апеляційний суд тернопільської області
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2006 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської
області в складі:
головуючого: Подковського О.А.
суддів: Вавріва І.З., Гавриш Г.П.
з участю прокурора Парусова А.М.
засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_1 на вирок Підволочиського районного суду від
ЗО березня 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА:
цим вироком засуджено:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, Тернопільського району, Тернопільської області, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше судимого: 1) 11 квітня 1980 року Тернопільським міським судом за ст.140 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі; 2) б січня 1983 року Тернопільським міським судом за ст.ст.81 ч.2, 81 ч.З, 140 ч.2, 89 ч.1 із застосуванням ст.ст.42, 43 КК України до 12 років 1 місяця 3 днів позбавлення волі; 3) 20 вересня 1983 року Шевченківським районним судом м. Львів за ст.ст.17, 183 ч.1 КК України із застосуванням ст.43 КК України до 13 років б місяців позбавлення волі; 4) 27 лютого 1991 року за ст.ст.17, 183 ч.1 із застосуванням ст.43 КК України до 11 років б місяців позбавлення волі; 5) 27 березня 1996 року Чортківським районним судом Тернопільської області за ст.ст.8б-1; 17 ч.2, 81 ч.З; 193 ч.З; 208 КК України до 10 років позбавлення волі, 6) 17 травня 2000 року Густинським районним судом Тернопільської області за ст.86-1 КК України, із застосуванням ст.ст.44, 42 ч.З КК України, до б років позбавлення волі; звільнений 4 серпня 2004 року умовно-достроково на 1 рік 4 місяці 25 днів
за ст. 185 ч.З КК України до 3 років б місяців позбавлення волі;
за ст.15, 185 ч.З КК України до 3 років позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого
покарання більш суворим, ОСОБА_1 визначено покарання у виді 3 років б місяців
позбавлення волі.
Відповідно до ст.71 КК України, за сукупністю вироків, частково приєднано 6 місяців
позбавлення волі по вироку Гусятинського районного суду від 17 травня 2000 року і
Справа № 11-187 Головуючий у першій інстанції: Довгунь І.М.
Категорія: ст.185 ч.З КК України Доповідач: Ваврів І.3.
остаточно ОСОБА_1 визначено покарання у виді 4 років позбавлення волі. Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 - тримання під вартою, залишено без змін. Строк відбуття покарання рахується з 23 грудня 2005 року.
Згідно вироку суду ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він, за попередньою змовою з ОСОБА_2, в ніч з 7 на 8 грудня 2005 року з метою скоєння крадіжки прибули в господарство громадянки ОСОБА_3, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3, Підволочиського району, проникли в хлів, звідки таємно викрали корову вартістю 3 000 грн.
Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_1, за попередньою змовою з ОСОБА_2, в ніч з 22 на 23 грудня 2005 року з метою скоєння крадіжки зайшли на подвір'я жительки ІНФОРМАЦІЯ_4, Підволочиського району ОСОБА_4 та намагались проникнути в стайню, маючи намір викрасти корову, однак не довели свій злочинний намір до кінця, оскільки ОСОБА_4 включила світло і ОСОБА_1 з ОСОБА_2 втекли з її господарства.
В цю ж ніч ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зірвавши навісний замок на дверях, проникли в стайню, що в господарстві жительки ІНФОРМАЦІЯ_4, Підволочиського району ОСОБА_5 і таємно викрали корову вартістю З 000 грн., після чого з місця скоєння злочину втекли.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_1, просить змінити вирок в частині призначеного йому покарання, виключивши з вироку вказівку на ст.71 КК України, посилаючись на те, що на підставі ст.71 КК України до призначеного йому покарання Підволочиським районним судом приєднано 6 місяців позбавлення волі за вироком Гусятинського районного суду, однак вирок Гусятинського районного суду від 17 травня 2000 року, яким його засуджено за ст.86-1 КК України до 6 років позбавлення волі, є незаконним в частині порядку призначення йому покарання, а тому цей вирок суду не повинен був враховуватись Підволочиським районним судом при постановленні вироку 30 березня 2006 року. Крім того, просить врахувати поганий стан його здоров'я і пом'якшити йому покарання, змінивши призначене Підволочиським районним судом покарання у виді позбавлення волі на обмеження волі.
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримавши подану ним апеляцію, просить виключити з вироку суду вказівку про застосування ст.71 КК України і пом'якшити йому покарання; засудженого ОСОБА_2 та прокурора, які просять вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона до задоволення не підлягає.
Доведеність винності ОСОБА_1, у вчиненні злочину, за який його засуджено, та кваліфікація його дій не оскаржується.
Покарання ОСОБА_1 призначено судом відповідно до положень Загальної частини Кримінального кодексу України, з додержанням вимог ст.ст.65, 70, 71 КК України, з урахуванням характеру та ступеню тяжкості вчинених ним злочинів, даних про особу винного, а також всіх обставин справи.
Зокрема, судом обґрунтовано прийнято до уваги те, що ОСОБА_1 після постановлення вироку Гусятинським районним судом 17 травня 2000 року, яким його засуджено за ст.86-1 КК України (в редакції 1960 року) до 6 років позбавлення волі, будучи умовно-достроково звільненим, до повного відбуття покарання, вчинив новий злочин, в зв'язку з чим, призначаючи покарання, застосував ст.71 КК України і за сукупністю вироків частково приєднав невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Врахувавши ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_1 злочинів, особу засудженого, те, що він раніше неодноразово судимий і відбував покарання в місцях позбавлення волі, маючи непогашену судимість вчинив новий умисний злочин, суд обґрунтовано прийшов до висновку, що йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, яке є необхідним для його виправлення та попередження нових злочинів.
Твердження засудженого про неправильно призначене йому покарання Гусятинським районним судом при постановленні вироку від 17 травня 2000 року, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вказаний вирок набрав законної сили, ОСОБА_1 не оскаржувався і його перевірка в межах апеляції, поданої засудженим на вирок Підволочиського районного суду від 30 березня 2006 року, не належить до компетенції апеляційного суду.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання, що вирок суду є обґрунтованим і законним. Будь-яких передбачених ст.367 КПК України підстав до його зміни чи скасування не виявлено при перевірці справи в апеляційному порядку, а тому скарга засудженого ОСОБА_1 до задоволення не підлягає.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Підволочиського районного суду від 30 березня 2006 року відносно ОСОБА_1 - без зміни.