії було оформлене актом державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об’єкта до експлуатації.( далі – акт ДТК).
Відповідач 24.01.2001р. виніс рішення № 13/2 “Про затвердження акта державної технічної комісії з прийомки в експлуатацію переобладнаної та перепланованої квартири № 1 під промтоварний магазин з облаштуванням окремого входу в житловому будинку № 8 по вул. Університетській у Ворошиловському районі ( далі - рішення № 13/2 від 24.01.2001р.) Цим рішенням був затверджений акт ДТК та було дозволено експлуатацію помешкання під магазин.
Частиною 2 ст. 31 Закону України “ Про місцеве самоврядування в Україні” встановлено, що до відання виконавчих органів міських рад належить видача забудовником архітектурно-планувальних завдань та технічних умов на реконструкцію будинків і споруд та надання дозволу на проведення цих робіт. Такі повноваження були реалізовані відповідачем рішенням № 282/9 від 28.07.2000р. Це рішення позивач не оскаржує своїм позовом. Рішення відповідача № 13/2 від 24.01.2001р. є похідним від рішення відповідача № 282/9 від 28.07.2000р. і ним затверджується акт ДТК щодо перевірки об’єкта на відповідність будівельним нормам та правилам. Суду не наведено доказів щодо порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення чи невідповідності переобладнання та перепланування технічним чи будівельним нормам. Тому суд відмовляє позивачу у позові щодо визнання недійсним рішення відповідача № 13/2 від 24.01.2001р.
У решті вимог суд позивачу у позові теж відмовляє, оскільки ці вимоги стосується фізичних осіб, а не виконкому.
Решту аргументів позивача суд до уваги не приймає, оскільки вони стосуються рішення № 282/9 від 28.07.2000р., а не оскаржуваного.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на порушення позивачем строку на подання позову, оскільки норми Кодексу адміністративного судочинства України стали діяти з 01.09.2005р. – з цієї дати річний строк на подання позову не пройшов.
На підставі ст. 31 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, ст. 14 Закону України “Про основи містобудування” та керуючись ст.ст. 3, 9, 17, 71, 86, 94, 99, 105, 153, 160, 167, Прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позивачу у позові відмовити.
Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Забарющий М.І.