Справа № 2-736/08

РІШЕННЯ

Іменем України

14 лютого 2008 року Голосіївський районний суд м. Києва складі:

головуючого судді      Новак А.В.,

при секретарі  Миколайчук Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про розірвання шлюбу, -

встановив:

позивачка пред'явила до відповідача позов про розірвання шлюбу. Зазначила, що 29 липня 1988 року між нею та відповідачем був зареєстрований шлюб. Від цього шлюбу у них народилась дочка - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відносини в шлюбі не склались через різні погляди на життя та несумісність характерів.

З відповідачем проживають за однією адресою, однак спільне господарство не ведуть, мають окремий бюджет, шлюб носить формальний характер.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд шлюб розірвати, витрати по отриманню свідоцтва про розірвання шлюбу покласти на неї. Строк на примирення просила не надавати.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав в повному обсязі. Строк на примирення просить не надавати.

Суд, вислухавши пояснення позивачки, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Сторони зареєстрували шлюб 29 липня 1988 році у відділі РАЦС Московського РМК в місті Києві, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 1988 року липня місяця 29 числа зроблено запис за № 648, свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с. 5).

Сторони не підтримують шлюбних стосунків тривалий термін часу, не ведуть спільного господарства. Позивачка наполягає на розірванні шлюбу, посилаючись на неможливість збереження сім'ї. Витрати по отриманню свідоцтва про розірвання шлюбу просить покласти на неї.

За таких обставин суд з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, вважає за доцільне не надавати сторонам строк для примирення і на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в

судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову повністтю.

Витрати при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу покласти на позивачку.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуждає з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі наведеного, ст.ст. 104, 105, 112 СК України, керуючись ст.ст. 10-11, 15, 58, 60, 88, 208-209, 213-215, 223, 294-296 ЦПК України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Шлюб, укладений ОСОБА_2 і ОСОБА_1, зареєстрований 29 липня 1988 року у відділі РАЦС Московського РМК в місті Києві, актовий запис № 648 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8 (вісім) гривень 50 копійок судового збору та 7 (сім) гривень 50 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 16 (шістнадцять) гривень.

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 державне мито в дохід держави в сумі 17 (сімнадцять) гривень. ОСОБА_2 від сплати державного мита звільнити. Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Зазначені заява та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.