Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2013 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

суддів: Диби В.Г., Закропивного О.В., Червинської М.Є.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Полтавське обласне управління АТ «Ощадбанк» на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 06 вересня 2012 року та на рішення апеляційного суду Полтавської області від 12 грудня 2012 року та за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Полтавської області від 12 грудня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

У червні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що він з 4 листопада 2009 року згідно наказу № 153-К працював у відповідача на посаді провідного спеціаліста служби безпеки відділення Полтавського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України». Наказом № 95-К від 3 травня 2012 року його звільнили з займаної посади за п. 3 ст. 40 КЗпП України. Дане звільнення вважає незаконним, оскільки до нього в порушення вимог закону було застосовано два заходи дисциплінарного стягнення догана та звільнення , а тому просив скасувати наказ про звільнення, поновити його на роботі, стягнути з відповідачів середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня винесення рішення суду.

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 6 вересня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано наказ № 95-к від 3 травня 2012 року про звільнення ОСОБА_1, поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного спеціаліста відділу банківської безпеки Полтавського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України», стягнуто з ПАТ «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 5 414 грн. 24 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Рішення в частині стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 2 186 грн. 53 коп. та поновлення на роботі допущено до негайного виконання. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 12 грудня 2012 року рішення суду першої інстанції змінено, стягнуто з ПАТ «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період часу з 28 липня 2012 року по 6 вересня 2012 року в сумі 2 915 грн. 36 коп. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі ПАТ «Державний ощадний банк України», посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, просить постановити ухвалу про часткове скасування рішення апеляційного суду.

Касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Статтею 332 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального й процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Обставини справи встановлено повно та їм дана правильна правова оцінка, висновки суду касаційними скаргам не спростовуються, передбачених законом підстав для задоволення касаційних скарг немає.

Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення касаційної скарги і залишення оскаржуваного рішення без змін.

Керуючись статтями 332, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Полтавське обласне управління АТ «Ощадбанк» та касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 06 вересня 2012 року в незміненій частині та рішення апеляційного суду Полтавської області від 12 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В.Г. Диба О.В. Закропивний М.Є. Червинська