Справа № 101/868/13-а
ПОСТАНОВА
Іменем України
19 квітня 2013 року
Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Прищепа А.В., при секретарі Захаровой Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Малоріченської сільської ради та Малоріченського виконавчого комітету про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання виконати певні дії,
встановив:
04 березня 2013 року позивачка звернулася до суду з позовом до Малоріченської сільської ради та Виконавчого комітету у якому просить визнати бездіяльність відповідачів щодо не розгляду її звернення від 23.12.2012 року протиправною та зобов'язати відповідачів розглянути її заяву та надати відповідь.
Свої вимоги мотивує тим, що їй на праві приватної власності належить домоволодіння АДРЕСА_1. ЇЇ будинок знаходиться в критичному стані, та потребує поновлення, тому вона звернулася до Малоріченської сільської ради з заявою у якій просила відповідачів обстежити будинок та надати висновок. Однак відповідачі не прийняли ніяких мір, що заважає позивачці звертатися до них із відповідним дозволом по капітальному ремонту будинку.
У судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, однак у судове засідання не з'явився, до суду надав письмові заперечення по справі.
Вислухавши думку позивача, його представника, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Відповідно зі статтею 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно зі статтею 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. По цих справах обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. При цьому суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно зі статтею 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі наданих суду доказів встановлено, що позивачці ОСОБА_1 на праві приватної власності належить будинок АДРЕСА_1. 23.11.2012 року позивачка звернулася з заявою до Малоріченської сільської ради про скликання комплексної комісії для встановлення та підтвердження факту розташування будівель згідно плану технічної інвентаризації, що зробилися непридатними. Дана заява була зареєстрована 10.01.2013 року.
Позивачка в позові зазначає, що її заява відповідачем не розглянута, ніяких мір не прийнято, відповіді на її адресу не надходили, що порушує її права та інтереси, оскільки заважає подальшому капітальному ремонту будинку.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 6 КАС України - кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішення, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Право будь-якої особи на звернення до будь-яких органів державної влади та місцевого самоврядування та обов'язок належного розгляду цих звернень і надання своєчасної відповіді встановлено статтею 40 Конституції України.
Правовідносини щодо звернення громадян до органів державно влади та місцевого самоврядування та розгляду цих звернень також врегульовані Законом України «Про звернення громадян» № 393/96-ВР від 02.10.1996р.
Згідно статтями 6,15 цього Закону громадяни мають право звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, обЧєднань громадян, посадових осіб українською чи іншою мовою, прийнятою для сторін, а органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, обЧєднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв(клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відносно питань, визначених у зверненні, органи місцевого самоврядування, згідно із повноваженнями, визначеними Законом України «Про місцеве самоврядування» №280/97-ВР від 21.05.1997р. здійснюють владні управлінські функцій Отже відповідачі діють як суб'єкти владних повноважень.
Згідно ч. 3 статті 2 КАС України, як суб'єкти владних повноважень відповідачі повинні діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Як зазначив Пленум ВАСУ у п.1 Постанови від 06 березня 2008 року2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Як вбачається з пояснень відповідача, заява позивачки була зареєстрована 10.01.2013 року та розпорядженням секретаря сільської ради було призначено тимчасову комісію для розгляду заяви.
14 січня 2013 року комісією в складі секретаря Малоріченської сільської ради, депутата та директора КП «Малоріченське» був здійснений виїзд на місце для встановлення фактів вказаних в заяві та складання відповідного акту. Комісією було встановлено, що будівлі які вказані в заяві та на схематичному плані на місцевості відсутні. Під час огляду об'єкту обстеження позивачка була відсутня, про що комісією біло складено відповідний акт (а.с.14). Отже відповідачі вчинили дії щодо розгляду звернення позивача.
Але, як вбачається із пояснень позивачки та її представника, акт огляду на їх адресу не надходив.
З огляду на статтю 40 Конституції України та вимоги відповідних статей Закону України «Про звернення громадян» можливо дійти висновку, що обов'язок органу, якому адресовано звернення, вважається належним чином виконаним, якщо такий орган не тільки розглянув звернення по суті, а ще і своєчасно, в доступній формі повідомив заявника про це.
Таким чином, дослідженню в суді підлягають не тільки обставини розгляду звернення позивачці по суті, а ще і обставини належного повідомлення про такий розгляд.
З метою наведеного, судом була оголошена перерва у судовому засіданні та витребувані відомості про спосіб відправки та отримання ОСОБА_1 акту огляду від 14 січня 2013 року.
На час розгляду справи станом на 19 квітня 2013 року відповідь щодо наведеного питання до суду не надійшла.
Отже суд критично ставиться до того факту, що на звернення позивачки була своєчасно надана відповідь, оскільки, не зважаючи на обов'язок доказування, відповідачами не надано жодних доказів наведеного.
Таким чином, відповідачі не вчинили належних дій щодо своєчасного та належного повідомлення позивача про наслідки розгляду звернення позивачці, чим порушили прями приписи Закону України «Про звернення громадян» № 393/96-ВР від 02.10.1996р.
Тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Але в частини позову про зобов'язання відповідачів розглянути звернення позивача, слід відмовити, оскільки наведене звернення відповідною створеною комісією було розглянуто та щодо питань, поставлених у ньому був складений акт.
Отже в цієї частині позову слід відмовити.
Також суд вважає, що позов в частині вимог до виконавчого комітету Малоріченської сільської ради не підлягає задоволенню, оскільки звернення позивача було адресоване лише на адресу голови ради.
На підставі викладеного та керуючись ст. 40 Конституції України, ст. 6,8,9,70-72,86,158-163,167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Малоріченської сільської ради щодо розгляду звернення ОСОБА_1 - протиправною.
В іншій частині позову - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольского адміністративного апеляційного суду в порядку та строки, передбачені 186 КАС України.
Суддя