УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 р. Справа № 99014/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Хобор Р.Б., Яворського І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.08.2011 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Золочівському рйоні Львівської області до фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по страхових внесках,-

В С Т А Н О В И В :

20.05.2011 року управління Пенсійного фонду в Золочівському районі Львівської області звернулось в суд з адміністративним позовом до фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1604,63 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 всупереч положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ від 09.07.2003 року несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувалися страхові внески, внаслідок чого виникла заборгованість по сплаті страхових внесків за 2010 рік, яка станом на 09.06.2011 року становить 1604,63 грн. При цьому відповідач в добровільному порядку відмовляється погасити дану заборгованість.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.08.2011 року позов задоволено з тих підстав, що управлінням Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області доведено вимоги про наявність заборгованості відповідача перед ПФ України.

Не погодившись з постановою суду, подало апеляційну скаргу за якою просить скасувати дану постанову суду та винести нову про відмову в задоволені позовних вимог та при цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням заперечень на позовні вимоги.

Відповідно до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таке можливе на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України, відповідно до ст. ст. 14, 15 Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно ст. 5 Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІУ в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 даного Закону, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зокрема, фізичні особи-підприємці.

Згідно з ч.6 ст.20 Закону України №1058-ІУ від 09.07.2003 року страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим періодом для відповідача відповідно до абз.2 ч.6 ст.20 Закону №1058-ІУ, є календарний місяць. Відповідно до вимог ст.106 Закону України №1058-ІУ від 09.07.2003 року суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Цією ж статтею встановлено право органів Пенсійного фонду звертатись до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Згідно розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 року, поданого ФОП ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі, сума боргу по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, нарахованих за 2010 рік, становить 1604,63 грн. Відповідно до п.7 розділу УІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Зважаючи на наведені вище обставини, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що всупереч Закону України №1058-ІУ від 09.07.2003 року відповідачем не сплачено заборгованість зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на суму 1604,63 грн.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції підставно задовольнив позовні вимоги, оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його вимоги.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що Львівський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. 160, ст. 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.08.2011 року у справі № 2а-5801/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п»ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П. Сапіга

Судді: Р.Б. Хобор

І.О. Яворський