РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 2/0109/2856/2012Головуючий суду першої інстанції:Сенько М.Ф.
№ провадження: 22-ц/190/1884/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Онищенко Т. С.
"14" травня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді:Онищенко Т.С.
Суддів:Даніла Н.М., Куриленка О.С.
При секретарі:Кутелія Я.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, арбітражного керуючого ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання недійсними торгів з продажу майна і договору купівлі-продажу майна та про спонукання до вчинення певних дій, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» на рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 27.11.2012, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач - ПАТ «Банк Форум» звернувся до суду з даним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що спірний договір купівлі-продажу всупереч вимогам Закону України «Про заставу» укладено без дозволу заставодержателя і заставне майно реалізовано за явно заниженими цінами /арк. с. 2-8/.
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 27.11.2012 в задоволенні даного позову відмовлено /арк. с. 71/.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, позивач - ПАТ «Банк Форум» подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення по справі - про задоволення позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу від 01.07.2011 і торгів недійсними, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права /арк. с. 81-87/.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, з наступних підстав.
Матеріалами цивільної справи встановлено, що 19.06.2007 між Акціонерним комерційним банком «Форум» (правонаступником якого є позивач - арк. с. 24-25) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 укладено договір застави №0014/07/13-KL-З/1, згідно з яким предметом цього договору є забезпечення виконання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 (заставодавцем) зобов'язань, що випливають з укладеного з Акціонерним комерційним банком «Форум» (заставодержателем) Кредитного договору №0014/07/13-KL від 19.06.2007 та додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, за умовами якого боржник зобов'язаний повернути заставодержателю кредитні кошти в розмірі 410 000 грн. до 18.06.2008 зі сплатою нарахованих відсотків за користування кредитом в розмірі 19,5% річних та неустойки у разі порушення зобов'язань, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги.
Предметом застави є майно - обладнання, згідно з переліком, що викладений в Додатку №1, який є невід'ємною частиною цього договору, що належить заставодавцю на підставі накладних.
Балансова вартість предмету застави становить 696 000 грн., а сторони цього договору оцінили предмет застави з домовленістю в 535 572 грн. /арк. с. 10-13/.
Згідно з Додатком №1 до договору застави №0014/07/13-KL-З/1 від 19.06.2007 /арк. с. 14/, у заставу АКБ «Форум» було передано наступне обладнання:
1. Кавовий апарат (торгівельний автомат кавовий) VE SG 500, серійний номер 9007 SG 500 22799;
2. Кавовий апарат (торгівельний автомат кавовий) VE SG 500, серійний номер 9007 SG 500 22796;
3. Кавовий апарат (торгівельний автомат кавовий) VE SG 500, серійний номер 9007 SG 500 22806;
4. Кавовий апарат (торгівельний автомат кавовий) VE SG 500, серійний номер 9007 SG 500 22816;
5. Кавовий апарат (торгівельний автомат кавовий) VE SG 500, серійний номер 9007 SG 500 22801;
6. Кавовий апарат (торгівельний автомат кавовий) VE SG 500, серійний номер 9007 SG 500 22804;
7. Кавовий апарат (торгівельний автомат кавовий) VE SG 500, серійний номер 9007 SG 500 22453;
8. Кавовий апарат (торгівельний автомат кавовий) VE SG 500, серійний номер 9006 SG 500 20224;
9. Кавовий апарат (торгівельний автомат кавовий) VE SG 500, серійний номер 9006 SG 500 20222;
10. Кавовий апарат (торгівельний автомат кавовий) VE SG 500, серійний номер 9006 SG 500 20192;
11. Кавовий апарат (торгівельний автомат кавовий) VE SG 500, серійний номер 9006 SG 500 20185;
12. Кавовий апарат (торгівельний автомат кавовий) VE SG 500, серійний номер 9006 SG 500 20186;
13. Кавовий апарат (торгівельний автомат кавовий) VE SG 500, серійний номер 9006 SG 500 20189;
14. Кавовий апарат (торгівельний автомат кавовий) VE SG 500, серійний номер 9006 SG 500 20225;
15. Кавовий апарат (торгівельний автомат кавовий) VE SG 500, серійний номер 9007 SG 500 21920;
16. Saeco Combishack (торгівельний апарат комбіснек), серійний номер DCS 001 0013669;
17. Saeco Combishack (торгівельний апарат комбіснек), серійний номер DCS 001 0013666;
18. Saeco Combishack (торгівельний апарат комбіснек), серійний номер DCS 001 0013663.
02.10.2007 між Акціонерним комерційним банком «Форум» (правонаступником якого є позивач - арк. с. 24-25) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 укладено договір застави №0014/07/13-KL-З/2, згідно з яким предметом цього договору є забезпечення виконання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 (заставодавцем) зобов'язань, що випливають з укладеного з Акціонерним комерційним банком «Форум» (заставодержателем) Кредитного договору №0014/07/13-KL від 19.06.2007 та додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, за умовами якого боржник зобов'язаний повернути заставодержателю кредитні кошти в розмірі 489 800 грн. до 18.06.2008 зі сплатою нарахованих відсотків за користування кредитом в розмірі 19,5% річних та неустойки у разі порушення зобов'язань, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги.
Предметом застави є майно - обладнання, згідно з переліком, що викладений в Додатку №1, який є невід'ємною частиною цього договору, що належить заставодавцю на підставі накладних.
Балансова вартість предмету застави становить 114 000 грн., а сторони цього договору оцінили предмет застави з домовленістю в 114 000 грн. /арк. с. 15-18/.
Згідно з Додатком №1 до договору застави №0014/07/13-KL-З/2 від 02.10.2007 /арк. с. 19/, у заставу АКБ «Форум» було передано наступне обладнання:
1. Автомат для фасованих напоїв Dixie Narco 1203-3028 АМ, серійний номер 0980-3114 BN;
2. Автомат для фасованих напоїв Dixie Narco 0980-3114 BN, серійний номер 1203-3028 АМ;
3. Автомат для фасованих товарів Rowe 5900-07019, серійний номер 05545;
4. Автомат для фасованих товарів Rowe 5900-06899, серійний номер 05981;
5. Автомат для фасованих товарів Rowe 5900-05981, серійний номер 07019;
6. Автомат для фасованих товарів Rowe 5900-05545, серійний номер 06899.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 17.08.2009 (справа №2-19/4440-2009) порушена справа про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Постановою Господарського суду АР Крим від 05.10.2009 (справа №2-19/4440-2009) фізична особа-підприємець ОСОБА_6 визнана банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура в порядку статей 47, 47 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ліквідатором призначено арбітражний керуючий ОСОБА_9 /арк. с. 57/.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 15.08.2010 (справа №2-19/4440-2009) припинено повноваження ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 - арбітражного керуючого ОСОБА_9 та ліквідатором призначено арбітражний керуючий ОСОБА_7.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 01.02.2011 (справа №2-19/4440-2009) повноваження ліквідатора - арбітражного керуючого ОСОБА_7 та ліквідаційна процедура фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 продовжено строком на 6 місяців.
Відповідно до частини 1 статті 23, частини 1 статті 25, статей 26, 29 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.
Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Речі, визначені родовими ознаками, що належать банкруту на праві володіння або користування, включаються до складу ліквідаційної маси. Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя. Індивідуально визначені речі, що належать банкруту на підставі речових прав, крім права власності і повного господарського відання, не можуть бути включені до складу ліквідаційної маси. За наявності у складі майна банкрута майна, виключеного з обороту, ліквідатор зобов'язаний передати його іншим особам в установленому порядку. Ліквідатор, виявивши частку, яка належить банкруту в спільному майні, з метою задоволення вимог кредиторів в установленому порядку порушує питання про виділення цієї частки. Активи, включені до складу іпотечного покриття іпотечних облігацій, не включаються до ліквідаційної маси емітента іпотечних облігацій та управителя іпотечним покриттям. Відчуження цих активів, у тому числі примусове, здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про іпотечні облігації".
Майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю. Для здійснення оцінки майна арбітражний керуючий має право залучати на підставі договору суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання з оплатою їх послуг за рахунок коштів, одержаних від виробничої діяльності боржника, визнаного банкрутом, або реалізації його майна, якщо інше не встановлено комітетом кредиторів.
Згідно зі звітом про вартість майна боржника від 12.05.2011, проведеним суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання ОСОБА_10, ринкова вартість обладнання (24 найменування) - майна ФЛП ОСОБА_6 на дату оцінки (12.05.2011) становила 15 926 грн. без НДС.
Відповідальність за недостовірність або необ'єктивність оцінки майна, згідно зі статтею 32 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», несе експерт, який проводив зазначену оцінку.
Порядок продажу майна банкрута передбачений статтею 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зокрема відповідно до частини 1 цієї статті, після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.
16.05.2011 між ліквідатором фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 - арбітражним керуючим ОСОБА_7 (організатор)та Товарною біржею «Таврійська універсальна біржа» (виконавець) укладено Договір №3 про проведення аукціону з продажу майна ФЛП ОСОБА_6, за умовами якого організатор доручив виконавцю здійснити роботу щодо проведення аукціону з реалізації майна боржника.
Товарною біржею «Таврійська універсальна біржа» було дано оголошення у газеті «Полуострів» 20-26 травня №18 про проведення 21.06.2011 о 11-00 годин аукціону майна боржника у кількості 4 лотів. До зазначених лотів увійшли: лот №1 - автомат для фасованих напоїв Dixie Narco у кількості 2 штук ; лот №2 - автомат для фасованих товарів Rowe у кількості 4 штук; лот №3 - торгівельний автомат кавовий VE SG 500 у кількості 15 штук; лот №4 - торгівельний автомат комбіснек Saeco Combishack у кількості 3 штук.
Аукціони з продажу майна боржника фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 відбулися 21.06.2011, за результатами яких було складено 4 протоколи аукціону (№1, №2, №3, №4) та визначено переможця торгів по всім лотам - ОСОБА_8.
01.07.2011 між ліквідатором фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 - арбітражним керуючим ОСОБА_7 (продавець), що діяв на підставі Ухвал Господарського суду АР Крим від 01.02.2011 і від 14.03.2011 у справі №2-19/4440-2009 та статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», та фізичною особою ОСОБА_8 (покупець) укладено договір купівлі-продажу №1, за умовами якого продавець продав, а покупець купив наступне майно на загальну суму 15 926 грн., що включено до ліквідаційної маси, а саме: автомати для фасованих напоїв Dixie Narco у кількості 2 штук на загальну суму 1 152 грн.; автомати для фасованих товарів Rowe у кількості 4 штук на загальну суму 2 304 грн.; торгівельні автомати кавові VE SG 500 у кількості 15 штук на загальну суму 2 520 грн.; торгівельні автомати комбіснек Saeco Combishack у кількості 3 штук на загальну суму 9 950 грн. /арк. с. 9/.
На час проведення аукціону з продажу майна боржника та укладення договору купівлі-продажу зазначеного майна Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не встановлено норм, які би передбачали зобов'язання арбітражного керуючого повідомляти комітет кредиторів та кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, про час і місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Зміни до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» стосовно повідомлення комітету кредиторів та кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, відбулися 16.10.2011 на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» №3795-VІ від 22.09.2011.
Ліквідаційну процедуру СПД ОСОБА_6 розпочато у порядку статей 47, 48 «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», які встановлюють особливу процедуру банкрутства.
Зазначеними нормами не встановлено норм відносно зобов'язання арбітражного керуючого звітувати перед кредиторами, вимоги яких забезпечені заставою, про результати оцінки майна боржника або узгоджувати з ними продаж цього майна.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 13.10.2011 розподілено грошові кошти, які надійшли від реалізації майна боржника, в розмірі 15 926 грн. наступним чином - на оплату послуг арбітражного керуючого ОСОБА_7 в розмірі 15 926 грн.
Згідно з актом №09 від 29.02.2012 позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим Ліцензійних умов, ГУ юстиції МЮУ в АР Крим не виявлено порушень арбітражним керуючим ОСОБА_7 Ліцензійних умов: за фактом неправомірності оцінки майна; за фактом проведення торгів з реалізації майна боржника без попередження кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою; за фактом неправомірності оплати послуг арбітражного керуючого /арк. с. 40-42/.
12.04.2012 набрало законної сили заочне рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 13.12.2011 про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_6 і ОСОБА_11 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованості за кредитним договором №0014/07/13-KL від 19.06.2007 в розмірі 549 821,52 грн. /арк. с. 102/.
Отже, матеріалами справи встановлено, що договір купівлі-продажу майна, який є предметом заявлених вимог, укладений в порядку, встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, що діяла на час реалізації майна) та без жодних порушень зі сторони продавця - ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 арбітражного керуючого ОСОБА_7
Посилання апелянта на статтю 228 Цивільного кодексу України, як на підставу для визнання спірного договору недійсним, є необґрунтованими, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Верховний Суд України в постанові Пленуму «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06.11.2009 зазначив, що
перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Позивачем не надано і матеріали справи не містять жодних належних і допустимих доказів у підтвердження наявності у сторін на час укладення спірного договору купівлі-продажу наміру порушути публічний порядок.
Враховуючи викладене, спірний договір купівлі-продажу не підпадає під ознаки правочину, що порушує публічний порядок, у зв'язку з чим положення статті 228 Цивільного кодексу України до цих правовідносин застосуванню не підлягає.
Відносини, що виникли між сторонами, регулюються законодавством з питань банкрутства.
Статтею 23 розділу III Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинної на час укладення спірного договору), разом з іншим встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом та укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна іншим особам, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.
Згідно з частиною 1 статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», реалізація майна банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів належить до повноважень ліквідатора, у порядку, передбаченому цим Законом, при цьому, зазначеним нормативно-правовим актом, обов'язок ліквідатора погоджувати відчуження майна, що перебуває у заставі із заставодержателем не встановлений.
Таким чином, посилання апелянта на статтю 17 Закону України «Про заставу», як на підставу для визнання спірного договору недійсним, є необґрунтованими, оскільки правовідносини щодо відчуження майна банкрута, не залежно від того чи перебуває це майно у заставі або ні, регулюються виключно нормами спеціального закону - Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнаній його банкрутом».
Суд першої інстанції не врахував вищевикладеного і ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи тим, що позивачеві потрібно було оскаржити дії ліквідатора в передбаченому законом порядку, тобто фактично ухилився від розгляду спору по суті.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 307, статті 309 Цивільного процесуального кодексу України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
За таких обставин, рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 27.11.2012 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по справі з вказівкою про відмову у задоволенні позову з інших підстав.
Враховуючи викладене і керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 27.11.2012 скасувати.
Ухвалити по даній справі нове рішення про відмову у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, арбітражного керуючого ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання недійсними торгів з продажу майна і договору купівлі-продажу майна та про спонукання до вчинення певних дій з інших підстав.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді