ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА 

27 листопада 2006 р.                                                             Справа  № 14/151

за  адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Ужгороді,                   м. Ужгород  

до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород

про   стягнення  заборгованості у сумі 3740грн., 

                                               Суддя:                В.І.Карпинець  

За участю представників сторін:

від позивача: Товтин М.В.  - начальник юридичного відділу за дов. від 10.01.2006р. №39/9/10

від відповідача: не з”явився

          СУТЬ СПОРУ: ДПІ у м. Ужгороді,     м. Ужгород   (далі -позивач) звернулася до господарського суду з позовною заявою  про стягнення з  Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород (далі -відповідач) заборгованості перед бюджетом у сумі 3740грн.по застосованих фінансових санкцій.

          Позивач просить задоволити позов по мотивах, викладених у позовній заяві, посилаючись на підтвердження позовних вимог долученими  до справи доказовими матеріалами.

          Представник позивача  позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

          Відповідач повторно письмове заперечення проти позову з належними доказами не подав, свого уповноваженого представника у судове засідання не  направив та не повідомив суд про причини його не прибуття, хоча належним чином був повідомлений судом про час і місце розгляду даної справи (ухвала суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 26.10.2006р. №14/151 з копією позовної заяви та доданих до неї документів, надіслана сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджено повідомленням НОМЕР_1 про вручення 31.10.2006р. відповідачеві вищезазначеної кореспонденції та ухвала суду від 30.10.2006р. у справі №14/151).

          Отже, судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про судове засідання. За таких обставин, у даному судовому засіданні суд приймає постанову про задоволення адміністративного позову.

        Вивчивши та проаналізувавши подані по справі доказові матеріали,  заслухавши пояснення представника  позивача, суд

 ВСТАНОВИВ:

          На підставі акту перевірки НОМЕР_2 щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб”єктами підприємницької діяльності,  ДПІ у м. Ужгороді було прийнято рішення  про застосування штрафних (фінансових) санкцій НОМЕР_3, яким до ПП ОСОБА_1, м. Ужгород  застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 340грн.  за порушення норм Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та  повідомленням про застосування фінансових санкцій НОМЕР_4 застосовано до ПП ОСОБА_1 фінансову санкцію у вигляді штрафу у сумі 3400грн.  за порушення норм Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.

          Не погоджуючись з вищенаведеним рішеннями ДПІ у м. Ужгороді, останні оскаржувались ПП ОСОБА_1 в адміністративному порядку. За результатами розгляду ДПА у Закарпатській області скарги платника податків рішенням  від 20.10.2005р. скаргу в частині оскарження рішення  про застосування штрафних (фінансових) санкцій НОМЕР_3 було залишено без розгляду, а  повідомлення про застосування фінансових санкцій НОМЕР_4 -залишено без змін  та ДПІ у м. Ужгороді прийнято повторне повідомлення про застосування фінансових санкцій у сумі 3400грн. НОМЕР_5.

 Як вбачається з долученої позивачем до матеріалів справи облікової картки платника податку - ПП ОСОБА_1 за платежем 23030100 „штрафні санкції за порушення податкового законодавства  про патентування , за порушення норм обігу готівки та про застосування РРО”,  відповідачем  самостійно не було погашено загальну суму  3740грн. заборгованості перед бюджетом по застосованим фінансовим  санкціям.

Відповідно до вимог Закону України „Про державну податкову службу в Україні” органам державної податкової служби надано право стягувати до бюджету суму штрафних санкцій у порядку передбаченому законом. Оскільки чинним законодавством не передбачено самостійне стягнення до бюджету суми штрафних санкцій за рішенням податкового органу, а тільки за рішенням суду, отже є правомірним звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача за рішенням суду до бюджету заборгованості  у сумі  3740грн. по застосованих  фінансових  санкціях.

За вищенаведених обставин, заборгованість відповідача у сумі 3740грн. до бюджету відповідного рівня належним чином позивачем підтверджена в повному обсязі долученими до справи доказовими матеріалами, відповідачем не спростована.

Отже, позов належить задоволити в повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.  2, 7-12, 51, 70, 86, 111, 121, 122, 159-163, 254, 255 та п.6 Прикінцевих і перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 /АДРЕСА_1,  ідентифікаційний код  НОМЕР_7/:

   - в доход бюджету за відповідним кодом бюджетної класифікації заборгованість у  сумі 3740грн. /три тисячі сімсот сорок гривень/ по застосованих  фінансових  санкціях.

3. Постанова  суду набирає законної сили в  порядку, передбаченому ст.254 КАС України.

            Суддя                                                                             В.І. Карпинець