ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
26.09.08Справа №2-а-1126/08
(15:35) м. СімферопольОкружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Габрись П.С., розглянув у відкритому судовому засіданніадміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АРК
до Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПП "Кримкварцпром".
про спонукання до виконання певних дій
за участю представників сторін:
від позивача: Нагорський О.І., представник, довіреність №6441\01-5 від 25.07.2008р.
від відповідача: Адамов С.Ю., представник, довіреність від 08.05.2008р. бн
від третьої особи: не з'явився.
Суть спору: Управління ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом та просить зобов'язати Центральний відділ ДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим прийняти заходи по виявленню майна ПП "Кримкварцпром", а саме направити запити до МРЕВ ДАІ, СМБТРІ, Державної інспекції по нагляду за технічним станом машин при Раді Міністрів АРК, Управління земельних ресурсів, ДПІ у м. Сімферополі та звернути стягнення на майно ПП "Кримкварцпром", що буде в результаті цього виявлено; зобов'язати Центральний відділ ДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим звернути стягнення на майно засновників ПП "Кримкварцпром".
Позовні вимоги мотивовані тим, що при проведенні виконавчих дій Центральним відділом ДВС не направлені запити у МРЕО ДАІ, СМБРТІ, Державну інспекцію по надзору за технічним станом машин при Раді Міністрів АРК, управління земельних ресурсів з метою виявлення майна боржника, не направлені запити до ДПІ у м.Сімферополі. На думку позивача, державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника – юридичної особи, що знаходяться в кредитних установах, в порядку, передбаченому Законом. Якщо даних про наявність у боржника - юридичної особи рахунків і вкладів у банках чи інших фінансових установах немає, державний виконавець одержує такі дані у податкових органів, які зобов'язані надати йому необхідну інформацію у 3-денний строк. На думку позивача, Центральним відділом ДВС не прийняті заходи для отримання відповідей на запити, не прийняті заходи до виявлення та накладення арешту на майно боржника за юридичною адресою. Позивач вважає, що відповідачем в порушення норм діючого законодавства на момент звернення з позовом до суду не проведені дії по виявленню майна боржника та на рахунок позивача не надходило жодної суми в рахунок сплати заборгованості, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Позивач також звертає увагу суду на те, що боржник ПП „Кримкварцпром" є приватним підприємством заснованим на приватній власності засновників, але державним виконавцем не звернено стягнення на майно засновників.
Третя особа у судове засідання тричі не з'явилася, згідно повідомлень оператора поштового зв'язку третя особа не розшукана за адресою свого місцезнаходження, отже на дату судового засідання відомостей про вручення їй судової повістки немає.
Враховуючи неявку третьої особи, згідно ст.39 КАС України опубліковано оголошення в газеті «Все для всіх» про виклик до суду третьої особи у судове засідання на 26.09.2008р. на 15:00год.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача у судовому засіданні 26.09.08р., всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Позивачем до Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АРК на примусове виконання були направлені наступні виконавчі документи: виконавчий лист № 2-4/2480-2008А від 23.04.2008 р. на суму 1426,28грн., виданий Господарським судом АРК, виконавчий лист № 2-31/3040-2008А від 22.05.2008р. на суму 1426,38грн., виданий Господарським судом АРК, виконавчий лист № 2-25/17190-2007А від 06.05.08р. на суму 1405,38грн., виданий Господарським судом АРК.
Відповідно до ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» за вищенаведеними виконавчими листами були винесені постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с.7-9).
На підставі ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» наведені виконавчі листи було об’єднані у зведене виконавче провадження №7632, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі постановою про об’єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження №7632 (а.с.27).
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог; суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи інтересів третіх осіб, про захист яких вони просять.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби передбачені статтею 181 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Отже у статті 181 КАС України встановлюється порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності, що не пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних, господарських справах.
Так, іншим порядком судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб в розумінні наведеної статті є порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності, що пов’язані з виконанням судових рішень у господарських справах, оскільки виконання у господарських справах суд контролює в порядку, що встановлено правилами господарського судочинства (ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України), адже процес виконання судового рішення нерозривно пов’язаний зі справою, у якій суд надав захист.
При встановленні питання про правову природу правовідносин, які знаходяться в основі звернення позивача до суду суд керувався тим, що матеріалами справи підтверджено наявність на примусовому виконанні саме зведеного виконавчого провадженні відносно позивача.
За таких обставин суд приходить до висновку, що враховуючи те, що позивач просить суд зобов’язати відповідача виконати певні дії що стосуються примусового виконання наказів Господарського суду АРК в рамках зведеного виконавчого провадження, інший, крім того, що передбачений статтею 181 КАС України, порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, чинним законодавством не передбачений, а отже суд вважає, що цей адміністративний позов повинний вирішуватися окружним адміністративним судом АР Крим за правилами адміністративного судочинства.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги по суті задоволенню не підлягають та у позові слід відмовити у повному обсязі, виходячи з наступного.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 21.04.1999 № 606-XIV "Про виконавче провадження" із змінами та доповненнями.
Згідно ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України, та інші органи, установи, організації і посадові особи, які здійснюють виконавчі дії у випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” (далі Закон) державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконавчого документу, неупереджено, вчасно, повно здійснювати виконавчі дії.
У відповідності зі ст.7 Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права в точній відповідності з законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав чи законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Стаття 19 Конституції України зобов’язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Отже «на підставі» означає, що суб’єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов’язків, встановлених законами.
«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Суд з’ясовує, чи використане повноваження, надане суб’єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Розглянувши матеріали справи судом встановлено, що в процесі виконання зведеного виконавчого провадження №7632 відповідачем були вчинені наступні виконавчі дії: 25.06.08р. державним виконавцем та представником Управління ПФУ в Центральному районі було здійснено спільний виїзд за місцезнаходженням боржника, про що було складено відповідні акти, відповідно до яких встановлено, що боржник за фактичною адресою не знаходиться; 17.07.2008р. державним виконавцем було прийнято постанову про накладення арешту на всі грошові кошти боржника в межах загальної суми стягнення по зведеному виконавчому провадженню №7632; у зв’язку із неможливістю встановити місцезнаходження боржника-юридичної особи, був направлений запит до Головного управління статистики АРК; з метою виявлення майна, що належить боржнику, 24.07.08р. були направлені запити до СМ БТІ, УДАІ в АРК, ДПІ м. Сімферополя.
Ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає порядок звернення стягнення на грошові кошти боржника – юридичної особи.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на майно боржника.
Ст. 64 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає порядок звернення стягнення на інше майно боржника – юридичної особи.
Згідно абзаців шостого та сьомого частини третьої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством; на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Відповідно до частини 1 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач вжив всіх необхідних заходив для виконання наказів Господарського суду АРК. Що стосується вимоги позивача про звернення стягнення на майно ПП «Кримкварцпром», то це питання підлягає вирішенню Господарським судом АРК у порядку ст. 121 ГПК України, тому, що судом в процесі розгляду справи встановлено, що у зведене виконавче провадження були об’єднані виконавчі провадження тільки по виконанню наказів Господарського суду АРК про примусове стягнення грошових коштів. Відповідно до ст. 121 ГПК| України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ у виняткових випадках, залежно від обставин справи суд може змінити спосіб та порядок виконання рішення.
Крім того, позивач просив суд звернути стягнення на майно засновників ПП «Кримкварцпром», що суперечить діючому законодавству України, тому що по зобов’язаннях взятих на себе підприємством, підприємство несе відповідальність тільки майном, що включено до Статутного фонду цього підприємства.
Що стосується вимоги позивача про зобов’язання відповідача прийняти заходи по виявленню майна ПП «Кримкварцпром» шляхом направлення запитів до органів, що наведені у п.2 прохальної частини позову, то суд вважає, що ця вимога не обґрунтована та заходів, що вчиняються відповідачем, в тому числі направлених відповідачем запитів, достатньо для процесу виконання зведеного виконавчого провадження на час розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що підстав для задоволення позову немає, та відповідач у спірних правовідносинах діяв правомірно, на підставі повноважень, способом та з метою, які відповідають чинному законодавству.
Крім того, суд встановив наявність процесуальних порушень як підстави для відмови у позові.
Частиною 2 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено строк, протягом якого особа може звернутись до адміністративного суду із позовною заявою, відповідно до вказаної норми цей строк становить 10 днів з моменту, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення прав, свобод чи інтересів.
У поясненні до адміністративного позову, що залучено до матеріалів справи, вказано, що Управління ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя з’ясувало про порушення своїх прав, свобод та охоронюваних законом інтересів 01.07.2008р., тобто з моменту підписання акту звірки виконавчих документів, переданих на виконання до ДВС. Але, позивач повинен був звернутись до адміністративного суду в 10-денний строк, з моменту, коли він дізнався про порушення свого права. Проте, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АРК тільки 28.08.2008р., що підтверджено написом на позовній заяві про надання позову нарочно 28.07.08р. о 11год.45хв. (а.с.2).
Таким чином, позивачем пропущено строк для звернення до адміністративного суду за захистом свого права.
Відповідності до ч. 1 ст. 100 Кас України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.
Тобто, за наявності відповідної заяви (відзив на адміністративний позов, а.с.25-26) суд не вправі не застосовувати наслідки пропущення строку звернення до суду. В даному випадку відповідачем у відзиві на адміністративний позов (від 06.08.2008р. №03-19-12/9080) заявлено про пропуск позивачем строку звернення до суду, у зв'язку з чим суд вважає, що за таких обставин позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 26.09.2008 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 01.10.2008, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Керуючись ст.ст. 98, 158-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Суддя Окружного
адміністративного суду
Автономної Республіки Крим Кушнова А.О.