Судове рішення #29867428



АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

03680, м. Київ вул. Солом'янська, 2-а


Справа №22-ц/796/6388/13 Головуючий в 1 інстанції - Савлук Т.В.

Доповідач - Желепа О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Желепи О.В.

суддів Кабанченко О.А., Заришняк Г.М.

при секретарі Дубик Ю.Г.

представник позивача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 10 травня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, -

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення боргу на підставі розписки відповідача від 11 січня 2011 року про повернення їй суми коштів 1500 умовних одиниць до 11 лютого 2011 року. Позивачка зазначала, що кошти нею були передані в червні 2010 року, а розписку відповідач їй надав про повернення цих коштів в січні 2011 року.

В позовній заяві позивачка просила стягнути вказану суму в гривневому еквіваленті, а також індекс інфляції - 12 666 грн. 87 коп.

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 10 травня 2011 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача суму 12 270 грн. 86 коп. та судові витрати. В решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11 березня 2013 року в задоволенні заяви відповідача про перегляд заочного рішення відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить про скасування заочного рішення з посиланням на неповне з'ясування обставин справи, не доведеність тих обставин , що суд вважав встановленими.

В скарзі зазначено, що кошти в борг відповідач не брав, а отримав їх для сплати судового збору та за надання правової допомоги, а розписку він написав просяк випадок , якщо правова допомога ним не буде надана він повинен був повернути кошти.

До апеляційного суду відповідач не з'явився, про день і час розгляду справи повідомлений, що підтверджується зворотним повідомленням.

Представник позивача доводи скарги заперечував.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого судом рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з вимогами ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позичальникові таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Частина перша статті 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Задовольняючи частково позов про стягнення боргу, суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини:

В червні 2010 року відповідач отримав від позивача кошти в сумі 1500 Доларів США, що на дату звернення позивача до суду з позовом за курсом НБУ складає суму 11 970 грн., які зобов'язався повернути до 01 лютого 2011 року, відповідно до письмової розписки написаної ним 11січні 2011 року на аркуші справи 4.

Борг до вищевказаного строку відповідач не повернув, не виконав взяті зобов'язання, чим порушив умови договору.

Виходячи з наявних у матеріалах справи доказів, апеляційний суд приходить до висновку, що ті обставини справи які суд вважав встановленими є доведеними, висновки суду про порушення зобов'язань та доведеність заявлених позовних вимог відповідають цим обставинам та вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги з приводу отримання коштів за надання правової допомоги належними доказами не підтверджені. Відповідач не надав суду договір про надання ним правової допомоги за плату, який би був підписаний позивачкою.

За таких обставин доводи відповідача з приводу відсутності у нього обов'язку повернути кошти є недоведеними та спростовуються його письмовою розпискою. Факт отримання коштів відповідачем не заперечувався. Посилання на отримання суми 1500 грн. на сплату судового збору, також спростовуються розпискою на аркуші справи 4 з якої вбачається, що останній взяв на себе зобов'язання по поверненню коштів в сумі 1500 у.о.

Вказана обставина також підтверджується поясненнями відповідача, які він надавав працівникам міліції від 11 лютого 2012 року, які були досліджені в апеляційному суді.

Інших доводів апеляційна скарга відповідача не містила.

Суд повно і об'єктивно з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін зібраними у справі доказами, яким дав належну правову оцінку.

Рішення суду першої інстанції ухвалене без порушення норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 10 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді:



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація