АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/190/13Головуючий по 1 інстанції

Категорія : Марцішевська О.М.

Доповідач в апеляційній інстанції

Подорога В. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоПодороги В.М.,

суддівДемченка В.А.,Бородійчука В.Г. ,

при секретаріКотолуп А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 серпня 2010 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а :

В квітні 2009 року ВАТ КБ «Надра» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Обґрунтовуючи позовні вимоги посилалося на те, що відповідно до кредитного договору № 08/2006/980к911 від 18.12.2006 р., позивач надав відповідачу ОСОБА_7 кредит в сумі 46650 грн. строком користування по 05.12.2011 р. включно зі сплатою відсотків з розрахунку 16% річних для придбання автомобіля. В якості забезпечення виконання зобов'язань відповідача за кредитним договором № 08/2006/980к911 від 18.12.2006 р. між позивачем та ОСОБА_7 18.12.2006 року був укладений договір застави № 08/2006/980з911, відповідно до умов якого в заставу банку був переданий автомобіль ВАЗ-21114, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 46650 грн. З метою належного виконання позичальником взятих на себе зобов'язань між позивачем та ОСОБА_6, а також ОСОБА_8 18.12.2006р. укладені договори поруки.

Оскільки позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а відповідач ОСОБА_7 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, ВАТ КБ «Надра» просило стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 62160,38 грн., в тому числі 37146,33 грн. борг по кредиту. 5266,69 грн. борг по відсотках, нарахована пеня в сумі 18167,35 грн., комісія в сумі 1580,01 грн.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2012 року позов задоволено частково.

Стягнено з ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 солідарно на користь ВАТ КБ „Надра" заборгованість по кредитному договору № 08/2006/980к911 від 18.12.2006 р. в сумі 69210 грн. 13 коп.

Вирішено питання щодо судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_6

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до кредитного договору №08/2006/980к911 від 18.12.2006 р., позивач надав відповідачу ОСОБА_7 кредит в сумі 46650 грн. строком користування по 05.12.2011 р. включно зі сплатою за користування кредитом відсотків з розрахунку 16% річних для придбання автомобіля.

Відповідач відповідно до п.3.3 зобов'язався повертати кредитні кошти та сплачувати відсотки за користування кредитом шляхом перерахування мінімально необхідного платежу, що складає 1254.65 грн. щомісячно до 5 числа поточного місяця.

Пунктом 1.3.2 кредитного договору передбачено обов'язок відповідача щомісячно протягом всього терміну користування кредитом оплачувати 0,4% від розміру фактичної заборгованості комісію за управління кредитними коштами.

У разі прострочення позичальником строку сплати мінімально необхідного щомісячного платежу по погашенню кредиту позичальник зобов'язався сплатити банку пеню в розмірі 1% від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення.

В якості забезпечення виконання зобов'язань відповідача за кредитним договором №08/2006/980к911 від 18.12.2006 р. між позивачем та ОСОБА_7 18.12.2006 року був укладений договір застави № 08/2006/980з911, відповідно до умов якого в заставу банку був переданий автомобілі: ВАЗ-21114, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 46650 грн.

З метою належного виконання позичальником взятих на себе зобов'язань між позивачем та ОСОБА_6, а також ОСОБА_8 18.12.2006р. укладені договори поруки, згідно п.1.1 яких останні поручились відповідати як солідарні боржники за неналежне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором №08/2006/980к911 від 18.12.2006 р., в тому числі по поверненню кредиту, оплаті відсотків за користування ним, сплати можливих штрафних санкцій (штрафу, пені).

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконує належним чином з квітня 2008 року.

Відповідно до п.4.2.4 Кредитного договору, банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язань щодо повернення Кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених договором, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник не вніс черговий платіж у термін, визначений п. 3.3.3 Договору.

Відповідачу направлялися вимоги про дострокове погашення заборгованості перед ВАТ КБ «Надра», які відповідач залишив без виконання.

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_7 за кредитним договором №08/2006/980к911 від 18.12.2006 р., який наданий позивачем та не оспорений відповідачами, станом на 25 березня 2010 року заборгованість по тілу кредиту складає 37146,33 грн., заборгованість по відсоткам - 10929,18 грн., комісії - 3278,85 грн., інфляційні - 2855,77 грн., пеня - 84801,82 грн., а всього загальна сума заборгованості становить 139011,95 грн.,

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як передбачено статтею 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк(термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін).

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів належних йому.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України - поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якшо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується судова колегія.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Статтею 212 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно зі ст. ст. 213, 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. В зв'язку з вищевикладеним колегія суддів вважає правомірними висновку суду першої інстанції.

Статтями 1049,1054 ЦК України передбачено ,що Позичальник зобов'язаний повернути Кредитору надані грошові кошти (кредит)та сплатити проценти у строки та на умовах установлених договором.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Крім того, відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як було достовірно встановлено, кредитні кошти відповідач отримав, а свої зобов'язання щодо повернення кредиту не виконав, порушивши умови своїх зобов'язань, відповідно до ст.. 553 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Доводи апелянта про закінчення строку основного зобов'язання не можуть бути прийняті колегією суддів, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Як вбачається з матеріалів справи строк виконання основного зобов'язання зазначений в п.п.3.3.4. кредитного договору - 05 грудня 2011 року.

Таким чином рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зазначені висновки суду першої інстанції є правильними, відповідають фактичним обставинам справи, нормам права, які судом вірно застосовані.

Керуючись ст. ст. 303,303, 307, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з моменту набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :