Справа № 2 - 2811/2012 р.

Провадження № 2\406\58\13

Р І Ш Е Н Н Я

І М ' Я М У К Р А Ї Н И

06 березня 2013 року Алчевський міський суд, Луганської обл.

В складі : головуючого - судді Павлової З.М.

при секретарі - Шапор С.П.

за участю адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором займу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3, посилаючись на те, що 04.02.2010 року відповідачка ОСОБА_4 звернулась до нього з проханням надати їй в борг 50 000 грн., на що він погодився та позичив відповідачці указану суму, а вона видала йому письмову розписку, в якій зобов'язалась повернути йому борг до 16.03.2010 року. Проте в указаний строк борг не повернула, а тому позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідачки ОСОБА_4 суму боргу, тобто 50 000 грн.; проценти за користування позикою за період з 17.03.2010 року по 21.05.2012 року в загальній сумі 8849, 29 грн.; 3% річних від простроченої суми на загальну суму 3032,87 грн.; інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції 1,042, що складає 4 650 грн., а всього просив стягнути з відповідачки на його користь 71 532, 15 грн. та витрати по справі в сумі 716 грн.

Позивач ОСОБА_3 неодноразово доповнював та уточнював позовні вимоги та згодом звернувся з позовом, в якому, з урахуванням того, що відповідачка ОСОБА_4 повернула йому 20 000 грн. просив стягнути з неї борг з урахуванням індексу інфляції в загальній сумі 32 430 грн.; відсотки за користування позикою в загальній сумі 7076,40 грн.; 3 % річних від простроченої суми боргу в сумі 2586,57 грн.; заподіяні йому збитки за сплату послуг адвоката в сумі 1500 грн., а всього 43 592,97 грн.; понесені ним витрати по справі в сумі 435,92 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 3500 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та його представник уточнені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та позивач ОСОБА_3 підтвердив, що відповідачка ОСОБА_4 після його неодноразових нагадувань повернула йому 20 000 грн., а тому сума неповернутого нею боргу складає 30 000 грн., які він просив стягнути з неї з урахуванням індексу інфляції та штрафних санкцій за невиконання зобов'язань, а також понесені ним витрати по справі.

Відповідачка ОСОБА_4 в судовому засіданні позов визнала частково та підтвердила, що в лютому 2010 року взяла в борг у позивача ОСОБА_3 50 000 грн. та видала йому розписку, в якій зобов'язалась повернути борг в строк до 16.03.2010 року, але змогла повернути позивачу 30 000 грн. частинами, тобто по 10 000 грн. На 20 000 грн. у неї є письмові докази, а на інші 10 000 грн. письмові докази відсутні, а тому вона визнає позов в сумі неповернутого боргу, тобто 20 000 грн. В іншій части позову просила позивачу ОСОБА_3 відмовити за безпідставністю його вимог.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначений родовими ознаками.

Оригінал розписки, виданої відповідачкою ОСОБА_4 на ім'я позивача ОСОБА_3, свідчать, що вона 04.02.2010 року взяла в борг у позивача ОСОБА_3 50 000 грн., які зобов'язалась повернути до 16.03.2010 року (а. с. 76). Розписки, справжність яких підтвердив в суді позивач ОСОБА_3, свідчать, що відповідачка ОСОБА_4 12.04.2010 року повернула йому борг в сумі 10 000 грн., а 07.05.2010 року повернула ще 10 000 грн. (а. с.107), тобто сума непогашеного нею боргу на даний час складає 30 000 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник)зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідачка ОСОБА_4 не виконала в повному обсязі взяті на себе зобов'язання та не повернула позивачу борг в сумі 50 000 грн. в строк до 16.03.2010 року, як указано в виданій нею розписці, а тому на підставі ст. 625 ЦК України вона, як боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язана сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Довідка головного управління статистики у Луганській області свідчить, що сукупний індекс інфляції за період з 16.03.2010 року по 28.01.2013 року склав 1,081(а. с. 103), а тому стягненню з відповідачки на користь позивача ОСОБА_3 з урахуванням індексу інфляції підлягає сума: 30 000 х 1,081= 32430 грн.

Крім того, стягненню з відповідачки ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_3 підлягають 3 % річних, а саме: (30 000 : 365) х 3% х 1049 (загальний період прострочення) = 2586,57 грн., а всього стягненню з відповідачки ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_3 підлягає сума: 32 430 + 2586,57 = 35016,57 грн. та понесені ним витрати по справі по сплаті судового збору в розмірі: 35016,57 х 1%= 350,17 грн.

Що стосується вимог позивача ОСОБА_3 щодо стягнення з відповідачки ОСОБА_4 процентів за користування позикою в сумі 7076,40 грн. за ставкою НБУ та витрат на сплату юридичних послуг в сумі 5000 грн., суд вважає, що указані вимоги є безпідставним, так як нічим не підтверджуються, а витрати на юридичні послуги в сумі 5000 грн. є безпідставними, оскільки суд не може прийняти до уваги квитанцію на а. с. 15 про сплату позивачем 5000 грн. адвокату ОСОБА_1, так як вона не є платіжним документом, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача витрати за юридичні послуги в сумі 500 грн.

Суд також не може прийняти до уваги посилання відповідачки ОСОБА_4 про те, що нею було сплачено борг в сумі 30 000 грн., оскільки письмових доказів які б підтверджували сплату нею ще 10 000 грн. борг., окрім 20 000 грн., які визнав позивач ОСОБА_3, не має.

А тому, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 208-, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 509, 625, 1046, 1048, 1049 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Алчевську, Луганської області, ідентифікаційний код № НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3 борг з урахуванням індексу інфляції в загальній сумі 32 430 грн.; 3% річних в сумі 2586,57 грн.; витрати по справі в сумі 500 грн. за послуги адвокатові та сплачений судовий збір в сумі 350,16 грн.

В іншій частині позову відмовити за безпідставністю його вимог.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження і може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Алчевський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення мотивованого рішення.

С У Д Д Я ПАВЛОВА З.М.