Апеляційне провадження

№ 22-ц/796/5178/13

Головуючий у 1 інстанції: Басалаєва А.В.

Доповідач у II інстанції: Рейнарт І.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Рейнарт І.М.

суддів Білич І.М., Кулікової С.В.

при секретарі Коток К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 5 лютого 2013р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Київенерго», Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний-20»

про скасування зайво нарахованої оплати за послуги центрального опалення,

встановила:

у березні 2012р. позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання ЖБК «Молодіжний-20» надати зведений акт звірки нарахувань за спожиту теплову енергію для потреб центрального опалення за 2009р., 2010р., 2011р. у будинку АДРЕСА_1 в м. Києві, здійснити належний перерахунок нарахованих та сплачених сум за послуги по наданню теплової енергії, зайво сплачену суму за надання послуг з центрального опалення зарахувати у рахунок в подальшому нарахованих сум за оплату послуги за центральне опалення.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що проживає у квартирі 84 зазначеного будинку і здійснює оплату за користування теплопостачання протягом року, хоча будинок обладнаний лічильником теплової енергії, тому нарахування за опалення повинно проводитися тільки у період опалювального періоду.

Також позивач посилався на застосування ЖБК «Молодіжний-20» при нарахуванні оплати за послуги центрального опалення тарифів, які були скасовані або рішеннями судів, або розпорядженнями Київської міської державної адміністрації.

Рішенням суду від 5 лютого 2013р. у задоволенні позову відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі представник позивача просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог про скасування зайво нарахованої оплати за послуги центрального опалення.

Апелянт посилається на те, що рішення суду постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, так як суд не звернув увагу на визнання відповідачами того факту, що будинок обладнаний лічильником теплової енергії і оплата за опалення повинна здійснюватися протягом опалювального періоду, а не протягом року.

Також апелянт посилається на те, що судом не застосовані норми матеріального права, які регулюють порядок проведення оплати за надання послуг з теплопостачання.

В іншій частині рішення суду не оскаржується.

- 2 -

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення представника апелянта, який підтримав доводи апеляційної скарги, представників відповідачів, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач є власником і проживає у квартирі АДРЕСА_1.

Даний будинок належить Житлово-будівельному кооперативу «Молодіжний-20» і обладнаний лічильником теплопостачання у 1999р.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині нарахування оплати за опалення відповідно до показників лічильника протягом опалювального періоду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів нормативно-правове обґрунтування своїй вимог.

Проте, повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо), та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд.

Частиною 3 ст. 16 даного закону передбачено, що комунальні послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв на, зокрема, міжопалювальний період для систем опалення, рішення про початок та закінчення якого приймається виконавчими органами відповідних місцевих рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з правилами та іншими нормативними документами.

Частиною 4 даної норми визначено, що виконавець/виробник зобов'язаний проводити перерахунок розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі перерви в їх наданні, ненаданні або наданні не в повному обсязі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005р., у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку.

На вказані норми матеріального права посилався позивач у своїй позовній заяві, тому суд першої інстанції безпідставно прийшов до висновку про відсутність нормативно-правового обґрунтування позовних вимог.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що вищезазначені норми матеріального права встановлюють право позивача оплачувати послуги з централізованого опалення відповідно до показників будинкового засобу обліку теплової енергії.

З наданих суду першої інстанції документів вбачається, що з травня по вересень 2009р., з травня по вересень 2010р. та з травня по вересень 2011р. Київенерго не виставляло ЖБК «Молодіжний-20» рахунки по даним загального лічильника за опалення (с.с.77-79). Однак, ЖБК «Молодіжний-20» у платіжних квитанціях за зазначений період висувало до позивача вимоги про оплату за опалення, при чому, у розмірі більшому, ніж у опалювальний період.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що загальними зборами ЖБК «Молодіжний-20» вирішено проводити нарахування та оплату за опалення протягом року і таке право загальних зборів встановлено статутом кооперативу, оскільки це

- 3 -

не відповідає наявним матеріалам справи.

Компетенція загальних зборів членів ЖБК визначена у ст. 48 Статуту ЖБК «Молодіжний-20», згідно якого до компетенції загальних зборів відноситься, зокрема, визначення розмірів та термінів оплати внесків та платежів членами ЖБК. Однак, до компетенції загальних зборів не віднесено визначення порядку оплати комунальних послуг. Даний порядок встановлюється Кабінетом Міністрів України або договором між сторонами.

Ні позивачем, ні відповідачами суду не наданий договір, укладений між позивачем та ЖБК «Молодіжний-20» про надання житлово-комунальних послуг.

При цьому, статутом ЖБК не передбачено право загальних зборів членів ЖБК приймати рішення про стягнення внески та платежі, які необхідні для проведення ремонтних робіт будинку, під виглядом оплати за комунальні послуги.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ЖБК «Молодіжний-20» неправомірно вимагає від позивача проводити оплату за опалення у міжопалювальний період і не відповідно до показників будинкового лічильника теплової енергії.

Разом з тим, висуваючи вимоги про зобов'язання ЖБК «Молодіжний-20» здійснити належний перерахунок нарахованих та сплачених сум за послуги по наданню теплової енергії, позивач не сформулював свої вимоги відповідно до положень ст. 16 ЦК України, не навів належного розрахунку переплати, хоча відповідачами до суду були надані документи, які підтверджують, як показники лічильника, так і здійснених позивачу нарахувань.

Крім того, з наданих позивачем суду платіжних документів не вбачається чи проводилася позивачем оплата виставлених ЖБК «Молодіжний-20» рахунків (с.с.9-19) і у якому обсязі.

Враховуючи викладене та положення ч. 1 ст. 60 ЦПК України, колегія суддів вважає, що дані позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Також апелянтом в апеляційній скарзі заявлені вимоги про постановлення рішення суду про скасування зайво нарахованої оплати за послуги центрального опалення, хоча такі позовні вимоги у суді першої інстанції заявлені не були.

Оскільки судом першої інстанції в частині позовних вимог про право позивача оплачувати послуги з централізованого опалення відповідно до показників будинкового лічильника і у опалювальний період, неправильно застосовані норми матеріального права, відповідно до ст. 309 ЦПК України рішення суду в цій частині підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316-317 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 5 лютого 2013р. змінити в частині застосування норм матеріального права.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: