Справа № 2-466/12 Головуючий у І інстанції Медвідь Н.О

Провадження № 22-ц/780/1893/13 Доповідач у 2 інстанції Волохов Л.А.

Категорія 26 20.05.2013

УХВАЛА

Іменем України

16 травня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Волохова Л.А.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Березовенко Р.В.,

при секретарі Баліну П.П.,

розглянула матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 17 грудня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УніКредит Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -

в с т а н о в и л а:

У вересні 2010 року позивач ПАТ «УніКредит Банк» звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що на підставі договору про іпотечний кредит від 29.09.2008 року, укладеного між ВАТ «УніКредит Банк» та відповідачем ОСОБА_2, позивачем надано кредит в сумі 287 000 доларів США строком до 29.09.2028 року із сплатою 12,6 % річних із цільовим призначенням для придбання житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,15 га для будівництва, обслуговування житлового будинку.

Позивач зазначав, що 29.09.2008 року згідно заяви на видачу готівки відповідач отримав через касу суму в гривнях, еквівалентну 287 000 доларів США.

Згідно з п.п. 5.З.1., 5.3.2. кредитного договору, відповідач взяв на себе обов'язок належним чином виконувати зобов'язання за кредитним договором, повернути кредит, вчасно сплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати штрафні санкції, у строки та на умовах, визначених кредитним договором.

Однак, відповідач до цього часу свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за вказаним кредитним договором належним чином не виконав.

Пункт 5.2.2. кредитного договору передбачає, що позивач має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції, у випадку невиконання позичальником умов кредитного договору.

Розмір заборгованості відповідача за неповернення кредиту та сплаті процентів за користування ним згідно кредитного договору станом на 14.09.2010 року становив 295 793,37 доларів США 37 центів, що за офіційним курсом НБУ на 14.09.2010 року становило 2 339 133,97 гривні 97 копійки.

Відповідно до п.2.5.3. вказаного кредитного договору відповідач зобов'язаний сплатити штраф за невиконання зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті процентів у розмірі 50 гривень.

Виконання зобов'язань за кредитним договором забезпечено іпотечним договором від 29.09.2008 року та зареєстровано в реєстрі за № 1807.

Відповідно до положень вказаного іпотечного договору, для забезпечення виконання зобов'язань відповідача перед позивачем за кредитним договором, відповідач передав в іпотеку житловий будинок НОМЕР_3 з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянки площею 0,15 га для будівництва, обслуговування житлового будинку, розташовану за тією ж адресою та яка має кадастровий номер 3221455800:01:011:0114. Право власності на нерухоме майно зареєстровано на підставі договору купівлі - продажу від 29.09.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 1804.

Виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором було забезпечено договором поруки від 29.09.2008 року, укладеним між позивачем, відповідачем та ОСОБА_3, на підставі якого поручитель поручався перед банком солідарно в повному обсязі відповідати своєчасне виконання відповідачем усіх його зобов'язань за кредитним договором та додатковими договорами до нього, які можуть бути укладені в майбутньому.

Пунктом 2.1.3. зазначеного договору поруки передбачено, що у разі невиконання боржником забезпеченого порукою зобов'язання, поручитель відповідає перед банком разом з боржником у якості солідарного боржника всім своїм майном та грошовими коштами, на які, згідно з чинним законодавством України, може бути звернено стягнення.

Зважаючи на викладене, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів 295 793 доларів США 37 центів та штраф у розмірі 50 гривень, що загалом за офіційним курсом НБУ станом на 14.09.2010 року становило 2 339 183 гривні 97 копійок, та судові витрати.

Рішенням Києво - Святошинського районного суду Київської області від 17 грудня 2012 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь ПАТ «УніКредит Банк» 2 339 183 грн. 97 коп. заборгованості, 1700 грн. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 2 341 003 грн. 97 коп. солідарно.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позову, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушенням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. У пункті 2 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року „Про судове рішення у цивільній справі" зазначено, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Оскаржуване рішення в повній мірі відповідає зазначеним вимогам закону, зважаючи на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі договору про іпотечний кредит № MRTG - 000000014755 від 29.09.2008 року, укладеного між ТОВ «УніКредит Банк», правонаступником якого є ПАТ «УніКредит Банк» та відповідачем ОСОБА_2, останньому позивачем надано кредит в сумі 287 000 доларів США 00 центів строком до 29.09.2028 року із сплатою 12,6 % процентів річних з цільовим призначенням для придбання житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,15 га для будівництва, обслуговування житлового будинку із кадастровим номером 3221455800:01:011:0114.

Нерухомість зареєстрована на підставі договору купівлі-продажу від 29.09.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 1804 (т.1 а.с. 12-18).

Графік погашення кредиту сторони погодили у додатку №1 до кредитного договору ( т.1 а.с. 19).

Судом також встановлено, що 29.09.2008 року позивач згідно заяви на видачу готівки № Q108093151 від 29 вересня 2008 року видав відповідачу через касу суму в гривнях, еквівалентну 287 000 доларів США, виконавши свої зобов'язання.

Згідно з п.п. 5.3.1., 5.3.2. кредитного договору відповідач взяв на себе обов'язок належним чином виконувати зобов'язання за кредитним договором, повернути кредит, вчасно сплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати штрафні санкції, у строки та на умовах, визначених кредитним договором.

Встановлено, що розмір заборгованості відповідача станом на 14.09.2010 року становить 295 793 доларів США 37 центів, що за офіційним курсом НБУ на 14 вересня 2010 року становило 2339133 гривні 97 копійки, з яких 2 381 долар США 91 цент - заборгованість по поверненню кредиту; 9 112 доларів США 77 центів - заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом з урахуванням підвищеної процентної ставки, яка застосовується з моменту прострочення платежу до його погашення, згідно п.2.5.3. кредитного договору, 284 298 доларів США 69 центів - заборгованість, що стягується достроково.

Також, відповідно до п.2.5.3. кредитного договору відповідач зобов'язаний сплатити штраф за невиконання зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті процентів у розмірі 50 гривень.

Виконання зобов'язань за кредитним договором було забезпечено іпотечним договором № MRTG-000000014755/S від 29.09.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 (реєстраційний № 1807).

Встановлено також, що за іпотечним договором відповідач передав в іпотеку житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва, обслуговування житлового будинку (кадастровий номер 3221455800:01:011:0114.).

Судом також встановлено, що виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором було забезпечено договором поруки № MRTG-000000014755/P від 29 вересня 2008 року, укладеним між позивачем, відповідачем та ОСОБА_3, на підставі якого поручитель поручався перед банком солідарно в повному обсязі відповідати своєчасне виконання відповідачем усіх його зобов'язань за кредитним договором та додатковими договорами до нього, які можуть бути укладені в майбутньому.

Відповідно до п. 1.1 договору поруки, поручитель поручається перед банком солідарно з повному обсязі відповідати за своєчасне виконання боржником усіх його зобов'язань за кредитним договором та додатковими угодами до нього.

Згідно пункту 2.1.2. договору поруки, відповідач ОСОБА_3, у разі отримання повідомлення банку про невиконання відповідачем ОСОБА_2 забезпеченого порукою зобов'язання, зобов'язаний протягом двох робочих днів виконати відповідне зобов'язання у повному обсязі шляхом перерахування суми загальної заборгованості боржника за реквізитами, вказаними в такому повідомленні.

Судом встановлено, що 14.09.2010 року позивач звернувся до відповідача ОСОБА_3 з листом (вих. № 6368/IV від 14.09.2010) про порушення відповідачем ОСОБА_2 умов кредитного договору.

Однак, станом на дату звернення до суду, відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язання не виконав.

Судом першої інстанції також встановлено, що відповідачами на момент подання позовної заяви позивачем свої зобов'язання перед останнім не виконано.

Відповідно до вимог ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України та частини другої статті 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

За змістом ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов"язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов"язання боржником.

Згідно ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов"язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі як поручителі відповідно до ст.ст.553, 554 ЦК України повинні відповідати перед кредитором за порушення боржником зобов'язання за кредитним договором.

Статтею 543 ЦПК України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання соліданого обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Враховуючи вищевикладені встановлені судом обставини та на підставі діючого цивільного законодавства законним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у вищевказаному розмірі.

Посилання апелянтів на те, що при ухваленні вказаного рішення, суд першої інстанції не звернув увагу на той факт, що у пунктах кредитного договору не зазначено строк, в який необхідно погасити вказану заборгованість за кредитним договором.

Проте, пунктом 5.2.2. кредитного договору передбачено, що позивач має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції, у випадку невиконання позичальником умов кредитного договору, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 1050 ЦК України, згідно якої, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Доводи апелянтів про порушення судом першої інстанції норм процесуального права колегією суддів також відхиляються, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, натомість справа судом вирішена правильно. Таких порушень судом не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом вищевказаних норм ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, в тому числі про дострокове виконання зобов'язання, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання, а відтак не позбавляє кредитора права на отримання відсотків за користування кредитом і пеню за несвоєчасну сплату кредиту.

Статтею 543 ЦК України передбачено, що у разі встановлення законом солідарного обов'язку боржників, кредитор має право вимагати виконання такого обов'язку з частково чи у повному обсязі від усіх боржників разом чи від кожного окремо.

Встановлений Національним Банком України офіційний курс гривні щодо долара США станом на 14 вересня 2010 року становив 7,908 гривень за 1 долар США.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, апелянти не довели тих обставин на які вони посилаються, як на підставу своїх заперечень, не надали жодних доказів в обґрунтування своїх заперечень, не спростували тих обставин, на які посилаються в обґрунтування апеляційної скарги.

Інших доводів, які б спростували законність і обґрунтованість ухваленого судом рішення, апеляційна скарга не містять.

Враховуючи, що судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а постановлене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування та для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 17 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий:

Судді: